Який фотоапарат вибрати? Поради фотографу-початківцю
На ринку фототехніки можна визначити наступні види фотоапаратів: компакти, суперзуми, бездзеркальні камери та дзеркальні камери. Всі вони мають свої плюси та мінуси. Зараз, взявши в руки будь-яку з цих камер можна отримати гарні фотографії. Якийсь фотоапарат може бути кращим, якийсь гіршим, але в цілому вони дають непогану якість зображення. І кожний фотоапарат виправдовує себе для тих цілей, які перед ним ставляться.
Наприклад, вам потрібен компактний фотоапарат, який можна завжди носити с собою, і щоб він давав якість кращу, ніж камера мобільного телефону. Якщо більше від нього не потрібно, то нема сенсу купувати дзеркальну камеру, оскільки вона має більші габарити, і її не завжди зручно брати з собою.
Якщо ж ви хочете мати під рукою фотоапарат, який би був на всі випадки, щоб їм було можливо знімати навіть предмети, які знаходяться заздалегідь, наприклад у подорожах. І в той же час вам не хотілося б постійно колупатися у налаштуваннях і міняти об’єктиви, то для цього краще підходить суперзум.
Якщо ви обізнані у фотографії і розумієте що таке діафрагма, витримка, експозиція, то вам краще підійде бездзеркальна або дзеркальна камера.
Дзеркальні фотоапарати вважаються зручнішими для репортажної зйомки. Навіть проста дзеркальна камера для цього підходить краще ніж супер дорога бездзеркальна.
А якщо ви хочете просто фотографувати для душі та отримувати художні знімки, але вам не до вподоби великий розмір дзеркальної камери, то краще купити бездзеркальну камеру.
Беззаперечно, щоб зробити правильний вибір, вам треба чітко розуміти навіщо вам портібен фотоапарат і що ви їм збираєтесь знімати. А також потрібно знати сильні і слабкі сторони кожного типу і моделі камери.
Реальна історія
Якось одному знайомому на день народження подарували дзеркальній фотоапарат. Як ви думаєте, чи був він радий? Він розчарувався. Сказав, що його суперзум має кращі характеристики, а саме він більш приближує. Все зрозуміло, людині непотрібні всі ті переваги, які дає дзеркальна камера, для нього такий варіант, згідно з яким треба переплачувати у ціні більш як у 2 рази неприйнятний. Все закінчилося тим, що він її продав і продовжував знімати своїм стареньким суперзумом.
Як вибрати фотапарат?
Щоб розуміти, за що ви переплачуєте, купуючи ту чи іншу камеру, треба вміти читати її основні характеристики, згідно яких вона оцінюється.
Для прикладу візьмемо реальні пункти з опису однієї з найбільших торгівельних інтернет-майданчиків. Перерахую ці характеристики по важливості.
Сенсор зображення (світочутлива матриця)
Сенсор, або ще як кажуть матриця — одна із найважливіших частин камери. Сенсор приймає зображення, яке формує об’єктив і передає дані процесору, для формування файла знімку. Раніше, в епоху плівки за це відповідала плівка. тобто сенсор у фотоапарата це електронний аналог плівки.
Основними параметрами сенсора є:
Тип сенсора (CCD або CMOS)
Фізичні розміри сенсора (звідси і поняття кроп фактор)
Кількість мегапікселів
Максимальний розмір кадру
Тип сенсора
Це назва технології, по якій створений сенсор. Існує кілька різних технологій виготовлення, основні з них це CCD (ПЗЗ-сенсор) і CMOS (К-МОН-сенсор). Я не буду вдаватися у методи їх роботи, скажу тільки, що кращою на сьогоднішній день є технологія CMOS. Вона майже зовсім витіснила технологію CCD. CMOS-сенсори мають більший діапазон чутливості і кращу передачу кольору. Але все ж таки деяким фотографам більше подобаються кольори, які дає CCD-сенсор. Це питання смаку. Не будемо загострювати на цьому питання.
Фізичні розміри сенсора
Це фізична величина, яка вимірюється у міліметрах. Сенсор камери являє собою маленький прямокутничок, який містить світлочутливі елементи.
Якщо не брати до уваги середній формат, за розміром можна виділити повнокадрові сенсори і кропи:
Повнокадровий сенсор має розміри снандартного кадру 35 мм плівки (приблизно 24х36 мм) звідси і походить така назва — повний кадр.
Далі усі розміри сенсорів мають тенденцію зменшуватися і вони вже називаютья кропнутими. Кроп це англ. слово crop — обрізати. Звідси і походить поняття кроп фактора. Наприклад, якщо кроп фактор 1,5 то це значить, що площа такого сенсор у 1,5 рази менша ніж повнокадрового.
