Skip to main content
Краплина крові — життя людини! Як стати донором

Краплина крові — життя людини! Як стати донором

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, люди, які постійно здають кров, живуть у середньому на 5 років довше за середньостатистичну людину.

Ці люди називаються донорами

Чи всі бажаючі можуть стати ними? Що для цього треба? Яким вимогам потрібно відповідати? Одним словом, як стати донором?

Слово «донор» походить від лат. dono — дарую. Донор — людина, яка добровільно здає кров для використання її в лікувальних цілях (це може бути також і тканина або орган, наприклад, нирка для пересаджування). Але зараз мова йтиме про кров. Вона потрібна для переливання хворим, а також для приготування лікувальних препаратів. Донор проходить попереднє медичне обслідування.

При цьому встановлюють придатність його крові для переливання (зокрема, відсутність заразних захворювань) і, крім того, чи не зашкодить його здоров’ю взяття певної кількості крові. Кров, що беруть у донорів, консервують, відправляють на станції переливання крові, які, в свою чергу, постачають її в лікарні та інші лікувальні заклади. Донорство допомагає рятуванню життя та лікує захворілих людей. Значить, воно необхідне. Якже виникло донорство? Для цього ми з вами, дорогі читачі, повинні зробити невеличкий екскурс в історію.

Декілька фактів з історії донорства
Ще на початку XVII століття англійський лікар Уїльям Гарвей, засновник сучасної фізіології та ембріології, у своїй праці «Анатомічне дослідження про рух серця та крові у тварин (1628 р.), виклав учення про кровообіг, яке спростувало уявлення, що панувало з часів давньоримського лікаря Галена. І хоча У. Гарвей зазнав гоніння з боку сучасних йому вчених і церкви, своїм відкриттям закону кровообігу людини він створив можливість для розробки методу переливання крові.

У 60-ті роки XVII ст. французький вчений Жан-Батист Дені, професор математики, філософії та медицини, зробив перше дослідне переливання крові робітнику бідного кварталу Парижа, який стає першим свідомим донором в історії людства.

У 1900 році австрійський лікар Карл Ландштейнер, один із засновників імунології, відкрив три групи крові. Невдовзі лікарі Альфред де Кастелло та Адріано Стурлою додають до цього списку груп — четверту (в 1940 році Карл Ландштейнер із співавтором відкриває резус-фактор).

У тому ж 1900 році Роджер Лі, американський лікар громадської лікарні, дослідним шляхом довів, що кров першої групи може бути перелита пацієнтам з будь-якою групою, а пацієнтам з четвертою групою підходить будь-яка кров. Так вводиться поняття «універсальний донор» та, відповідно, «універсальний пацієнт».

У 1918 році, в ході Першої світової війни, у Великобританії пройшов апробацію винахід Освальда Робертсона — мобільна станція переливання крові.

Від історії до сучасності
Що являє собою колишня станція переливання крові тепер? У сьогоднішньому розумінні це, так би мовити, маленький завод під назвою «центр крові», де займаються заготівлею та переробкою крові, розділенням її на компоненти, з технологічними процесами заморожування, висушування та виготовлення препаратів.

Заготовлену кров розділяють на еритроцитну масу, а плазму заморожують при -40°С і піддають терміну карантинізації протягом 6 місяців. Після наступної апробації на інфекції, котрі передаються через плазму, її частково видають лікувальним закладам, інша частина йде на виготовлення препаратів крові.

Проект «Краплина крові —життя людини!»
У XX столітті донорство з метою переливання та переробки крові в лікувальних цілях є звичайним і поширеним явищем. Кожний бажаючий може добровільно здати свою кров. І це державою заохочується. Крім того, у зв’язку з проблемою нестачі донорської крові створюються соціальні проекти для вирішення цього питання. І це вже стало доброю традицією.

