Круглий стіл на тему «Сім’я та суспільство: вплив на виховання дітей»
Міжнародний благодійний фонд допомоги та дружби разом з Федерацією жінок за мир у всьому світі провели круглий стіл на тему «Сім’я та суспільство: вплив на виховання дітей». Посли Миру, представники Міжнародної громадської організації Федерації жінок за мир у всьому світі з Японії, США, Росії та України об’єднались з єдиною метою – обмінятись думками з приводу створення належних умов для виховання дітей, привернути увагу суспільства до проблем підростаючого покоління.
У вітальні Івана Козловського зібрались люди, котрим не байдуже те, яким шляхом розвивається суспільство, як сприяти мирному існуванню різних держав, як направити виховання дітей для створення прогресивного соціуму. З доповіддю виступила голова правління Міжнародної громадської організації Федерації жінок за мир у всьому світі – Тетяна Коцеба.
Складні питання підняла мати п’ятьох дітей, яка на досвіді їх виховання відчула багато поганого, що приносить вулиця, засоби масової інформації, та негативність пріоритетів, які домінують серед підлітків. Вона зробила наголос на важливий фактор для кожної сім’ї – побудову добрих, відвертих відносин, сповнених любові та взаємопорозуміння. Але щоб діти копіювали своїх рідних, треба розпочати змінювати себе особисто… Що ми, як матері, можемо зробити, щоб наші діти виросли соціально активними, порядними, сповненими мудрості та шляхетності? Як попередити негативні наслідки розвитку суспільства, бо від напрямку діяльності людини залежить його розквіт чи занепад… Безліч питань турбує сучасний соціум, але підвалини багатьох закладаються в сім’ї.
У процесі спілкування виявились спільні проблеми у вихованні дітей як в США, Японії, так і на Україні. Так Ніна Курбацька, Посол Миру, громадській, політичний діяч, педагог, голова громадської організації «Жінки Оболоні», яка має 2 синів та 4 онуків, зробила наголос на декількох пріоритетах: збереження любові в сім’ї та розробка державної програми виховання дітей. Навколо цих важливих домінант повинно будуватись прогресивне суспільство.
Для Ховарда Фріска, Посла Миру з США, батька трьох дітей 21, 19, 15 років, важливим у вихованні дітей є вибір пріоритетів. Для цього батьки повинні як можна більше часу проводити з дітьми, не тільки готувати разом домашні завдання, а й проводити разом час на відпочинку, спілкуватись з вчителями, тренерами, знати друзів, впливати на вибір інтересів. Важливо, щоб не виникало вакууму, бо тоді діти заповнять його на вулиці, або через засоби масової інформації низького змісту.
Від японської делегації поділилась думками Оморі Нобуко, представник Федерації жінок за мир у всьому світі м. Ібарагі, Посол Миру, майстер каліграфії, мати 5 дітей. «Я перетинаю океан вже вчетверте, 12 годин проводжу в літаку щоб розповісти про те, як в Японії виховують дітей, і як жінки всього світу можуть об’єднати свої зусилля заради збереження миру на землі.
На мій погляд, треба виховувати характер у дитини, а це починається в сім’ї. У нас в сім’ї мене підтримує чоловік. Діти слідкують по карті, куди поїхала їхня мати, по справам миру. Я пишаюсь своєю сім’єю» – сказала вона. Пані Нобуко надала приклад одного «кліку» по комп’ютерній «мишці», який може несподівано все знищити, або зіпсувати цінну програму. Так і з дітьми, інколи негативний вплив руйнує дитячу долю. На жаль, від Інтернету є багато негативу.
