Ластик пішов у люди!
Ура! Ластик народився! 31 березня 2011 року народився малюк дракончик Ластик та його друзі: черепашка Ойлало, близнята-бобренята Шундик і Рундик, Гусопотам та Сміхохотка, а також Мухослон. Народилися вони в країні Небувалих звірів. Ця країна знаходиться у кожного — у дитини й дорослого — на долоньці:
Передмова
Я всіх в країну сонячну
нечуваних доріг
Запрошую з собою —
знайдем до неї вхід!
У цій країні справжнє все.
Є навіть океан!
Життя відображається,
а Доль-гора — як храм!
Я знаю, що трапляються
в ній дивнії історії —
Герої сьогодення
відтворюють теорії.
Давай візьмемо участь
в житті їх щогодинному.
Долоньки приготуйте —
і пройде час хвилинкою!
Насправді вони народилися ще 12 років тому. Тоді з’явився перший малюнок, який зараз розміщено на обкладинці, і текст російською мовою, інші малюнки зроблені 10 років тому. Багато дітей моїх друзів виросли на цій казці.
Повість-казка вперше в повному обсязі з’явилася в 2001 році в педагогічній пресі. Хоча оригінальна мова казки російська, вона вже тоді дійшла до читачів в українському варіанті.
Книгу призначено для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Вона виховує добрі, дружні почуття, розвиває прагнення до взаємодопомоги, а також розвиває логіку, образне мислення, кмітливість, пам'ять і привчає до читання.
Нині побачила світ казка українською мовою. Переклад казки зробила Роксолана Сьома, літературна редакція Юлії Лезвинської. Головний редактор видання — Анжеліка Андрієвська — заслужена артистка України, головний редактор видавничого центру «Майстер-десант», Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія». Висловлюю всім щиру вдячність.
Книга має назву «Пригоди малюка Ластика та його друзів із країни Небувалих звірів». Вона призначена для сімейного дозвілля і є частиною реалізації проекту «Симфонія здоров'я» серії «Світ дитинства» — однієї з чотирьох серій видавничого центру «Майстер-десант».
Ластик — це звичайнісінька гумка. Дійсно, наш герой володіє здатністю стирати злі і сумні думки і почуття. Оскільки гарна погода в країні Небувалих звірів буває за умови винятково позитивних думок та почуттів, то в Ластика дуже відповідальна робота. Коли в країні псується погода: іде дощ, падає сніг або руйнуються гори, то це означає, що в когось із мешканців виникла не дуже хороша думка, смуток або засмучення чи інше не зовсім позитивне почуття.
Пісенька дракончика Ластика
Я біжу, біжу, біжу
По доріжці весело.
Я співаю Ойлало
Радісно й піднесено!
Пісенька ця про красу,
Про країну, про малу.
Хай заграє в жилах кров,
В дружбі ти нам не відмов!
На долоньці ми живем
Кожного. Уважним будь!
Ми життя своє пройдем,
Бо всі маєм власний путь!
Польовий букет несу
Я на день народження.
Друзі знають: Ойлало
Чекає нагородження.
Приспів:
Не засмучуйся, подруго!
Ти побачиш скоро друга.
Ми тебе від бід врятуєм —
Ні за що не засумуєм!
(Переклад Анжеліки Андрієвської).
Але він пішов ще далі — зібрав насіння добрих думок і почуттів та разом з друзями виростив сад Любові і Радості. Тепер достатньо було лише з'їсти зрілий плід з саду Любові і Радості, щоб погода в країні Небувалих звірів знову стала чудовою, а в душах мешканців цілий рік панувала Весна.
Позитивний образ думки — це Здоров'я і Динаміка нашого життя! З нього починається Успіх і підтримується Натхнення!
Жителі казкової країни вміють дружити по-справжньому, що, на жаль, не характерно для нашого егоїстичного та індивідуалістичного світу. Це одвічно слов'янська ознака — вміння в колективі досягати гармонії взаємодії та відмінного результату у великих та важливих справах: від вирощування і збирання врожаю до спільного проведення великих свят. Наші герої — яскравий приклад уміння працювати разом, радісно досягати спільного позитивного результату, вміння ділитися найдорожчим з другом.
Казка сповнена позитивних почуттів. Та ще й з гумором!
Текст казки написаний прозовою мовою. В дитячий мюзикл, який створюється на основі тексту, увійдуть пісні, в яких, як у краплині води, відображається сама сутність повісті-казки «Пригоди малюка Ластика та його друзів із країни Небувалих звірів».
На мою думку, дуже важливо, як кожний з нас ставиться до того, чим займається: грається, працює або працює граючись. Весело і граючись — переважно тому, що, одержуючи від роботи задоволення і насолоду, ми оздоровлюємо себе, передаємо свою бадьорість і натхнення людям, з якими нам доводиться спілкуватися.
Уже 4 та 5 квітня на Донбасі в місті Краматорську, на моїй батьківщині, відбулися дві презентації, на яких гості — діти й дорослі — відсвяткували день народження Ластика та його друзів з країни Небувалих звірів.