Особливу активну участь у різноманітних соціальних проектах по всьому світові, включаючи глобальні програми за підтримки ООН та інших організацій світового рівня, а також локальні благодійні кампанії, які покликані допомогти окремим закладам і людям, бере компанія LG Electronics. Тільки в Україні з початку 2011 року компанія провела вже кілька таких соціальних заходів і акцій, в тому числі тих, що стосуються проблеми донорства.

Ось і нещодавно, 18 серпня 2011 року, в Національному музеї медицини України відбувся другий етап соціального проекту компанії LG Electronics «Краплина крові — життя людини!» Проект підтримали видавничий дім «Edipresse Україна», Київський міський Центр крові та радіостанція Kiss FM.

Прес-конференція учасників проекту з питань донорства
У зв’язку з цією подією того ж дня відбулася прес-конференція. Вона була присвячена питанням донорства в Україні, а також і продовженню соціального проекту компанії LG Electronics «Краплина крові — життя людини!». На прес-конференції було піднято питання нестачі донорської крові в Україні, нерегулярність її надходження до міських і обласних центрів крові, зокрема влітку та під час різдвяних канікул. Також пройшло обговорення шляхів вирішення цієї проблеми.

Прес-конференцію відкрив заступник начальника ГУОЗ з лікувальної частини Володимир Загородній. Маркетинг-директор компанії LG Electronics Україна Ірина Хворостяна у своєму виступі зазначила: «Мета нашого проекту — оживити донорський рух в Україні та відродити інститут добровільного донорства в нашій країні. — Ми не перший рік проводимо такі акції, — сказала вона. — Ми вважаємо, що наш проект буде особливо актуальним. І сподіваємося, що наші зусилля допоможуть врятувати ще не одне життя».

Головний лікар Київського міського Центру крові, віце-президент «Асоціації служби крові» Людмила Заневська розповідає: «У серпні ми відчуваємо гостру нестачу донорської крові, адже наші найактивніші донори-студенти тоді знаходяться на канікулах. А люди, що здають кров на постійній основі, ідуть у відпустки... — Наш Центр, — продовжила вона, — забезпечує кров'ю все місто.

Тому нам дуже приємно, що компанія LG Electronics Україна вирішила надати нам свою підтримку. Ми також сподіваємося, що цей захід допоможе залучити до здавання крові чи її компонентів ще більше людей. Адже ми відчуваємо потребу в ній цілорічно. На жаль, донорський склад нашої країни дуже зістарився... Нове покоління поки що не дуже поспішає здавати кров, та і за станом здоров'я багато з них не можуть бути донорами... — констатувала вона.

Донори, які приєдналися до проекту
До проекту приєдналися добровільні донори та відомі, публічні люди. Нагадуємо, що перший етап проекту «Краплина крові — життя людини!» відбувся 14 червня цього року в Академії кондиціонування LG. Проект підтримали 102 добровільних донори, які поповнили Київський обласний банк крові на 41 літр. Ось і на другому етапі проекту брали участь актриса і телеведуча Даша Малахова, член «Асоціації молодих донорів України» з більш ніж 10-річним донорським стажем (з 1997 року); Денис Силантьєв — олімпійський чемпіон, чемпіон Європи та світу з плавання, який сам уже три рази здавав кров, закликаючи при цьому робити теж саме всіх бажаючих і небайдужих. «Проблему нестачі донорської крові потрібно висвітлювати»,— переконано стверджував він.

Також в обговоренні брали активну участь хореограф Олена Шоптенко — танцюристка, чемпіонка світу з бальних танців серед молоді; Валерій Харчишин — фронтмен групи «Друга ріка»; Юрій Куппер — Почесний донор України, який з гордістю заявив на прес-конференції, що вся його сім’я теж є донорами. Одним словом, усі ці достойні люди не тільки ідейно підтримали проект, але й слугували особистим прикладом добровільного донорства.

Складний місяць — серпень
Новий, другий етап проекту (1-й етап відбувся 14 червня) покликаний актуалізувати проблему нестачі донорської крові у найскладніший для українських центрів крові місяць — серпень. І дійсно.

