Мамина пісня. Свято-конкурс до Дня матері
Ведучий:
Весна — це сонця перемога.
У Великодній світлий час
Ми наближаємось до Бога —
Бог наближається до нас.
Ведуча:
А в травні радість в нас велика —
Це свято Мами настає
Усім воно приносить щастя,
Як добре, мамо, що ви є!
Ведучий:
Мама. Матуся. Материнство. Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче ввібрали у себе ці сонячні слова.
Ведуча:
Дорогі друзі! Сьогодні в нас незвичайне свято — конкурс. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності та зворушливості наших учасників, які виконуватимуть пісні про вас та для вас, наші любі мами.
Ведучий:
Хочемо представити вам шановне журі.
Конкурсні пісні будуть оцінюватись по п’ятибальній системі.
Ведуча:
При оцінюванні номерів будуть враховані вокальні дані, відповідність тематиці, артистизм та естетичний вигляд виконавців.
Ведучий:
Тож розпочинаємо!
Вас вітає гурт дівчат 5-А класу «Піснею про рушник».
Ведуча:
Мати... Берегиня роду. Під спів маминої пісні виростали поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, філософи і мудреці, просто люди.
Задовго до народження дитини і до останньої хвилини власного життя серце матері віддане дітям, і навіть коли вони зовсім дорослі, мають свою родину. Матерям по праву немає віку: молода, в літах чи зовсім старенька — мати все одно залишається найближчою, найріднішою людиною.
Запрошуємо на сцену учнів 6-А класу з піснею «Чорнобривці».
Ведучий:
Маля-немовля не знає мови, не розуміє слів. Але материнська любов і народна мудрість створили диво-дивнеє — колискову пісню.
Учені-психологи дослідили і знайшли незаперечні докази того, що колискова пісня чудодійно впливає на серце й почуття, на душевне здоров’я не лише малят, а й усіх і кожного, хто її чує.
До вашої уваги виступ учениці 5-Б класу Таранович Юстинії «Мамина колискова».
Ведуча:
Зі спогадів Дмитра Луценка: «Мене теж у широкий світ пісні вивела ласкава мелодія материнської колискової. У моєму репертуарі є чимало пісень, присвячених їй — найдорожчій, найріднішій людині на землі: про мамині очі, мамині руки, які не мають спочинку про серце, яке ніколи не втомлюється нас чекати до рідного порога, про вічну синівську любов і вдячність. Від моєї мами і починається моя поезія. Під маминою вишнею я слухав мамині пісні.
Ведучий:
«Мамина вишня» у виконанні учнів 6-Б класу.
Ведуча:
Мама... Заплющ очі й прислухайся. І ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі такий знайомий, рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли стаєш дорослим, завжди пам’ятаєш мамин голос, мамині руки, мамині очі.
Ведучий:
Найкращі дні для наших матерів —
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми зможемо для матері зробити.
Ведуча:
На сцену запрошуємо учнів 6-В класу.
Ведучий:
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.
Я по собі давно вже знаю сам,
Як часто маму стомлюють печалі.
Ведуча:
За все, що ти зробив чи не зробив,
Та знаю я, яка вона щаслива,
Коли високу гордість у собі
Несе вона за чесну долю доньки й сина.
Ведучий:
Вас вітають учні 5-В класу піснею «Квітка-душа».
Ведуча:
Наш конкурс підходить до завершення.
(Журі підводить підсумки конкурсу)
Ведучий:
Просимо журі оголосити результати конкурсу.
Ведуча:
Дорогі діти! Пронесіть через своє життя мамині мудрі поради, мамині слова.
Ведучий:
Спасибі нашим матерям
За все під небом миру,
Вони життя дарують нам,
А ми їм — вдячність щиру.
Ведуча:
Спасибі вам говорим знов
За вашу ласку і любов.
Ведучий:
Тож нехай до нас завжди хоч на хвилиночку прилітають легкокрилі лебеді материнства, несучи крізь відстані і роки світло маминих слів, пісень.
Ведуча:
Бо коли зникне мамине слово, мамина пісня, то зникне й народ. Тож нехай у ваших сім’ях горить вогнище родинне.
Разом:
Хай супроводжує вас у житті мамина пісня!
Людмила Грабовська, педагог-організатор гімназії №59 імені О. М. Бойченка м. Києва
