Аккерманська фортеця
Місто Білгород-Дністровський під Одесою має саму величну фортецю України національного значення. Історія Аккерманського комплексу сягає глибини віків, починаючи з ХІІІ століття, і вражає своїм унікальним плануванням. Археологічна пам’ятка має два укріплених двори з вежами, оточеними глибоким ровом. Мальовнича будівля виситься над Дністровським лиманом, приваблюючи туристів своєю самобутньою красою та таємничістю.
Оборонний комплекс задуманий як міцна фортеця, спроможна вистояти в час загарбницьких війн. Два укріплених двори мають свої особливості у плануванні. Головним був «Громадський двір» з мінаретом Маша, мечеттю з ознаками молдавської культури. Другий двір — «Гарнізонний», де домінує старовинна цитадель. Збереглися до наших часів три з чотирьох веж: Комендантська, Темна, Придворна (Сокровищниця зруйнована).
Час змінював володарів фортеці, а вони відповідно привносили свої смаки та культуру. Так Молдовське княжіння існувало до 1484 року, потім було правління кримського хана Менгий-Гирея, а завоювання комплексу козацькими загонами у 1595 році під керівництвом гетьмана Г. Лободи надало будівлі рис козаччини. І лише з 1812 року, коли фортеця потрапила у володіння Російської імперії, з’явилися риси світського характеру.
Нині велична фортеця з 2500-річною історією є унікальною пам’яткою зодчества України. Розташування її на місті стародавнього міста Тіра та захищеність з трьох боків ровом шириною 10—12 метрів, сприяло її неприступності. Загальна протяжність стін понад 2 кілометри, а висота веж сягає від 5 до 15 метрів, їхня товщина від 8 до 5 метрів. Між валами та бастіонами було побудовано 34 вежі, але збереглося 26. Комплекс має внутрішню цитадель як останній оплот для оборони від нападників. Кожна вежа має свою історію, яка надає комплексу особливої романтики і. безумовно, зацікавлює подорожніх.
Відвідавши комплекс, ви дізнаєтеся про скарби, залишені тут турками, про самобутній водогін, про перебування тут Олександра Пушкіна, Лесі Українки, Івана Нечуй-Левицького, Костянтина Паустовського, Адама Міцкевича, Валентина Катаєва та інших видатних особистостей. А одна з башт носить ім’я великого вигнанця античності — Овідія.
Також приваблює туристів археологічна виставка з унікальними експонатами, проведення регулярних фестивалів «Білий бастіон», рицарських турнірів, інтерактивне шоу Середньовіччя, ралі «Осінній Аккерман» та інші захоплюючі проекти.
Кожного року до фортеці приїздять археологічні експедиції, початок яких сягає 1947 року. Побувала там ще в студентські роки як учасниця літньої археологічної практики і автор статті. Керівником групи від Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури був викладач відомий археолог Сергій Дмитрович Крижицький. Від хвилювання, що ми торкаємося історичних реліквій античного періоду, ми майже не спали. Важко уявити, що місто Тира будувалося понад 200 років, і ми знаходимося серед самобутніх нашарувань культур таких народів, як молдовський, турецький, генуезький. Ми ходили загадковими стежками своєї Батьківщини і пишалися можливістю торкнутися до її історії. З нами працювали студенти з Харкова, Львова, поряд проводилися зйомки фільму «Пірати ХХ століття», і ми могли у масовці підробити копійку.
Завітайте і відчуйте красу архітектурного комплексу та велич української історії. Відкривайте унікальні оази рідної Батьківщини, вбирайте потужну енергетику любові та гордості за свою українську землю.
Валентина Єфремова
