Гельмінтоз. Паразитарні хвороби та інфекції.

Нинішній стан здоров’я населення країни характеризується низьким рівнем розвитку його загальної культури, зокрема, культури здоров’я. Це стосується як дотримання санітарних норм у місцях проживання людей, так і набуття ними індивідуальних гігієнічних навиків. Якщо нехтувати загальноприйнятими правилами санітарії та особистої гігієни, неминуче виникають проблеми – паразитарні хвороби, в тому числі, гельмінтози.

Гельмінтоз – це хвороба людини (тварин і рослин), що викликана паразитичними черв’яками – гельмінтами (глистами). Гельмінти різних видів локалізуються в певних органах і тканинах. В залежності від цього гельмінтоз протікає з переважним ураженням того чи іншого органу, являючись разом з тим хворобою всього організму. Її прояви залежать від багатьох причин: виду глистів та їхньої кількості, способу їх фіксації (приміром, до слизової оболонки кишки), а також загального стану організму, в якому вони оселяються, тощо.

Майже завжди гельмінтоз, навіть у найлегших випадках, супроводжується втратою ваги хворого і в меншій чи більшій мірі – загальним нездужанням, запамороченням, дратівливістю, а в інших випадках проявляються такі його характерні симптоми як хронічна втома, депресія, постійний головний біль, висип та пігментація шкіри, неприємний запах з рота…

При паразитуванні глистів у кишковику спостерігаються запори або поноси, нудота, рідше блювання; у печінці – жовтушність, набряки; у легенях – кашель. При гельмінтозі нерідко знижується працездатність, а у дітей порушується фізичний і психічний розвиток, погіршується пам’ять, затримується ріст і статеве дозрівання тощо.

Для оздоровлення заражених гельмінтами хворих медики використовують серед інших ліків комплексні набори сучасних засобів лікування, новітні методики, традиційні і нетрадиційні методи оздоровлення, в тому числі фітотерапію. У програму лікування, наприклад, входить пиття спеціальних лікувальних чаїв, озонованої води, клізменні процедури на протигельмінтних відварах рослин, ректальні інсуфляції з озоно-кисневою сумішшю. Застосовується також і лікування новим енергоінформаційним методом, що дозволяє впливати на електромагнітне поле глистів, після чого вони полишають організм. Досить швидко можна вивести продукти життєдіяльності паразитів, за допомогою процедури лімфодренажу, яка видаляє токсини. Лікування полягає не тільки у звільненні хворого від глистів. А також і в тому, щоб яйця цих паразитів, які видаляються разом із ними при їх виганянні, були знищені і не змогли стати причиною нових заражень і захворювань.

За даними Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ) паразитарними хворобами у світі уражено більше ніж 4,5 млрд людей. При цьому в Європі – заражений кожний третій житель. Паразитарні хвороби – це серйозні патологічні порушення, що супроводжуються неухильним зниженням імунітету, а також порушенням функції шлунково-кишкового тракту, та зміною кислотного балансу шлунку.

Паразитарні хвороби викликаються тваринами – паразитами – паразитичними черв’яками (гельмінтами), найпростішими (патогенними одноклітинними тваринами – амебами, лейшманіями, лямбліями, токсоплазмами, плазмодіями, а також членистоногими (комахами та кліщами). На відміну від паразитарних хвороб, хвороби, виникнення яких пов’язано із вірусами і бактеріями, спірохетами, рикетсіями та грибками, називаються інфекційними або паразитарними інфекціями.

Треба сказати, що в медицині існує два види інфекцій: «швидкі» та «повільні». «Швидкі»інфекції – це хвороби, що виникають незабаром після зараження і на які активно реагує організм самого захворілого – високою температурою, болем, нудотою, чханням і т. п. У цьому випадку такому хворому, як правило, достатньо тільки допомогти відповідними лікарськими препаратами, стимулюючими захисні сили організму, як він невдовзі мусить одужати.

Але ж та сама медицина виявилася безсилою у боротьбі з «повільними» інфекціями. Це пояснюється тими обставинами, що, як і сам хворий, вона упускає момент зараження людини її носіями та не помічає початкових стадій захворювання. А коли хвороба заявляє про себе численними симптомами, вона вже стає майже невиліковною. «Повільні» інфекції в основному стосуються вірусів, які постійно шукають сховища у клітинах, в тому числі в одноклітинних паразитах, найпростіших. Це трихомонади, лямблії, трихіни (м’язові), хламідії, грибки, аскариди, глисти головного мозку і статевої сфери, гострики, глисти шлунково-кишкового тракту тощо.

