Олександр Тимофєєв - Справи сімейні (Page 7)

Як придорожній стовп був свідком

ЯК ПРИДОРОЖНІЙ СТОВП БУВ СВІДКОМ Жили собі колись два чоловіки: один, на ім'я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай. Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже: — Може, ти позичив би мені на короткий час десять ріо? Бо інакше я поплачуся життям. Я так

2 хв читання

Риба-наречена

Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік. Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою горбушею. Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав: — Гей, хлоп'ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,— мовив він до риби.— Будь обережна! Він випустив горбушу в

2 хв читання

Садівник-чарівник

Давно колись жили собі дід та баба. Одного дня вирішив дід риби наловити. Як намислив, так і зробив: пішов на річку та й закинув вершу. Побачив його сусід. «Хіба я гірший,— подумав,— піду й собі риби наловлю»,— і закинув вершу недалеко від дідової. Але марно клопотався — витрусив уранці з верші

3 хв читання

Небесний ланцюг

Жила собі колись у гірському селі мати з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала: — Я піду на батькову могилу, а ви тим часом догляньте сестричку. Кажуть, у нашому лісі живе страшна відьма. Тож нікому дверей не відчиняйте. — Добре, мамо, будемо обережні! — Я на вас надіюся,— сказала

2 хв читання

Як лисиця дружила з видрою

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і видра. — Видрочко, я так рада тебе бачити! Збиралася оце до тебе йти,— сказала лисиця. — Невже? В якійсь справі? — Ні, просто так. Вирішила подружити з тобою і подумала: ми могли б запрошувати одна одну в гості,— відповіла лисиця. — Справді! Але спершу

1 хв читання

Як послушники перехитрили скупія

Давно колись поблизу міста Моріока був храм. Його настоятель любив смачно попоїсти, гарно вдягтися, а як живуть інші люди, його мало цікавило. У храмовому саду росла дивовижна груша, яка давала щоліта лише п'ять чи шість смачних-пресмачних плодів. Настоятель не тільки оберігав її від птахів та гусені, але й

2 хв читання

Сонько Нетаро

Жила собі колись жінка з ледачкуватим сином, який тільки те й знав, що вештатися по селу й спати, а через те люди прозвали його Соньком. Мати не знала, що з ним робити. — Слухай, Нетаро, ти вже дорослий. Годі тобі гуляти, час і до роботи братися,— нагадувала вона. — Мамо, я саме

1 хв читання

Про божество Дзідзо, якому смакували коржики

Жила собі колись в одному селі дівчина на ім'я Окійо. Батько й мати не могли нею натішитися, бо такої лагідної, дбайливої та вродливої дочки ще не було на світі. Одного весняного дня Окійо взяла коржиків, що їх напекла мати, і пішла в поле збирати свіжу приправу для страв.

2 хв читання

Як собака перетворилася на чайник

Давно колись жили собі дід та баба, бідні, як мак начетверо. Вже й Новий рік надходив, а в хаті не було ні гроша. — Чуєш, старий, треба щось купити на свято,— сказала баба. — Та треба...— відповів дід і подався до міста. Але грошей у нього не було, тож повертався він додому

2 хв читання

Як чоловік зміта з неба зорі

Давно колись в одному селі жив собі чоловік, якого звали Кітіго, а прозивали Перебрехою — за те, що був охочий до вигадок і неправди. От якось той чоловік оголосив на все село: — Сьогодні вночі змітатиму з неба зорі, тож приходьте збирати! Але селянине йняли йому віри й казали: — Знову Кітіго хоче

1 хв читання

Як заєць відомстив Танукі

Давно-давно колись жили собі в мирі та злагоді дід і баба. Одного дня дід подався в поле сіяти ячмінь. Брав жменю зерен і розкидав, приспівуючи: — Зернинко, зернинко, стань тисячею зерен! Зернинко, зернинко, стань тисячею зерен! Аж тут де не взявся танукі — та й ну перекривляти діда: — Зогнийте, зернятка, зогнийте, Щоб