Якщо сказати коротко, то чим більший сенсор, тим краще, і відповідно дорожче фотоапарат, оскільки виготовити сенсор великого розміру технологічно складно, а це одна із найдорожчих частин фотоапарату.
Кількість мегапікселів
Теоретично, чим більше мегапікселів вміщується в кадр, тим краще, оскільки це дає кращу деталізацію знімка. Але на практиці це не зовсім так.
Чим більша площа сенсора, тим відповідно більше на ньому можна розмістити світлочутливих елементів (датчиків). Але це на означає, що кількість мегапікселів прямо залежить від кількості датчиків. У компактних камерах розміри сенсора у 5-8 разів менші ніж у дзеркальних фотоапаратів, при цьому кількість мегапікселів однакова.
Я припускаю, що на менших сенсорах знаходиться і менша кількість датчиків, а кількість мегапікселів інтерполюється, тобто це один піксел не відповідає одному датчику. Тому кількість мегапікселів не завжди дає підвищення деталізації. Якщо ви збільшите кадр, зроблений наприклад суперзумом до маштабу 1:1 у графічному редакторі, ви не побачите там чітких ліній, точок чи інших деталей. Все буде розмито. І те, що ми бачимо при зменшенні як лінію, у маштабі 100% буде мати видовжену пляму.
Плюс до того, на меншій площі сенсора датчики потрібно разміщувати щільніше один до одного, а це підвищує кількість шумів, які понижують чіткість.
Тому фотографія, зроблена 16-мегапіксельним дзеркальним фотоапаратом буде чіткіша, ніж та ж фотографія, зроблена 16-мегапіксельним суперзумом. З цього можна зробити висновок, що кількість мегапікселів буде корисною до якоїсь міри. Припустимо умовно до тих же 16 мегапікселів. Далі кількість буде надлишковою. Як підтвердження цього доводу, можу привести у приклад випуск нового фотоапарата Nikon DF, у якого при повнокадрвому розмірі сенсора всього 16 мегапікселів. А навіщо більше?
Надлишкова кількість мегапікселів призводить до того, що файли зображень стають більшими, їх обробляти стає складніше, і тому фотоапарат втрачає свою продуктивність, знижується швидкість зйомки.
Максимальний розмір кадру
Розмір кадру вимірюється у пікселях в ширину і висоту та прямо залежить від кількості мегапікселів сенсора.
Теоретично можна сказати, що чим більший розмір кадру, тим краще, оскільки з такого файла можна роздрукувати фотографію більшого розміру без втрати чіткості. Але на практиці великий розмір кадру не потрібен. Розмір кадру був актуальним, коли ще між фотографіями розміром 3 і 4 мегапікселя була видима різниця.
Для довідки: Фотографія 10х15, роздрукована у фотолабі має роздільну здатність 400 точок на дюйм. Для того, щоб отримати попіксельну чіткість достатньо розміру файла 2362х1575 пікселів. Все що більше — це надлишковий розмір і при зменшенні нашого файла до розмірів фотопаперу ми навіть трохи втрачаємо чіткість.
Для роздруковки фотографії на форматі А4, розмір повинен бути 4667х3307 точок.
Це ми порахували максимально. На практиці ж хороша чіткість вже буде при роздільній здатності 250 точок на дюйм. Тобто при розмірі кадру майже у два рази меншого. Але реально як часто ми друкуємо фотографії формату А4 і більше?
Чутливість сенсора
Я вважаю, що цей параметр значно важливіший ніж кількість мегапікселів. Він показує, наскільки сенсор чутливий до світла. Він вимірюється в одиницях ISO.
Чим більший діапазон цих значень, тим краще. Якщо ISO 100 як правило встановлюють для зйомки у сонячний день, то ISO 6400 дозволить нам знімати в умовах сутінок, при однакових значеннях діафрагми і витримки (умовно там, де освітлення у 64 рази темніше за сонячний день). Цей приклад не треба розуміти буквально, насправді не все так просто, але уяву про чутливість можна отримати.
Але є і зворотня сторона медалі. Чим більше значення ISO, тим більше шумів і відповідно гірша чіткість і передача кольору на світлині. Тому також важлива і нижня границя ISO, на якій в ідеалі і треба знімати завжди.
Ми розглянули основні параметри сенсора фотоапарата. На якість фотографії у більшій чи меншій мірі впливають усі ці параметри, але це тільки частина. Не менш важливе значення у формуванні зображення фотографії має об’єктив.
Об’єктив
Якщо сенсор це серце фотоапарата, то об’єктив це очі. Об’єктив формує зображення і проецює його на сенсор. Таким чином, якість фотографії, в основному, залежить від цих двох компонентів: сенсора і об’єктива.
