«Хлопчик, який плавав із піраньями», або Повчальна повість про людей із добрим серцем (початок)

Під час літніх канікул українські школярі мають прочитати цікаві твори української та зарубіжної літератури. Так звані списки книг існують різні. Деякі вчителі навіть пропонують таку альтернативу: вибрати мінімальну кількість обов’язкових книг, а решту обрати на власний розсуд. У будь-якому разі процес позашкільного читання має стати цікавою справою творчого розвитку та естетичного задоволення сучасних українських старшокласників та й усіх наших школярів. Тому пропонуємо увазі школярів та батьків одну повчальну історію із символічною назвою — «Хлопчик, який плавав із піраньями».

У рамках Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості» наші діти отримують у подарунок в якості ідейного дієвого заохочення сучасні українські книжки. Наталія Зуєва як успішна авторка та учасниця різних сюжетів в рамках цього фестивалю навесні отримала книжку в подарунок. Ідея продовження естафети творчості дуже проста й доступна кожному. Ми, і діти, і дорослі читачі, досліджуємо сюжети прочитаних творів та ділимося враженнями із широким загалом наших читачів та глядачів на каналі ютуб (творча студія leonid gapeev щастя творчості),  аби пізнавальне позашкільне домашнє читання стало поштовхом до роздумів та спілкування у родинному діалозі поколінь. 

І сьогодні наша тема для обговорення — це «Хлопчик, який плавав із піраньями». Умовно цей сюжет можна віднести до пригодницько-повчальної повісті для дітей та батьків, що спонукає до глибоких роздумів та жвавого обговорення. Автор Девід Амонд, ілюстрації Олівера Джефферса, переклад на українську Ганни Яновської.   

Про автора та ілюстратора

Девід Амонд – відомий автор книжок для дітей і підлітків: «Скелліґ», «Дикун», «Глина», «Мій тато – птах», «Мене звуть Міна» та інших романів, оповідань і п’єс. Його книжки перекладені майже сорока мовами, за ними створюють вистави й знімають фільми. Серед численних нагород письменника — медаль Карнеґі, дві Вітбердівських премії у Великій Британії, французька нагорода Le Prix Sorceress. 2010 року Девід Амонд здобув найвищу міжнародну нагороду для дитячого письменника — премію Ганса Крістіана Андерсена. Амонд живе з родиною в Нортумберленді, Велика Британія.

Олівер Джефферс отримав чимало найвищих відзнак як дитячий ілюстратор. Наприклад, його твір «Дивовижний хлопчик-книгоїд» став книжкою-картинкою року в Ірландії. «Загублені та знайдені» отримали золоту медаль Nestle, а мультфільм за цією книжкою отримав премію BAFTA. Олівер народився в Белфасті, що в Північній Ірландії, а нині мешкає в Нью-Йорку.

Дядько Ерні несподівано втратив роботу, водночас знайшов новий сенс життя

Сюжет книги «Хлопчик, який плавав із піраньями» одразу привертає увагу читача першою життєвою несподіванкою.

Втративши роботу на суднобудівному заводі, Ерні, дядько хлопчика Стенлі, шалено захоплюється рибоконсервною справою. І миттєво життя в будинку 69 по вулиці Набережно-Рибальській стає нестерпне. На біду, божевілля все посилюється, і коли дядькове захоплення переходить у нестримну одержимість, Стен змушений піти світ за очі.

Погодьтеся, коли доволі ініціативна людина, Ерні, дядько хлопчика Стенлі Поттса, перебуваючи у відчаї після втрати роботи на суднобудівному заводі, раптом знаходить альтернативу, створює таке собі мінівиробництво консервів вдома, на перший погляд, це викликає довіру та повагу. Але далі, за сюжетом, не все так добре, і не все так сталося, як нам гадалося. Бо зайвий азарт, нестримна жадоба до грошей у власній «домашній рибоімперії» (хоча вони не мали б бути просто самоціллю без осмислення справжніх моральних цінностей людини і самого життя) призвели до знищення дорослим дядечком Ерні не лише рідкісних рибинок, але й до безжалісного руйнування всіх дитячих мрій племінника. Після скоєного вночі, коли дядечко Ерні на сковороді засмажив живих рибок, яким би ще жити й радувати глядачів, турботливому Стенлі Поттсу, хлопцю із добрим серцем, довелося вчинити рішуче. Він наважується втекти від свого дядька, покинути рідну домівку. Хлопець вирушає до лунапарку «Щаслива качка», до іншої дорослої людини, з якою вже встиг познайомитися. І варто не лише бути рішучим, а робити усе вчасно й швидко! Бо саме так в останній момент від’їзду цього лунапарку Стенлі поспілкувався з його власником, який вже під час першого знайомства побачив у хлопчикові щось надзвичайне, доросла і молодша за віком люди прийняли рішення разом вирушати далі…