Моя казка передбачає використання завдань. Наприклад, у клітини потрібно вписати імена головних героїв, відповісти на важливі ключові питання по розділах. А для цього потрібно бути дуже уважним при читанні. Одне із завдань книги — це пропозиція дітям намалювати казковий кавун. Вони стали тягти руки і намалювали цілий баштан! Аж дев'ять кавунів! Кожному жителю казкової країни — по-одному в подарунок і ще на наше свято — два! Якби не закінчився простір на дошці, то зупинити невтомних дітей було б неможливо! Вони дружно по черзі рахували кожну смужечку, яка зображалася на кавунах: смужка Гумки, черепашки Ойлало, смужка Гусопотама, Сміхохотки, близнят-бобренят Шундика, Рундика та Мухослона.
Про сад Любові і Радості чудово може розповісти пісенька Сміхо- хотки — одна з тих пісеньок, які плануються в мюзиклі-мультику і виставі про Ластика та його друзів.
Хрещена бабуся благословила його появу своєю післямовою «Як бабуся з онуком казку читали» і прийняла його в 2006 році в одному екземплярі А-4 формату російською мовою.
Людмила Михайлівна Лобас — хрещена «бабуся Ластика» — вчитель математики, разом з онуком читали казку. Ось які думки виникли у неї з цього приводу: «Ми разом з онуком Костиком читали казку. Я уважно стежила за тим, як він її сприймає. Країна Небувалих звірів його захопила з самого початку. З широко розкритими очима він слухав незвичайну історію. Це дуже важливо».
Вона побажала мені, як автору казки, написати її продовження і ще безліч різних казок для дітей та видати їх.
Завдяки хрещеній мамі Ніні він побачив світ пристойним тиражем 31 березня 2011 року. Вона взяла активну участь у презентаціях Краматорська.
У Ластика є дві пісеньки, які він виконує для своїх хрещених.
Я гадала, що ця казка для старших дошкільнят та молодших школярів. А для дорослих — вже філософія. Але, як з'ясувалося, підлітки винятком не стали. Чесно кажучи, мене це приємно здивувало.
Мою казку прочитала Валерія Шаповал, якій зараз виповнилося 13 років. І ось її думки: «Казка дуже цікава і забавна. Коли я її прочитала, то знову повірила у те, що є справжня дружба, що можна здійснити будь-яку свою мрію, якщо знайдеш оригінальне рішення.
Герой Ластик дуже веселий і доброзичливий. Його образ позитивно вплинув на мене. Радію з того, що Ластик завжди міг знайти вихід з будь-якої складної ситуацїї. Дякую автору за таку веселу і цікаву казку».
У казці є два негативних героя — Чудовисько Хряча, яке намагалося з'їсти сад Любові і Радості, та Змієвізор, потрапивши у середину якого, можна розчинитися. Тому друзі рятували Рундика, щоб не втратити його назавжди.
Тепер у кожного героя з'явилася своя пісенька російською мовою. Усього їх 13. Анжеліка Андрієвська, головний редактор центру «Майстер-десант», гарно переклала ці тексти українською мовою. І невдовзі текст казки також зазвучить англійською.
Упевнена, що Ластик та його друзі будуть щасливі заговорити ще на 24 мовах світу.
А ще... Вони заспівають. Хто буде автором музики і озвучить героїв, я вам поки не скажу — це сюрприз.
Ластик дарує всім, хто з ним знайомий, «вітамін Мрії», без якого ми безкрилі. Він зі своїми друзями є ходячими чи літаючими вітамінами здоров'я, оптимізму та впевненості в сьогоднішньому та завтрашньому днях.
Країна Небувалих звірів
Оскільки країна Небувалих звірів знаходиться у кожного на долоньці, то спілкування з її жителями можливе для всіх. А на долоньці дійсно відображено все: і Доля людини, її Здоров'я, її Минуле та Майбутнє.
У самому центрі країни є гора Доль. Біля підніжжя росте і дає плоди сад Любові і Радості. Країна Небувалих звірів розташована на острові, який омиває океан Мрій, а за ним — долина Сліз та Усмішок.
Ластик зміг піднятися на вершину гори Доль завдяки позитивним думкам і відчуттям і тому, що знайшов Свою особисту Стежку на ній. Він знав, що чужа стежка приводить або до обриву, або до безвихідної ситуації.
Що таке знайти свою Стежку на горі Доль? Це означає знайти та реалізувати у повному обсязі своє Призначення.
Симфонією здоров'я звучить реалізоване призначення, яке виявляється в здоров'ї та довголітті людини.
Його друзі — що ходять та літають — випромінюють вітаміни здоров'я, оптимізму та упевненості.
Звертаюся до дорослих та дітей: подружіться з ними!
Епілог
Ми з вами не прощаємось.
І зустріч дуже скоро.
Ми разом посміхаємось.
Чекай нас в гості знову!
Дивись свої долоньки.
Заглянь до нас в віконце.
Поглянь: ми знову разом.
Хай завжди гріє сонце!
Приспів:
Країна Небувалих, звірів Небувалих
Бажає тобі щастя і радості сповна.
Вона в нас на долоньці —
В маленьких сина й доньці.
Хай Радості й Любові
Бринить в душі струна.
(Переклад Анжеліки Андрієвської).