Традиційно серпень вважається місяцем відпусток, тому для центрів крові він є найпроблематичнішим з усіх місяців у році. Банк донорської крові поновлюється дуже складно, адже більшість постійних донорів від'їжджають із міста. Тому потреба у поповненні донорської крові збільшується. Тим більше, що влітку частішають випадки ДТП, зростає небезпека травматизму, загострюються хронічні хвороби...

Отже, саме тому, з метою активізувати донорський рух у серпні, компанія LG Electronics Україна запустила другий етап довгострокового соціального проекту «Краплина крові — життя людини!». З цього приводу в Національному музеї медицини України (вул. Б. Хмельницького, 37) працювала виїзна амбулаторія Київського міського Центру крові.

Що треба знати донору
Право здавати кров можуть усі бажаючі. Тільки вони повинні знати, що їм потрібно мати при собі свій паспорт громадянина України, а також бути зареєстрованим у місті Києві чи Київській області (або офіційно працювати чи вчитись у Києві).

Процедура забору крові є абсолютно безпечною. Вона проводиться висококваліфікованими медпрацівниками за допомогою одноразового інструментарію протягом 10—15 хвилин.

Перед здаванням крові у потенційного донора визначається вміст гемоглобіну, група крові за системою АВО (система маркування групи крові), а також проводиться медичний огляд лікарем-терапевтом.

Всі учасники процедури отримують безплатне тестування на ВІЛ, гепатит В, С та сифіліс. Кожний з них зможе дізнатися про результати тестування через 2 тижні після здачі крові.

Як стати донором
Ви можете стати донором, якщо:
— вам не менше 18 років;
— у вас добре здоров’я та самопочуття;
— ваша вага не менше 50 кг;
— температура тіла не перебільшує 36,6 +- 0,3 С°;
— кров’яний тиск у діапазоні 160/90 до 110/60;
— ви не курили за 2 години до здачі крові;
— перед здачею крові ви не вживали жирну їжу протягом двох днів.

Тимчасові протипоказання для донорства
Операції, в тому числі аборт, пірсінг, тату — 1 рік.

Період вагітності та лактації — 1 рік після пологів і не менше 3 місяців після закінчення лактації.

ГРЗ (гостре респіраторне захворювання), грип, ангіна, інші запалювальні захворювання — 1 місяць.

Після прийому медикаментів — 14 днів.

Алергічні захворювання — 2 місяці після закінчення гострого періоду.

Перебування в країнах Африки, Азії, Південної Америки тривалістю більше двох місяців — півроку.

Період менструації — 5 днів після завершення.

Щеплення (10 днів) — 1 рік.

Видалення зуба — 10 днів.

Основні протипоказання для донорства
Основними протипоказаннями для донорства є венеричні захворювання, ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), гепатит, туберкульоз, психічні захворювання, злоякісні новоутворювання, ішемічна хвороба та пороки серця, атеросклероз, тромбофлебіт, бронхіальна астма, гострота зору: +- 6, сечокам’яна хвороба, виразка шлунка чи 12-палої кишки та ін., залежність від алкоголю та інших наркотиків.

Вимоги до донорів
Мати при собі свій паспорт громадянина України.

Гарно відпочити, виспатися перед забором крові.

Перед здачею крові виключити з раціону жирну їжу (масло, сало, жирне м’ясо та рибу, молоко, сметану, яйця, морозиво).

Вживати нежирне відварне м’ясо та рибу, каші, картоплю, відварні та сирі овочі й фрукти, а також соки, компоти, житній, нездобний хліб.

У день здачі крові з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб.
 

Дещо зі статистики донорства
За даними Міністерства охорони здоров’я України, на 1000 громадян країни сьогодні припадає лише 12 донорів. А необхідно щонайменше — 60.
Життя людей часто залежить від кожного з нас.

А чи можемо ми якось їм допомогти? Так, можемо! Якщо хоча б приєднаємося до донорської програми «Краплина крові — життя людини!».