Фукунага Мієко – представник Федерації жінок за мир у всьому світі м. Ібарагі, Посол Миру, волонтер з 35-річним стажем. Вона почала поїздки з Москви та Санкт-Петербургу, а тепер рада побувати в Україні. У своєму виступі вона розповіла: «У нас інтернаціональна сім’я. Син оженився на кореянці. Я впевнена, що настане час, і люди будуть жити в мирі та злагоді. Жінки повинні впливати на суспільство, бо вони матері і прагнуть для своїх дітей гарної долі. Нам треба навчитись довіряти один одному. Розпочинати треба з сім’ї. Моя місія – допомагати дітям, постраждалим від Чорнобиля».
Ніна Крижанівська, заступник головного редактора журналу «Жінка», навела приклади міцної сім’ї священика в Криму, в якій панує добро, взаємопорозуміння, радість та повага один до одного. А в Одесі проживає сім’я, де виховується 21 дитина та мати якої створила благодійний фонд «Дружна сім’я». Такі невеличкі осередки красномовно говорять, що є приклади щасливих сімей. Про освіту в нашій державі дбають, але виховна система, нажаль, ще не досконала. Тому молодь, отримавши освіту, залишається незахищеною в соціальному плані. Поки єдина надія – на сімейне виховання та авторитет батьків.
Наталія Яновська – Президент Міжнародного інноваційного центру гармонійного розвитку людини, в діяльність якого входить виховання дітей, організація роботи з батьками, гармонізація відношень в суспільстві. «Будемо пам’ятати, що людина створена досконало з самого початку. Вона існує в духовному та фізичному світі. Коли існує гармонія, то інтелект, позитивні емоції працюють на прогресивне, а негативне корегується, тому важливо дитину направляти, захищати, навчати протистояти негативному ще з юних років. Для цього ж важливо мати навчально-виховні проекти».
Лариса Зіганшин – викладач, письменниця. «Мені приємно виступати серед такої аудиторії, де зібрались люди, не байдужі до проблем виховання підростаючого покоління. Я продовжую думку доповідача, що треба розпочинати з себе.
Коли в сім’ї лад, то і дітям затишно, коли вони ростуть в колі любові, тепла, поваги, то й у майбутньому вони будуть зберігати дім, державу, планету. Наші діти – це колосочки, які виросли з нашого сімені, і який буде грунт, така буде і віддача… Я знаю, що в Японії діти ростуть до 7 років у свободі. Їхні почуття, духовність оберігаються батьками, підтримуються творчі здібності, а це поштовх до багатогранного розвитку дитини…»
Макіно Суміко – голова Федерації жінок за мир в усьому світі м. Ібарагі, Японія, Посол Миру. Вона подякувала жінкам, що присвятили свій час цій зустрічі й висловила думку, що очі матері красномовно розповідають про проблеми, які є в сім’ї, у дітей. «Інколи буває так, що розпочинаєш розмову, а діти не уважні, але потім прагнуть участі. Часто діти не розуміють, що роблять погані вчинки, слідують негативним пріоритетам. Від дорослих залежить їхнє виховання та освіта. Коли дитина росте, треба турбуватись про її оточення, формувати почуття любові, захищеності, впевненості у майбутньому», – сказала пані Суміко.
Підводячи підсумки, головуюча круглого столу, Посол Миру, Валентина Єфремова підкреслила, що незважаючи на різний державний лад, мову, соціальний статус, проблеми у всьому світі однакові. Дітям бракує батьківської уваги, соціальної захищеності у суспільстві, у них зростає невпевненість у своєму майбутньому, яка говорить про те, що немає перспективної виховної програми.
Щоб зберегти мир на планеті, жити в гуманному суспільстві, потрібно виростити нове покоління, сповнене гармонійного розвитку та високої моралі. Освіта та виховання повинні бути не лише проблемою навчальних закладів, а й проблемою держави. На стражі виховного процесу повинні стояти всі засоби масової інформації, особливо телевізійні програми та інтернет-сайти.
Лише виховання високоморальної особистості є запорукою процвітання кожної держави. Формування нового покоління повинно відбуватися в тісній координації з іншими соціальними інститутами виховання – сім’єю, школою, громадськими організаціями.
