Про світ навколо словами наших дітей. Мамо, подивись, як песик лапками щебече. *** Мама: — Доця, для чого потрібно говорити: «Дякую»? — Щоб люди казали: «Які ви чемні діти». *** Тато питає дочку Елю: — Як називається професія, де людей підстригають, роблять красивими, охайними? — Стригачка! — А як називається вистава, де всі співають? — Співанка. *** Валерія: — Скільки ж я буду кашляти? Ідіть кашлюні від мене, кому сказала! *** Максим на запитання вихователя: «Діти, хто така худоба?» відповів: «Це худі люди…» *** Зацікавилася доця значенням поняття «по батькові». Ну, я пояснюю, що воно залежить від того, як звати батька, наводжу приклади... Ніби зрозуміла, а тоді питає: — А як мене по мамкові? А по дідкові? А по бабкові? *** Їдемо в машині, працює навігатор. Чутно: «Через п'ятсот метрів — з'їзд!». Поліна (2 роки 10 місяців), перелякана: — Хто з'їсть?! *** — Мамо, я, мабуть, скоро «женитися» буду. — Але спочатку треба закінчити садок, потім школу, потім академію... — Я садок і школу закінчу, потім «женюсь». «Какадемію» не хочу закінчувати.
ГОВОРЯТЬ ДІТИ