Я навіть скажу, що об’єктив у якійсь мірі важливіший за сенсор, оскільки він формує зображення. І від нього залежить, чи буде фотографія художньою як картина, чи просто технічною — чіткою, але в той же час нецікавою (якщо говорити про художню фотографію).
Фотоапарати бувають зі змінними об’єктивами, тобто коли можна міняти об’єктиви відповідно до задач зйомки. Це відноситься майже до всіх дзеркальних і бездзеркальних фотоапаратів. А також з незмінними об’єктивами, тобто коли об’єктив не міняється. Це як правило компактні камери і суперзуми.
Розглянемо основні характеристики об’єктива.
Світлосила об’єктива
Цей параметр ще називають максимальною діафрагмою об’єктиву. Вона позначається діафрагменим числом f, яке вимірюється по логарифмічній шкалі. Тобто об’єктив з максимальною діафрагмою f/ 4 буде у два рази світлосильніше ніж об’єктив з діафграгмою f/ 5.6.
З цього слідує, що чим менше число f, тим світлосильніше об’єктив, тобто він пропускає на сенсор більше світла. А це значить, що ним можна знімати у більш темних умовах. Але є й зворотня сторона медалі: чим більша світлосила, тим менша глибина різко зображувального простору (ГРЗП). А це значить, що при максимальній світлосилі чітким буде лише та ділянка, яка розташована на фокальній площині (певній відстані від фотоапарата до об’єкта зйомки, на який наведено фокус), а все що ближче або далі буде розмитим.
Як правило світлосильні об’єктиви складніше виготовити, і відповідно вони коштують дорожче. Світлосильні об’єктиви знаходять своє примінення у художній фотозйомці де за допомогою них можна контролювати розмиття переднього і заднього планів.
Фокусна відстань об’єктива
Фокусна відстань визначає, який кут огляду дає той чи інший об’єктив. Це значення завжди потрібно розглядати із розміром сенсора. Оскільки, чим менший сенсор, тим менший кут огляду дає об’єктив з тою ж фокусною відстанню. Ця тема настільки обширна, що можна написати ще одну статтю. А поки що я просто хочу виділити типи об’єктивів, виходячи із фокусної відстані: об’єктиви бувають ширококутні, портретні і довогофокусні (телеоб’єктиви).
Ширококутними називають об’єктиви, які дають широкий кут огляду. З допомогою їх можна знімати панорами, пейзажі, а також працювати в умовах обмеженого простору.
Портретними називають об’єктиви, які мають фокусну відстань, зручну для зйомки портретів.
Телеоб’єктивами називають об’єктиви, які наближують зображення, порівняно зі звичайними об’єктивами. Тут ми розглянули об’єктиви із фіксованою фокусною відстанню. Їх ще називають фікс об’єктивами, або дискретними об’єктивами.
Частіше за все фотоапарати комплектуються зум об’єктивами (об’єктивами із змінною фокусною відстанню). Вони об’єднують по куту огляду два або три види об’єктивів. Для дзеркальних фотоапаратів як правило це зум об’єктиви із кратністю 3 чи 4. А на суперзумах встановлюются об’єктиви і із кратністю від 12 до 42 і більше. Це можливо звадяки тому, що сенсор у суперзумів значно менший ніж у дзеркальних фотоапаратів, і об’єктиви з такою великою кратністю мають порівняно не такі великі розміри.
Чому ж тоді зум об’єктиви досі не витіснять фікси? Тому що за універсальність зум об’єктиву ми платимо якістю і ціною. Зум об’єктиви як правило формують гіршу чіткість зображення ніж фікс об’єктиви. Також гарний зум об’єктив з великою світлосилою коштує іноді у три-чотири рази дорожче ніж фікс об’єктив з тими ж параметрами. Ще фікс об’єктиви вважаються кращими за чіткістю зображення і художніми якостями.
Деякі фотографи для художньої фотозйомки користуються тільки фіксами. У той же час для репортажної фотозйомки зручніше зум об’єктив. Але пам’ятайте, що чим більша кратність зуму, тим більше об’єктив у чомусь програє, чи то у чіткості зображення, або він має більше оптичних спотворень (дисторсія), або він має гарну якість але дуже дорогий.
Художні якості об’єктива
Крім фізичних величин, які дають нам уяву про той чи інший об’єктив, є ще й його художні якості. Наскільки об’єктив формує чітке зображення, як він передає кольори? Чи контрастне виходить зображення? Чи красиво він розмиває фон (якість боке)? Ці параметри не опишеш просто фізичними величинами, і їх оцінюють дивлячись на фотографії. Як то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Саме ці якості і визначають художню цінність, і відповідно ціну об’єктива.