На жаль, існують бар’єри для виховання прогресивного покоління. До них слід віднести:
– низький рівень економічних ресурсів;
– зруйновані сім’ї;
– падіння соціального престижу в професійній діяльності;
– відсутність належної кількості інноваційних педагогічних технологій у роботі з учнівською молоддю;
– низька психологічна спрямованість учнівської та студентської молоді;
– негативний вплив засобів масової інформації.
Все це впливає на духов-ний стан молоді, яка занепокоєна у своєму майбутньому, що сприяє агресивному судженню та поведінці, легковажності та безвідповідальності.
Але розвиток суспільства з прогресивною технологією, глобальною комп’ютериза-цією потребує досконалого виховного процесу для молодого покоління. Щоб зберегти планету від руйнації, треба виховати нове покоління прогресивних гуманних людей, сповнених планетарного мислення, братньої любові, прагнення зберегти світ та нести мир на планеті. Прекрасна людина гідно буде презентувати свій народ, націю. Шляхетна людина будуватиме міцну сім’ю, у якій головними пріоритетами буде любов, добро, повага до батьків та старшого покоління. Такі зібрання важливі для ще більшого порозуміння людей на планеті. Нехай з таких струмочків створюється пов-новодна ріка життя, в якій буде вирувати життєдайна енергія, спрямована на мирне існування на землі.
У Послів Миру багато спільних справ. Формування волонтерських груп, поїздки по різним державам, проведення круглих столів привернуть увагу суспільства до цих гострих проблем. Нам нічого ділити. Якщо торкнутися основ релігій високорозвинених країн, то їх єднає одна кардинальна сутність – побудова взаємовідносин на любові, повазі, добрі та справедливості.
На шляху пошуків себе як такого і своєї наметної сутності людство вибрало найдосконалішу форму існування – сім’ю. Суспільство – це організм, який складається з сімей. Якщо складова буде здоровою, буде здоровим і суспільство. Коли розвалюються сім’ї, в суспільстві настає безлад. В сучасному консорціумі це стало поширеним явищем і загрозою для мирного існування світових систем.
У найпоширеніших релігіях всесвіту ми знаходимо золоті правила життєвої премудрості для формування досконалої особистості. Християнство має універсал виховного процесу – десять заповідей, а в Притчах царя Соломона (22:6) криються золоті перлини життєвої мудрості, такі як «Навчай малого на добру путь, якою він має йти, і коли він постаріє – не зверне з неї». У книзі Вихід (20:6) записано: «Шануй свого батька та матір свою, щоб дов-гі були твої дні на землі, яку Господь Бог твій дає тобі». Буддизм – не роби іншим того, що сам вважаєш злом. Індуїзм – не роби іншим того, що завдало тобі болю. Коли сім’я приходить у занепад, руйнуються вікові традиції. Разом з ними втрачаються духовні основи життя, й родина втрачає відчуття єдності. Даосизм – вважай прибутком своїм прибуток ближнього, його втрату – своєю втратою. Іслам – не можна вважати віруючим того, хто не бажає сестрі чи брату своєму того, чого бажає собі. Талмуд, Юдаїзм – той, хто любить свою дружину, як себе самого, хто поважає її більш, ніж себе самого; той, хто виховує своїх дітей, напучуючи їх на шлях праведний, хто одружить їх у правильний час їх життя, про таких кажуть: «Й зрозумієте ви, що мир царить в його домі».
Прості, але такі мудрі істини близькі кожній порядній людині, сповненій добрих намірів. Нам нічого ділити, треба поспішати приводити планету в порядок, як це робив маленький Принц з однойменної повісті-казки Антуана Де Сент Екзюпері…
Спільні інтереси поєднали аудиторію, а у виступах звучало прагнення бути причасними до світових проблем заради збереження миру в усьому світі.
Валентина Ефремова