Не усвідомлюючи про паразитарну небезпеку, люди заводять у своїх квартирах, де для цього немає належних санітарно-гігієнічних умов, собак і кішок – носіїв величезної кількості паразитів, яких вони розповсюджують усюди в житлі та заражають ними господарів, дорослих і дітей. Адже паразити, що живуть у людському організмі, викликають небезпечне захворювання – імунодефіцит. Опірність (імунітет) організму людини можна підвищити, наприклад, за допомогою спеціально підібраних лікарських рослин, окремі компоненти яких мають антипаразитні властивості. Вони сприяють нейтралізації та виведенню паразитів і токсинів поза межі організму. Мабуть, недарма видатні лікарі минулих століть Авіцена та Гіппократ починали лікування будь-яких захворювань з очищувальних методик. І тільки після них, вже потім, проводилася корекція режиму і визначення характеру харчування хворого.

До речі, практично всі паразити є «ласунами», які полюбляють усе: вітаміни, мікроелементи (особливо цинк), гормони, білково-вуглеводну їжу, цукор і т.п. Пожираючи ласу субстанцію, вони виділяють токсини, заковтуючи еритроцити і послабляючи імунну систему. Вони блокують її, досягаючи певної стадії розвитку і саме тим уражаючи тканини органу: епітеліальні, з’єднувальні, залізисті та лімфоїдні.

Імунодефіцит, викликаний зараженими мікроорганізмами, що існують в організмі людини, в тому числі найпростішими, є основною причиною виникнення важких захворювань людського організму: атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, інсульту, інфаркту, хвороби шлунково-кишкового тракту, розсіяного склерозу, артриту, хвороби вен і кровоносних судин, псоріазу, хронічного простатиту, імпотенції, міоми, безпліддя, діабету і так далі аж до онкологічних захворювань. За результатами численних гістологічних досліджень, що проводилися лікарями-клініцистами та лікарями-діагностами на багатьох пацієнтах, доволі часто причиною раку є також і паразитарний вплив на організм людини.

Між іншим, чи відомо горезвісним любителям «заглянути в чарку» та затятим курцям, що робиться в їхньому організмі, коли вони пиячать і курять? То хай знають, що паразити, при збудженні їх алкоголем чи нікотином, вмикають колосальну силу розмноження і колонізують всі тканини та органи людини. Виходить, що наркотики – суттєва причина зниження імунітету.

Те, що невідомо пересічному громадянину – потенційному пацієнтові – не є таємницею для лікарів-спеціалістів, особливо патологоанатомів. Хто-хто, а вони добре знають, що 90% розрізаних ними трупів заповнені черв’яками (глистами) та мікроорганізмами. Патологоанатомам відомо, що хворі на рак мають шлунково-кишковий тракт, переповнений сухими каловими масами, які є чудовим живильним середовищем для гельмінтів.

Для спеціалістів не є великим секретом те, що астма може мати паразитарну природу, де причиною нерідко буває печінковий паразит-сисун. А в деяких хворих на астму виявляються аскариди в легенях. Досвідчені лікарі знають, що цукровий діабет має паразитарні корні (причина: трематоди великої рогатої худоби – паразитичні плоскі черви). Їм відомо також і те, що екзема та псоріаз – це хвороби від нестачі кремнію, використаного паразитами, які оселилися в організмі людини.

І, нарешті, для спеціалістів зовсім не секрет, що найпростіші одноклітинні паразити уражають дітей ще в утробі матері. Причому для боротьби з ними не можна застосовувати ні антибіотики, ні випромінювання, ні операції. А в пологових будинках жінки-породіллі заражаються разом із новонародженими стафілококами, хламідіями, трихомонадами та іншими паразитарними інфекціями.

При підозрі на присутність паразитів треба робити потенціальному хворому аналіз на «яйця-глист». Але якщо вони не виявлені, це ще не значить, що їх нема. За різними оцінками спеціалістів точність такої традиційної діагностики не перевищує 12-20%. Для більш реальної оцінки стану паразитарного зараження людини, аналізи необхідно робити регулярно і частіше, по декілька разів підряд. Підвищити точність до 60-95% може серологічна імунодіагностика, але вона складна, дорога і здійснюється далеко не в кожній лабораторії. Крім того, вона розроблена не для всіх видів паразитів.

Але в результаті плодотворної роботи, учені-фізики у співдружності з медиками розробили і впровадили в життя найточніший метод – йдеться про метод вегетативно-резонансного тестування (ВРТ). Метод ВРТ дозволяє надійно знаходити і визначати паразитів, що найбільш частіше зустрічаються в організмі людини.