3 хв читання

Про вельможу, що був охочий бо балачок

Жив собі колись у провінції Нагадо один вельможа. Великий мастак поговорити і послухати чиїсь теревені, він розіслав по всіх усюдах таке оголошення: «Хто мене забалакає, за того віддам свою улюблену дочку». І тоді посунули до нього юнаки — кожен прагнув йому догодити й стати зятем багача. Та от біда — вельможа слухав

1 хв читання

Як чоловік позбувся бородавки

Давно колись був собі чоловік з великою бородавкою на правій щоці. Одного дня, коли той чоловік збирав у лісі хмиз, знялася страшна буря. — Цур тобі, пек тобі! — закричав чоловік і заховався у печеру. «От лий?! Хоч би недовго лютувала»,— роздумував він, але буря його не слухалася, а щораз дужчала. Тим

3 хв читання

Пригода на мосту Купуймісо

Давно колись у селі Саваяма в провінції Хідзен жив собі вугляр на ім'я Нагайосі. Якось уночі йому приснилося, ніби в його узголів'ї стоїть дідуган, схожий на чаклуна, і каже: — Нагайосі, іди до містечка Такаяма і стань на мосту Купуймісо. Тоді напевно почуєш щось важливе. Чоловік прокинувся

1 хв читання

Як мишку віддавали заміж

Давно колись у коморі одного дому оселилася миша зі своїм чоловіком. Жили вони заможно: в коморі були і рис, і ячмінь, і пшоно, і квасоля. Та от біда — не мали вони дітей. Тож почали вони молити богів: — Пошліть нам, боги, дитятко! І незабаром народилася в них мишка. Батьки так нею

2 хв читання

Про батька і вірного сина

Давно колись жив собі син, дуже вірний своєму батькові. Та з діда-прадіда був у тій стороні звичай відносити в гори й залишати там батька або матір, коли їм сповниться шістдесят років. За недотримання того звичаю місцевий вельможа жорстоко карав. І от настав час і цьому синові нести батька в гори,

2 хв читання

Як жаби подорожували

Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото. А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо. От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото. А невдовзі і жаба з Кіото вирушила в

2 хв читання

Як чоловік сповіщав про пожежу

Жив собі колись чоловік. Одного разу прокидається він уночі, виглядає у вікно — надворі щось світиться. «Ой, що це таке?» — подумав чоловік і відчинив вікно. І як же він здивувався коли побачив, що горить сусідський будинок. «Треба якнайшвидше сповістити про це старосту,— вирішив від, але тут же зупинився.— Стривай! У таку

1 хв читання

Ловець качок Гомбей

Жив собі колись ловець качок на ім'я Гомбей. Щодня ходив він на озеро, ловив одну качку, продавав її в місті і з того жив. Та якось Гомбей подумав: «Куди це годиться — одна качка! Ловитиму щодня сотню». І він розставив на озері сотню силець. Прийшов наступного дня вдосвіта, дивиться

2 хв читання

Рибалка Урасіма Таро

Давно колись жив собі рибалка Урасіма Таро. Одного разу, проходячи вздовж узбережжя, він натрапив на галасливу юрбу хлопчаків, які знущалися з великої черепахи. Рибалці стало жаль нещасної, і він гукнув до дітей: — Як вам не соромно мучити черепаху! Але дітлахи пустили його слова повз вуха, — Я куплю її,— сказав жалісливий

1 хв читання

Три мости

Давно колись у провінції Кінукі жив собі парубок, непросипущий п'яниця. Рідний дядько вболівав за нього і безперестану дорікав йому, але марно — парубок і вдень і ввечері сидів у шинку. Якось дядько подався в сусіднє село. Коли переходив місток через річечку, побачив у воді щось темне. То була людина.

1 хв читання

Сандалії-скороходи

Давно це було. Жила собі жінка з трьома синами. Чоловік її вмер, а тому не мала вона грошей, щоб рису купити. «Нема ради, доведеться дітей позбутися»,— вирішила вона й повела їх у ліс. — Дітоньки, почекайте мене тут, я куплю вам солодощів і поверну ся,— сказала вона й пішла з лісу.

3 хв читання

Три амулети

Давно колись при одному гірському храмі жили священик із послушником. Як настала осінь, за кожним подмухом вітру з каштанів у лісі біля храму падали плоди й гупали об землю. Послушник дуже любив каштани, тож попросив священика: — Отче, пустіть мене, будь ласка, в ліс по каштани. — Не можна. Там живе страшна

2 хв читання

Лисиця і Танукі

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і танукі. — Слухай, танукі. Кажуть, у тебе великий хист перевтілюватися. Може, позмагаємося? — Давай. Тільки дивись, щоб потім не пожаліла,— погодився танукі й поплескав себе лапами по товстому животі. — Починаю я! — вигукнула лисиця і побігла. Біжить вона, біжить, дивиться — стоїть край дороги

1 хв читання

Чарівний каптур

Давно колись ішов собі узбережжям чоловік. Аж бачить — риба б'ється на піску. — Добрий чоловіче, кинь мене у воду, а то люди спіймають! — заблагала вона. Чоловік послухався риби й кинув її в воду якомога далі від берега. «Хоч одну добру справу сьогодні зробив»,— радів він, ідучи далі. Зненацька хтось

3 хв читання

Соломинка

Жив собі колись у провінції Ямато бідний-пребідний, але добрий душею парубок. Не мав він і жменьки рису, тож одного дня вирушив до храму Хаседзі, побудованого на честь богині милосердя Каннон. — Милосердна Каннон, допоможи мені! Я згоден на будь-яку роботу,— почав він благати. Двадцять днів молився він, а вранці двадцять першого

2 хв читання

Помста мавпі за рачиху

Давно це було. Одного дня вийшли мавпа та рачиха погуляти. Коли це бачать — в придорожній траві рисовий колобок котиться. — Колобок мій! Колобок мій! —закричала рачиха. Заздрісна мавпа процідила крізь зуби: — Пощастило тобі, рачихо! Проте сподіваюсь, і я знайду щось смачненьке. І відразу заходилася шукати. Але знайшла лише зернятко хурми. А

2 хв читання

Вовк, Лисиця та Журавель

Це було дуже давно, ще тоді, коли Лисиця, Вовк і Журавель товаришували. Дружба дружбою, а їсти хочеться завжди. Лисичка була хитра і захотіла їсти першою. Журавлик, я так зголодніла, не міг би ти підманити куріпку, а я тоді підбіжу і схоплю її. Журавель погодився. Так і сталося. Згодом і Вовк

1 хв читання

Наймиліший голос Мами

Ніч. Усе спочиває. А чи усе? Прислухайтесь! Саме вночі оживають предмети, речі, які нас оточують. Так, так. Коли ми, люди, засинаємо, наші іграшки, ляльки, речі і навіть меблі навпаки пробуджуються і тихесенько розмовляють. Ось яку розмову одного разу мені довелося почути. (Певно, вони думали, що я сплю, а я просто

2 хв читання

Цар Лев

Водному гарному-прегарному лісі жило дуже багато різних звірів. Найголовнішим серед цих мешканців лісу був, звичайно, цар Лев, а в нього було троє синів-левенят. Найстарший син царя Лева був дуже лінивим. Йому подобалося, коли інші полювали і приносили здобич прямо до його ніг. Та якщо нічого зловити звірятам не вдавалося, то

1 хв читання

Казка про пори року

Було це тоді, коли свині давали вдесятеро більше сала, ніж зараз, коли корови вміли літати, тоді, коли мій прадід по 1000 коліно ще не народився. Тоді жила на світі матінка Погода і було у неї чотири дочки: Зима, Весна, Літо, Осінь. А у тих дочок було ще по троє дітей.