Ці речі, як правило, суб’єктивні і також залежать від цілей, для яких купується об’єктив. Одному фотографу для роботи треба чіткість і деталізація знімків, а іншому важливо отримувати красиве розмиття заднього плану.
Параметри зйомки фотоапарата
Це можливості фотоапарата, його функціонал. Розглянемо основні параметри.
Діапазон витримок
Це верхня і нижня границі витримок, які може відпрацьовувати фотоапарат. Чим ширше цей діапазон, тим у фотографа більше можливостей при зйомці.
Витримка вимірюється у секундах. Витримки, коротші за 1 секунду позначаються дробним числом (наприклад 1/60 секунди). Більшість дзеркальних фотоапаратів мають мінімальну витримку 1/4000 секунди, а професійні — 1/8000 секунди і менше.
Режими M, A, S, P
Це режими для роботи у ручному і напівавтоматичному режимах. Ними як правило користуються професіонали і просунуті фотоаматори. На фотоапараті як правило вони розміщені на диску. яким робиться їх переключення.
M — ручний режим встановлення діафрагми і витримки;
A — ручне встановлення діафрагми, автоматичне витримки;
S — автоматичне встановлення діафрагми, ручне витримки;
P — програмний режим автоматичної експозиції (Program).
Якщо ви серйозно хочете займатися фотографією, то ці режими вам будуть дуже необхідними. І треба вибирати фотоапарат який їх має.
Режими SCENE
Зазвичай ці режими є у аматорських камерах початкового рівня. Наприклад режим «Портрет», «Пейзаж», «Спорт», «Макро» і т. і. Виходячи з того, що ви збираєтеся фотографувати, ви вибираєте відповідний режим.
Ними часто замінюють режими M, A, S, P. Часто фотоапарат має обидва типи режимів. На професійних фотоапаратах режимів SCENE як правило немає, оскільки професійні фотографи ними не користуються а більше використовують режими M, A, S, P.
Баланс білого кольору
Цей пункт описує скільки налаштувань балансу білого має фотоапарат. Як правило на усіх фотоапаратах є одні й ті ж налаштування. Це «Пряме сонячне світло», режим «Хмарно», «Світло люмінісцентних ламп», режим «Авто» і т. і. Ці режими ви вибираєте в залежності від освітлення, при якому здійснюється зйомка. Робиться це для того, щоб на знімку ви отримували ті кольори, які є насправді. Щоб наприклад, коли ви знімаєте при світлі люмінісцентних ламп на портреті була не зелена шкіра, а звичайного, рожевого кольору.
Зараз практично усі фотоапарати вміють автоматично розпізнавати джерела світла, які світять на об’єкт зйомки і самі вибирають правильний режим балансу білого. Аматори зазвичай знімають у режимі «Авто», і не звертають уваги на невеликі відхилення кольорів. професіонали ж часто користуються ручними налаштуваннями баланса білого. і навіть після зйомки корегують кольори у RAW конверторі, бо навіть найкращий із кращих фотоапаратів може помилятися, особливо коли на ваш об’єкт зйомки світить світло із різних джерел.
Серійна зйомка
На цей параметр в основному звертають увагу професійні фотографи-репортажники. Їм швидкість зйомки важлива. Наприклад, якщо ви знімаєте, як спортсмен стрибає з жердиною на Олімпійських іграх, то цінність такого знімку буде дуже висока. Так само як і цей момент, який вже ніколи не можна буде повторити. Тому важливо зняти якомога більше кадрів такого стрибка, щоб відібрати найкращий. А якщо ви, скажімо робите фото у себе вдома, для сімейного альбому, то вам не важливо, скільки кадрів за секунду може зняти ваш фотоапарат, вам достатньо і одного.
Зйомка відео
Зараз, як правило усі фотоапарати вміють записувати відео. Персонально для мене, це дуже важлива функція. Я часто знімаю відео для домашніх архівів, бо іноді хочеться записати момент не тільки за допомогою фотографії.
Зараз практично усі фотоапарати знімають відео у HD форматі — самому популярному форматі відео. Але все ж таки фотоапарат це не відеокамера. і повністю її замінити не може. Але все ж цей режим буде корисним, якщо у вас немає відеокамери.
Висновок
Цю статтю я написав для початківців у фотографії, для тих, хто тільки збирається пірнути у цей цікавий і таємничий світ. Я хотів торкнутися тільки найважливіших на мій погляд параметрів, на які важливо звертати увагу при виборі фотоапарата. Цей список можна розширювати й далі. Сподіваюсь, я не сильно втомив вас деталями, і стаття буде вам корисною.
