Перейти до основного вмісту
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України
331-ша річниця з дня народження Петра Калнишевського в умовах війни

331-ша річниця з дня народження Петра Калнишевського в умовах війни

Присутність війни зараз відчувається в усьому. Це не тільки голосні сирени, сповіщення про загиблих, катастрофічні свідки - зруйновані інфраструктури, випалені хлібні ниви, скалічені долі. Окупанти змітають на своєму шляху все підряд, намагаються стерти з лиця землі все українське. Історія - впертий свідок ненависті раші до України ще з сивочолої давнини. Красномовним прикладом є для нащадків життєвий шлях останнього кошового отамана Запорозької Січі святого праведника Петра Калнишевського (1691-1803). Видатний український патріот прожив 113 років, але доля його трагічна, бо у 80-річному віці став довічним в’язнем Соловецького монастиря. Так російська імперія розправилася з потужною особистістю, яка стала загрозою самодержавного управління. 

Погруддя П.Калнишевського на Соловках.JPG
Погруддя П.Калнишевського на Соловках

 

 Цей факт підкреслює, що генетично варварство та агресивність татаро-монгольської раси закладене у рашистському народі з сивочолої давнини. Численні народи, які формують склад цієї спільноти, існують далеко від цивілізації в суворих умовах півночі. Ми настільки полярні, що ні про яке штучне «братство» мови не йдеться. Навпаки, їх дратує все гуманне, шляхетне, миролюбне, притаманне українському народові, який виборює своє місце у європейській спільноті.  І постать славетного козака Петра Калнишевського, день народження якого співпадає з християнським святом Петра і Павла,  підтверджує вище сказане.

Чимало документів, артефактів, які зберігаються в архівах та музеях Сумщини, підтверджують різнобічну діяльність Калнишевського. Відомо, що родом славетний козак з села Пустовійтівка Роменського району і доля його пов’язана із  Запорозькою Січчю. П. І. Калнишевський був освіченою людиною, його цінували й боялися російські можновладці. Кошового отамана, який мав військове звання генерал-поручика, запрошували на дипломатичні переговори, довіряли важливі військові операції. Врешті кошового отамана за вагомі заслуги у 1770 році було нагороджено найвищим орденом Андрія Первозванного з діамантами.

Збірник Петро Калнишевський та його доба.jpg
Збірник Петро Калнишевський та його доба

 

Про роль П. Калнишевського в історії Запорозького козацтва свідчать першоджерела з архівів України, Росії та Польщі. Він був ключовою постаттю в розбудові української самоідентичності часів козацтва, Запоріжжя перетворилося у економічно самостійну гетьманську територію, з власною інфраструктурою. Царський уряд шукав причину, щоб його стратити, що й сталося у 1776 році.  Катерина ІІ видала указ про знищення Запорозької Січі, арешт та пожиттєве ув’язнення кошового отамана до Соловків.  

По намистині вдячні нащадки збирають фактаж з життя славетного кошового отамана та увіковічують його пам'ять. Освіченості, різнобічності діяльності Калнишевського немає межі. Він був не тільки далекоглядним стратегом, військовим керівником, економістом, культурним діячем, благодійником. Будував церкви, а при них богодільні, церковноприходські школи, друкарні. Слід назвати побудовану дерев’яну церкву Святої Трійці (прекрасний приклад козацької характерної будівлі) у селі Пустовійтівка ще у 1773 році, яка, на жаль, згоріла.  Але, за ініціативою Президента України Віктора Ющенка, у 2006 році відбулися відновлення та освячення храму. 

учасники урочистостей.jpg
учасники урочистостей

 

Слід назвати встановлення монумента Калнишевському -полководцю у 1991 році на його батьківщині. Автор пам’ятника народний художник України В. З. Бородай, а ініціював будівництво  І. М. Рішняк, який все своє життя присвятив увіковічненню постаті славетного Калниша.

Калнишевський скульптор В.З. Бородай.jpg
Калнишевський скульптор В.З. Бородай

 

Іменем Петра Калнишевського названий військовий загін на Сумщині, село Петриківка, яке славиться своїми унікальними розписами, названі вулиці,  проводяться посвячення у козаки, влаштовуються пленери, фестивалі, козацькі забави. В музеї, присвяченому Калнишевському, чимало документів, предметів побуту, сувенірних експонатів, книг, поштових марок, монет, хоругвій свідків тієї героїчної епохи. Набожність Петра багатостраждального, вірність православ’ю, дбання про християнські святині, незламність духу  увінчалися у 2008 році його канонізацією і приєднанням до ліку святих.

Щороку на батьківщину Калнишевського з’їжджаються шанувальники, проводяться літературні читання, конференції, молодь приймають у козачата, влаштовуються козацькі забави, ярмарки, виступи аматорських колективів. У цьому році відзначення дня народження П. Калнишевського відбулося за ініціативи керівника обласної військової адміністрації Сумщини Дмитра Живицького. Молебен, покладання квітів, відвідування Музею у Пуствійтівці відбулися у присутності міського голови Ромен Олега Стогнія, радника Д. Живицького Олександра Лаврика, президента всеукраїнського доброчинного фонду ім. П. Калнишевського Івана Рішняка, активістів фонду.  

Д.Живицький О.Стогній І.Рішняк.jpg
Д.Живицький О.Стогній І.Рішняк

 

«У липні ми традиційно вшановуємо пам'ять нашого земляка - останнього кошового отамана Запорозької Січі - Петра Калнишевського. Це був справжній державник, який розумів, що політична автономія неможлива без міцної економіки. Перше, з чого він розпочав шлях до незалежності, була розбудова господарства і обробка земель. Калнишевський відстоював і незалежність української церкви. Московити тоді, точно так як і сьогодні, бачили в цьому загрозу для імперії. Боялись вольових, розумних і хазяйновитих українців. 

Покладання квітів до пам.ятника  Пустовійтівка.jpg
Покладання квітів до пам.ятника Пустовійтівка

 

Відвідування музею у Пустовійтівці_0.jpg
Відвідування музею у Пустовійтівці

 

Огляд експозиції.jpg
Огляд експозиції

 

Розповідь Івана Миколайовича про Калниша.jpg
Розповідь Івана Миколайовича про Калниша

 

Свічка пам.яті...jpg
Свічка пам.яті..

 

Історія повторюється. Військове вторгнення в наші дні демонструє варварську агресію з боку раші, грабіж та знищення мирного населення, під надуманим приводом «захисту» захоплюються наші землі.

Сьогодні ми знову маємо захищати свою свободу і незалежність. Нащадки славних козаків – наші герої-захисники стоять на позиціях, з кожним днем наближаючи перемогу. Серед усіх - і наша 27-ма  артбригада, названа на честь Петра Калнишевського.

Я певен - ми маємо продовжити справи видатного земляка, формуючи вільну, квітучу і заможну Україну. Приклад Калнишевського надихає нас на перемогу», - зазначив у вітальному слові Д. Живицький.

 

Валентина ЄФРЕМОВА, землячка 

Фото пресслужби Сумської обласної адміністрації