Чому в перепілки хвіст короткий

Зловила одного разу лисиця у високій траві перепілку та й каже їй:

— Люба сестричко, розсміши мене, а то я тебе з’їм!
Бідолашна перепілка й каже:
— От відпусти мене, лисичко-сестричко, і я виконаю твоє бажання.
Відпустила лисиця перепілку. Привела вона її в аул. Біля старенької юрти баба доїла корову, а неподалік дід стругав ножем палицю.
Сіла перепілка бабі на голову.
Дід це побачив — та як закричить:
— Не ворушися, стара, зараз я перепілку вб’ю!
Розмахнувся з усієї сили та як стукне бабу палицею по голові!
Засміялася лисиця, а тоді стала просити перепілку, щоб вона ще й налякала її.
— Гаразд, — погодилася перепілка. — Заплющ очі і йди за мною. А коли я закричу «га-га-га!» — тоді розплющ.
— Можна й так, — мовила лисиця і заплющила очі. Привела перепілка лисицю до самісінького коша [1]. А там саме продавали беркутів і собак.
— Га-га-га! — закричала перепілка.

Розплющила лисиця очі, побачила собак та беркутів — і кинулася навтікача, а собаки за нею. На щастя, трапилася лисиці на шляху ховрахова нога, а з-під куща вискочив заєць. Лисиця шаснула в нору, а собаки погналися за зайцем. Отак урятувалася лисиця від смерті.
Відхекалася вона, висунула ніс з нори.
Підлетіла перепілка та й питає її:
— Лисичко-сестричко, чи задоволена ти?
А лисиця й каже:
— Люба сестричко! Я так злякалася, що аж оглухла. Сядь нені на носа і говори голосніше.

Сіла їй перепілка на носа — тут лисиця і схопила її зубами. Бачить перепілка — смерть прийшла, і закричала:
— Лисичко-сестричко! Зачекай хвилинку! Виконай моє останнє бажання. Скажи, як звали предка звірів?
— Мангит! — відповіла лисиця, роззявивши рота.
Хитра перепілка пурх — і полетіла.
Тільки й встигла лисиця відкусити в неї хвіст. Ось чому в перепілки хвіст короткий.

---------------------------

[1] Кіш — літнє житло кочовиків, кибитка.