Олександр Тимофєєв

Моя мама найкраща, найрідніша, і я її люблю. Я дуже щасливий, що в мене така добра та ніжна матінка. У неї миле личко, карі очі. Запах її волосся я відразу відчуваю. А добрий, ніжний погляд завжди зігріває мене. Я не уявляю свого життя без матусі. ЇЇ щирість, лагідність та доброту

Мама! Це слово, на перший погляд, таке просте. Але скільки в ньому добра, радості, тепла, віри та надії. Кожна людина у світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють і малі діти, і дорослі, і люди похилого віку. Бо хто може бути ріднішим за матусю? Вона і

По чорній, вигорілій землі босими ногами. І чути десь далеко канонаду. Обережно так, боязко, тихо. Як серця стук, але не так безневинно. На відміну від серцевого, цей означає смерть і руйнацію. Охайне подвір’я, затишно, по-сімейному. Вишні цвітуть. І по-шевченківському — із хрущами. Ніжно, легко. Щасливий дитячий сміх малого русявого хлопчика

Заболотна Анна – учениця 11 класу Семиполківського НВК ----------------------------------------------------------------- Довгий, нескінченно довгий міст. Мокрі сірі плити, ледве розглядаються крізь туман. Я йду по цьому мосту, і чую свої кроки. Вони вибивають повільний ритм, зливаючись із стуком мого серця. Підхожу до залізних перил, а за ними – безодня. Не видно, ні води, ні

Матусю дорогенька, доброго дня! Вітаю мою ріднесеньку з першими проявами весни! Нехай сонячні промінчики освітлюють твоє життя, легенький вітерець несе віру та надію, а ніжні і зелені паростки дарують радість душі, пророкують успіх на обраному шляху. Мамо, коли ти вирішила працювати волонтером з дітьми вимушених переселенців зі сходу країни, я

Донька Валерія. 24 березня 2013 р. ----------------------------------------------- Моя дорогенька, рідненька матусю! Пройшов вже тиждень, як тато відвіз тебе до лікарні, а мені все ж здається, що ти десь поруч, напевно, в іншій кімнаті, або на кухні. Приходячи зі школи, я не одразу намагаюся відкрити двері, спочатку натискую кнопку дзвінка, прислухаюся

Ярошенко 10-А ------------------------------------------------------------------ Цікаво! Як ми отримуємо насолоду зранку? Адже поруч ріднесенька, сонечко, пташеня? Можливо любов гріє гормони радості? Ніжним ранком, промені сонця ледь дотикаються до кінчика носу, Соловейко щебече до тебе. Хтось відкрив тихесенько віконце. Мережеві гардини розвіюються в різні боки і чути шелест яблуні, груші, трави. Очі майже

Заброда Даша 10-А ----------------------------------------------------------------- Ми в цьому світі немов би туристи: як прилетіли ,так і відлетим швидко. І потім лиш зрозуміємо, хто яку тару гріхів з собою забере замість засмаги… Дивлячись на те, наскільки, останнім часом стають частішими сварки з мамою, розумію, що це жахливо — сварки з найріднішою людиною. Я

Більченко Анастасія ------------------------------------------------------- Матусі рідної я бачу очі. У житті кожної дитини є дві найважливіших людини - це мама і тато. Я вдячна неньці за своє життя, люблю та ціную матусю. Адже вона вчить розуміти навколишню дійсність, допомагає порадами в скрутну хвилину, захищає від негараздів. Скільки безсонних ночей випало на

Ритікова Олеся, 5-А ----------------------------------------------------- Чи зустрічали ви янгола в своєму житті? Чи були зігріті його крильми? Чи відчували, як незвідана сила рятує там, де порятунку могло вже й не бути? Так от, я знаю хто цей янгол. Чула якось притчу про нього. За день до свого народження дитина запитала у

Буртелей Анастасія, 5-А ---------------------------------------------------------- У мене найкраща мама у світі – чуйна, добра, ласкава. З нею завжди цікаво. Моїй мамі влітку виповниться тридцять років, та виглядаю вона значно молодшою за свій вік. Вона дуже струнка й красива, як справжня українська красуня. Моя матуся працює медичною сестрою. Ми з сестричкою Марійкою завжди