1 хв читання

Чому я пишаюся татом

Більченко Анастасія, учениця 7-А класу ------------------------------------------------------------------------------ У житті кожної дитини є дві найважливіших людини - це мама і тато. Про маму складено багато пісень та віршів, ми вдячні їй все наше життя, любимо та цінуємо свою матусю. А ось про тата ми завжди забуваємо. Але ж це він вчить нас

1 хв читання

Сусід по під'їзду

Комарова Анна ----------------------------------------------------------------------------- Сусід по під'їзду Віталій Павлович довгий час псував нам життя. Його квартира знаходиться над нами. Людина він непосидюча, завжди кудись квапиться і, йдучи, забуває закрити водопровідний кран. Через його безпам'ятність нашу квартиру часто "підтоплювало".Якось ми звернули увагу, що сусід кудись

1 хв читання

Пишаюсь своїм татом

Дмитро Курач, учень 2-го класу Козелецької гімназії №1 ------------------------------------------------------- Я з радістю пишу цей твір. Мені здається, що мій тато — найкраща людина у цілому світі. Він скарб моєї родини. Від свого батька я успадкував впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до родини, а найголовніше — до

1 хв читання

Я так тебе чекала. Я тебе дуже люблю

Анастасія Тарасова, 12 років, Тернопіль ------------------------------------------------------------- Загалом, діти виражають свої почуття до мами, Вітчизни, небесної Матінки Богородиці. І навіть трохи незвично говорити про любов до батька. А тато завжди привітний, добрий, щирий, з відкритими обіймами, та й дозволяє часом забагато. Можливо тому, що мама завжди заклопотана домашніми справами, і частіше

3 хв читання

Ми з татком – волонтери

Варвара Лепеха, учениця 3-А класу Козелецької гімназії №1 Чернігівської області ------------------------------------------------------------------- Зовні він здається звичайним,але такої доброї душі немає ні в кого на світі. Мій тато виріс у селі,тому він дуже працьовитий і любить природу. До цього привчає і мене. Таточко навчив мене на світанку вмиватися росою й

1 хв читання

Такими повинні бути справжні чоловіки

Поліна Даневич, 4-Б клас, Козелецька гімназія № 1 Чернігівська область -------------------------------------------------------------------------------- У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі. Як правило, такі люди є цікавими особистостями і часто є прикладом для наслідування... Саме таким прикладом для

1 хв читання

Холявко Ганна Василівна

Дегтяренко Марія-Лурдес --------------------------------------------- Я Дегтяренко Марія-Лурдес, мені майже 13 років. Я народилася 23 лютого 2000 року. Я навчаюся у БНВЗ "Перша Білоцерківська гімназія-школа" у 7-В клася. Займаюся фехтуванням, кінним спортом (конкур), у музичній школі по класу фортепіано), східними танцями та у поетичній студії "Поетичні озерця" під

6 хв читання

Неменущий Назар

Шиленко Андрій, 7 років, місто Вінниця ------------------------------------------------------- Моя мама - найкраща. Вона любить свою роботу. І дуже любить, коли їй хтось допомагає. Вона любить, коли я їй роблю каву зранку. Та найголовніше, що це не чужа мама, а моя. Улюблена. Вона дуже любить, що я в неї є. Вона дуже

1 хв читання

Моя мама

Плетеницька Ярина -------------------------------------------------------- Відкриваєш очі і мовчиш коли бачиш її .. Вона навшпиньки заходить у кімнату , споглядає у вікно і намагається тебе не розбудити та ти вже давно не спиш.. Якби вона знала.. Ледь – ледь стараєшся приховати відкриті очі.. і любуєшся як ніжно вона складає руки над тобою… так ,ніби молиться

3 хв читання

Моя мама — найдивовижніша людина на світі

Костир Наталія -------------------------------------------------- Йшов 1968 рік... У природі панувала спека, й не дивно адже літо.. Дерева вже дарували людям перші смачні плоди, а молода закохана пара чекала народження первістка... Вона працювала вчителем початкових класів у школі - інтерат, а він на підприємстві. Почували себе щасливими, адже кохали один одного. І

3 хв читання

Зізнання

Люблю тебе. Твоя доця Юля --------------------------------------------- Матусю наша, ми це знаємо: Багато ангелів є в Божім раю, Та на Землі лише один між нами: Це наша мама. Слово мама…таке ніжне і лагідне! І називає воно найпрекраснішу та найріднішу людину на Землі. Міжнародний дитячий центр «Артек» відкрив свої обійми мені

