В столиці України відбулася низка заходів, присвячених Всесвітньому Дню дитини. Раніше в Україні цей день відзначали у травні, а нині – 20 листопада.
Так, у Верховній Раді пройшов захід «День захисту дітей у Парламенті: бачити, чути, діяти», у межах якого в кулуарах відкрили виставку про життя дітей, позбавлених батьківського піклування. Також відкрився фотопроєкт «Поговори зі мною» за ініціативи Катерини Осадчої. Захід відбувся спільно з Міністерством соціальної політики України.
Перша леді України Олена Зеленська розповіла про важливість дитячих прав, захищеності та можливості розвиватися і жити повноцінним життям. Саме задля цього у 1989 році держави – члени Організації Об’єднаних Націй ухвалили один із ключових документів XX століття – Конвенцію ООН про права дитини. Вона зазначила, що питання захисту прав дітей постало особливо гостро під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Важливо формувати власні інструменти для захисту дитини, для чого об’єднуються воїни, педагоги, батьки, урядові та неурядові інституції.
Діти під час війни вимушені жити щодня у постійному страху, прокидаються від звуків сирен і вибухів, змушені переривати навчання та йти з класів в укриття. Діти вимушено покидають свої рідні домівки, живучи в горі та тривозі замість того, щоб навчатися, радіти життю, мріяти про щасливе майбутнє. Такого не повинно бути, зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубенець: «Жодна дитина на землі не повинна знати цього болю. Та українські діти живуть у цих реаліях. І, попри все, сміються, питають про завтра, мріють стати тими, хто рятує, лікує, захищає. Вони – наше світло у темряві».
Україна робить крок уперед, виборюючи свою незалежність, і вагоме місце в цій боротьбі займають наші діти. Цьогоріч започаткована премія «Родина для кожної дитини. Кращий догляд», яка відзначає тих, хто робить значний внесок у захист прав дітей – від громад і бізнесу до окремих лідерів змін, які докладають надзусиль, щоб кожна дитина зростала в люблячому й турботливому сімейному середовищі. Нагородження за такі зусилля надихає та заохочує інших боротися за права дітей. Мультимедійна виставка «Поговори зі мною», представлена сьогодні в парламенті України в межах заходу до Всесвітнього Дня дитини, розповідає історії дітей, які були позбавлені батьківського піклування, але, на щастя, згодом виховувалися в люблячих і турботливих сім’ях.
У Києві відбулися насичені програми по різним локаціям, так ТРЦ «Даринок» провів розважальні проєкти. Театр ляльок представив виставку за мотивами класичної казки Френка Баума. У вестибюлі метро «Золоті ворота» відкрили виставку «Чому падає дощ, тату?». У Будинку художників відкрили проєкт «Діти – древо життя», як продовження українських культурних традицій. Захід свідчить, що образ дитини має сакральне значення, як символ надії та продовження роду, що перегукується з архітипом «Древа життя». Представлені твори символізують силу, надію, вразливість та мрії про щасливе життя.
Також оголошена пропозиція провести Всеукраїнський урок під гаслом «Мій день. Мої права. Мій урок», на яку вже зголосилися понад 4800 шкіл. Така ідея заохотила вчителів і дітей до розмови про права дитини та їхнє значення в повсякденному житті. Формат уроку дасть дітям більше знань і можливість відчути власну спроможність захищати свої права.
Газета «Справи сімейні» має кілька рубрик, спрямованих на підтримку дітей різного віку. Це «Освіта», «Виховання», «Розробки уроків», «Дітям», «Моя мама найкраща!», «Ігри», «Малюнки», «Я пишаюся своїм татом!», конкурси та фестивалі, освітянські новини. Такий напрямок сприяє розвитку дітей, розвиває творчі здібності, виховує лідерські здібності, фізичні навики, любов до родини. Автори цих рубрик Олександр Тимофєєв, Леонід Гапєєв, Аліса Ткачук, Людмила Бацай, Наталія Веселицька, Людмила Магіровська, Зінаїда Гордієвська, Ольга Ходацька, Тамара Котеля та ін. Автори прагнуть зробити кожну публікацію цікавою, корисною, з вірою та надією на мире життя.
Пропонуємо переглянути фотосесію з цих публікацій, з побажаннями взаємоповаги в кожну родину, світла у кожне віконце, тепла у кожне серці дитини, вони дійсно наша надія і сенс життя.