Сюжетні сюрпризи, або Як Стенлі Поттс шукав правди та справедливості

Сюжет повісті настільки захоплює читачів різними несподіванками, що виникає бажання мандрувати далі й далі…  Життєві історії, постійні діалоги героїв нестримно, немов гірський потік води, посилюють наші емоції та налаштовують читацьку увагу до триваючих роздумів. Нерідко ми вболіваємо за дії та вчинки героїв повісті, доволі рішуче, швидко, із ефектом присутності. Психологи це називають сучасним методом осмислення «тут і зараз».

Думаю, не варто дуже докладно описувати всі сюжетні сюрпризи. Але на деякі, доволі яскраві й несподівані, таки варто звернути увагу, чи не так?

Зміни у житті юного шукача кращого життя настали доволі швидко. Не все одразу так легко вийшло у новому цирковому середовищі, де опинився Стенлі Поттс після втечі з рідної домівки. Бо після блискучого дебюту з першим невитриманим клієнтом, Стен отримав нове завдання ― знайти постачальника золотих рибок. І після так би мовити піших мандрівок тією місцевістю хлопець навіть дещо розчарувався, що потрапив у той цирковий світ. Подумки Стенлі захотів знову повернутися додому. «Я не хочу бути в наметі, я хочу назад до життя у простій сім ї – стати знову маленьким Стенлі Поттсом!» Ці докучливі думки ще не раз, немов внутрішній голос, лунали у голові сміливого хлопця із добрим серцем, який шукав у житті правди та справедливості.

Не менш яскравий персонаж повісті, який рішуче змінив життя нашого хлопчика, теж заслуговує на увагу. Це Панчо Піреллі. Знаменитий шоумен, рибна легенда, іхтіогеній, легендарний чоловік з рибками. Ця доросла знаменитість та молодий і дуже перспективний Стенлі Поттс, сміливий хлопчик із справжнім добрим серцем… Герої повісті ще не знають, що автором сюжету вже давно призначена їхня зустріч, цікаве знайомство, подальша співпраця.  Вони неодмінно зустрінуться, бо така їхня доля – знайти одне одного! І та несподівана зустріч відбулася. Панчо Піреллі назвав Стена якось дивно: «Хлопчик – золота рибка».

І знову глибокі й емоційно насичені діалоги героїв повісті, які додають читачам особливого настрою, спонукають до глибоких життєвих роздумів.

– Невже цей містер Достоєвський, власник лунапарку, зустрівши хлопчика Стена, сильно змінився?  – ось ключове питання із розділу 24-го книжки, яке варто адресувати читачам. Про це заговорив і постачальник рибок під час розмови з дивовижним хлопчиком, що має добре серце. Водночас цей неймовірний хлопчик Стенлі Поттс якось дивним чином впливає не тільки на містера Достоєвського, власника лунапарку, але й на його доньку Наташу. Дівчина несподівано повірила у себе, у свій потенціал. І ось, гарно вдягнута, у красивому платтячку у квіточку (такою її не бачили вже давно) готова вирушити на екскурсію разом із Стеном! Їхній шлях – до легендарного Панчо Піреллі.

Чим приваблює глядачів яскраве шоу Панчо Піреллі? Як поводитимуться із юним та сміливим артистом Стенлі Поттсом піраньї з міфів і легенд?

Про це поговоримо наступного разу.

Леонід ГАПЄЄВ, автор ідеї Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості»