331-ша річниця з дня народження Петра Калнишевського в умовах війни
Присутність війни зараз відчувається в усьому. Це не тільки голосні сирени, сповіщення про загиблих, катастрофічні свідки - зруйновані інфраструктури, випалені хлібні ниви, скалічені долі. Окупанти змітають на своєму шляху все підряд, намагаються стерти з лиця землі все українське. Історія - впертий свідок ненависті раші до України ще з сивочолої давнини. Красномовним прикладом є для нащадків життєвий шлях останнього кошового отамана Запорозької Січі святого праведника Петра Калнишевського (1691-1803). Видатний український патріот прожив 113 років, але доля його трагічна, бо у 80-річному віці став довічним в’язнем Соловецького монастиря. Так російська імперія розправилася з потужною особистістю, яка стала загрозою самодержавного управління.
Цей факт підкреслює, що генетично варварство та агресивність татаро-монгольської раси закладене у рашистському народі з сивочолої давнини. Численні народи, які формують склад цієї спільноти, існують далеко від цивілізації в суворих умовах півночі. Ми настільки полярні, що ні про яке штучне «братство» мови не йдеться. Навпаки, їх дратує все гуманне, шляхетне, миролюбне, притаманне українському народові, який виборює своє місце у європейській спільноті. І постать славетного козака Петра Калнишевського, день народження якого співпадає з християнським святом Петра і Павла, підтверджує вище сказане.
Чимало документів, артефактів, які зберігаються в архівах та музеях Сумщини, підтверджують різнобічну діяльність Калнишевського. Відомо, що родом славетний козак з села Пустовійтівка Роменського району і доля його пов’язана із Запорозькою Січчю. П. І. Калнишевський був освіченою людиною, його цінували й боялися російські можновладці. Кошового отамана, який мав військове звання генерал-поручика, запрошували на дипломатичні переговори, довіряли важливі військові операції. Врешті кошового отамана за вагомі заслуги у 1770 році було нагороджено найвищим орденом Андрія Первозванного з діамантами.
![Збірник Петро Калнишевський та його доба.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0.jpg)
Про роль П. Калнишевського в історії Запорозького козацтва свідчать першоджерела з архівів України, Росії та Польщі. Він був ключовою постаттю в розбудові української самоідентичності часів козацтва, Запоріжжя перетворилося у економічно самостійну гетьманську територію, з власною інфраструктурою. Царський уряд шукав причину, щоб його стратити, що й сталося у 1776 році. Катерина ІІ видала указ про знищення Запорозької Січі, арешт та пожиттєве ув’язнення кошового отамана до Соловків.
По намистині вдячні нащадки збирають фактаж з життя славетного кошового отамана та увіковічують його пам'ять. Освіченості, різнобічності діяльності Калнишевського немає межі. Він був не тільки далекоглядним стратегом, військовим керівником, економістом, культурним діячем, благодійником. Будував церкви, а при них богодільні, церковноприходські школи, друкарні. Слід назвати побудовану дерев’яну церкву Святої Трійці (прекрасний приклад козацької характерної будівлі) у селі Пустовійтівка ще у 1773 році, яка, на жаль, згоріла. Але, за ініціативою Президента України Віктора Ющенка, у 2006 році відбулися відновлення та освячення храму.
![учасники урочистостей.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9.jpg)
Слід назвати встановлення монумента Калнишевському -полководцю у 1991 році на його батьківщині. Автор пам’ятника народний художник України В. З. Бородай, а ініціював будівництво І. М. Рішняк, який все своє життя присвятив увіковічненню постаті славетного Калниша.
![Калнишевський скульптор В.З. Бородай.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D0%92.%D0%97.%20%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9.jpg)
Іменем Петра Калнишевського названий військовий загін на Сумщині, село Петриківка, яке славиться своїми унікальними розписами, названі вулиці, проводяться посвячення у козаки, влаштовуються пленери, фестивалі, козацькі забави. В музеї, присвяченому Калнишевському, чимало документів, предметів побуту, сувенірних експонатів, книг, поштових марок, монет, хоругвій свідків тієї героїчної епохи. Набожність Петра багатостраждального, вірність православ’ю, дбання про християнські святині, незламність духу увінчалися у 2008 році його канонізацією і приєднанням до ліку святих.
Щороку на батьківщину Калнишевського з’їжджаються шанувальники, проводяться літературні читання, конференції, молодь приймають у козачата, влаштовуються козацькі забави, ярмарки, виступи аматорських колективів. У цьому році відзначення дня народження П. Калнишевського відбулося за ініціативи керівника обласної військової адміністрації Сумщини Дмитра Живицького. Молебен, покладання квітів, відвідування Музею у Пуствійтівці відбулися у присутності міського голови Ромен Олега Стогнія, радника Д. Живицького Олександра Лаврика, президента всеукраїнського доброчинного фонду ім. П. Калнишевського Івана Рішняка, активістів фонду.
![Д.Живицький О.Стогній І.Рішняк.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%94.%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%9E.%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%86.%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%BA.jpg)
«У липні ми традиційно вшановуємо пам'ять нашого земляка - останнього кошового отамана Запорозької Січі - Петра Калнишевського. Це був справжній державник, який розумів, що політична автономія неможлива без міцної економіки. Перше, з чого він розпочав шлях до незалежності, була розбудова господарства і обробка земель. Калнишевський відстоював і незалежність української церкви. Московити тоді, точно так як і сьогодні, бачили в цьому загрозу для імперії. Боялись вольових, розумних і хазяйновитих українців.
![Покладання квітів до пам.ятника Пустовійтівка.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC.%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%20%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg)
![Відвідування музею у Пустовійтівці_0.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E%20%D1%83%20%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_0.jpg)
![Огляд експозиції.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97.jpg)
![Розповідь Івана Миколайовича про Калниша.jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%B0.jpg)
![Свічка пам.яті...jpg](/sites/default/files/inline-images/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC.%D1%8F%D1%82%D1%96...jpg)
Історія повторюється. Військове вторгнення в наші дні демонструє варварську агресію з боку раші, грабіж та знищення мирного населення, під надуманим приводом «захисту» захоплюються наші землі.
Сьогодні ми знову маємо захищати свою свободу і незалежність. Нащадки славних козаків – наші герої-захисники стоять на позиціях, з кожним днем наближаючи перемогу. Серед усіх - і наша 27-ма артбригада, названа на честь Петра Калнишевського.
Я певен - ми маємо продовжити справи видатного земляка, формуючи вільну, квітучу і заможну Україну. Приклад Калнишевського надихає нас на перемогу», - зазначив у вітальному слові Д. Живицький.
Валентина ЄФРЕМОВА, землячка
Фото пресслужби Сумської обласної адміністрації