2 хв читання

Cвітлий промінець у моєму житті

Шпурика Станіслава -------------------------------------------------- Що в світі найважливіше? Сім’я, здоров’я, життя, а ще Мама! Не випадково в народі кажуть: «Дитина без батька - напівсирота, а без матері – кругла сирота». Я маю дуже добру маму. Її звати Світлана. Вона у мене любляча, ніжна, справедлива, завжди перша прийде на допомогу. Саме

1 хв читання

Найкращий подарунок від найкращої мами

Артюх Юлія, 6 кл. --------------------------------------------------- Дитинство… Казкова країна, у якій дітлахи живуть неймовірними мріями і вірою в Діда Мороза. А може, це ціла планета, яка з кожним роком віддаляється від нас? Так чи інакше, але дитинство - найпрекрасніший і найдивовижніший період у моєму житті, такий нескінченно довгий і такий невловимо

1 хв читання

Нас у мами – п’ятеро

Анастасія Порай –Кошиць, 7 клас Козелецька гімназія №1 ---------------------------------------------------------------- Мало не кожна дитина переконана, що її матуся – найкраща у світі. І хоча інколи матуся й свариться, діти все одно не перестають любити своїх мам. Мати, як білокрила лебідонька, веде своїх діточок по річці життя. Охороняє, захищає від негараздів. Та чи

1 хв читання

Моя мама - найкраща!

Плетеницька Ярина --------------------------------------------------------- Відкриваєш очі і мовчиш коли бачиш її. Вона навшпиньки заходить у кімнату , споглядає у вікно і намагається тебе не розбудити та ти вже давно не спиш. Якби вона знала. Ледь-ледь стараєшся приховати відкриті очі і любуєшся як ніжно вона складає руки над тобою… так, ніби молиться. Так

3 хв читання

Конкурс «Моя мама — найкраща!»

Безугла Катерина. вихованка Тетіївського районного Центру позашкільної освіти учениця 7 класу Тетіївського НВК -------------------------------------------------------------------- Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. (Т.Г.Шевченко) Мати! Мама! Матуся! Найперше слово дитини, яке вона береже усе життя. Кожна людина у найважчу хвилину в житті згадує ту, що породила,

2 хв читання

Моя матуся

Чаговець Анастасія, учениця 2-А класу Охтирської гімназії --------------------------------------------------------- Мама подарувала мені життя. Моє перше слово – мама! Вона завжди поряд і допомагає мені. Мама вчить мене найголовнішим людським якостям – доброті, порядності, чесності. Вона пишається моїми досягненнями. Піклується про моє здоров'я. Хвилюється коли мене немає вдома. Для мене немає ближчої

1 хв читання

Матуся моя

Коритник Микита, учень 2-А класу Охтирської гімназії ------------------------------------------------------------- Кожна дитина, кожної миті Скаже: «Матуся найкраща у світі!» Ось і у мене матуся найкраща Завжди усміхнена – це моє щастя. Я до матусі йду поділитись Радістю, смутком чи таємницею. І кожного ранку мене приголубить, Успішного дня побажає мені, І в школу проводить,

1 хв читання

Моя мама — найкраща

Автори: Учні шкіл м. Києва Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Я хочу розповісти про свою Маму, мою найближчу і найріднішу людину в світі, яку я безмежно люблю і поважаю. Мама... Це перше слово, яке я сказав, думаю, усвідомлено звертаючись до неї. Я й

5 хв читання

Матуся — небесна Зірочка

Коли сонце ховається за небосхил, день доходить свого кінця і на небі з’являються яскраві зорі, відбувається справжнє диво. Адже серед мільйонів зірок спалахує найдорожча і найрідніша для мене зірочка, зірочка моєї мами. У всіх моїх подружок — матусі Земні. А у мене матуся — небесна Зірочка. Коли я була ще зовсім

1 хв читання