У Харківському метрополітені провели «Харків-Бах-марафон», присвячений 340-річчю від дня народження видатного композитора Йоганна Себастьяна Баха. Про це повідомляють Укрінформ, електронні ЗМІ та соцмережі.
Захід відбувся на станції «Історичний музей» і тривав понад три години. У марафоні взяли участь учні й викладачі мистецьких шкіл, студенти Харківського фахового музичного коледжу, аспіранти Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського, а також артисти Харківського національного театру опери та балету ім. М. Лисенка та обласної філармонії.
Особисто мені випала честь виступити у складі делегації ДМШ №3 імені харківського композитора Марка Кармінського (клас педагога С. В. Деркач) і зіграти на флейті Концерт Баха ля мінор.
Виступ, що запам'ятається назавжди
Сцена... У багатьох людей сама думка про виступ перед натовпом викликає страх. Але це — не про мене. Мені подобається увага глядачів і відчуття, коли твоя музика зачаровує, подібно до того, як зорі прикрашають темне небо.
Жива музика завжди особлива — вона долає байдужість і відкриває серце слухача. Навіть ті, хто зазвичай не слухає класичну музику, не залишалися байдужими до звучання творів Баха.
Мій перший виступ у метрополітені був особливим: люди залишали вагони, прямували до місця, де лунала музика, намагаючись вловити її чарівність.
«Мені сказали, десь тут має бути концерт! Це жива музика? Де?» — чула я захоплені голоси пасажирів.
Навіть ті, хто поспішав, зупинялися, аби хоча б на кілька хвилин зануритися у живе мистецтво — у мову поколінь, що передається через музику.
Момент істини
Коли я вийшла на сцену, навколо мене зібралася велика кількість людей, які чекали чудової гри. Усміхнувшись публіці та вклонившись, я розпочала свою розповідь через музику — історію, що давно жила в моїй душі.
Граючи, я передавала почуття, що переповнювали моє серце: радість і печаль, любов і зраду, надію та віру. І, судячи з теплих оплесків, слухачі почули і зрозуміли цю мову.
Музика — безмежна
Мій виступ став доказом: для творчо вмотивованих людей навіть війна — не перешкода емоціям. Жива музика долає часові межі й політичні кордони, об’єднуючи серця та надаючи віру в незламність духу.
Музика живе вічно.
