Художня виставка «Абстрагована реальність» Михайла Надєждіна

У столичній галереї «АВС-арт» нещодавно відкрилася виставка живопису «Абстрагована реальність» заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Михайла Надєждіна (1935–2022). Перед нами знакова особистість в царині мистецтва, культури, духовності українського народу.

Михайло Надєждін народився на Сумщині в селі Костянтинівка Хотинського району Сумської області, буквально на прикордонні з Росією. Дитинство та юність пройшли у Білопіллі, відомого краю ще з часів козаччини, де вірність вітчизні та любов до рідної землі передавалися від покоління в покоління. Безумовно, він знав творчість Олександра Олеся, співця мальовничої України та борця за волю свого народу. Про ліричну тональність живопису Надєждіна скажемо пізніше.

Попри те, що родина була багатодітна й фінансово малозабезпечена, батько відчув тяжіння сина до малювання та придбав йому фарби. В 1962 році Михайло Надєждін закінчив Дніпропетровське художнє училище та почав трудовий шлях викладачем Кіровоградської художньої школи.

Працював головним художником у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях, став членом Національної спілки художників України та доклав чимало зусиль для організації Кіровоградської обласної художньої організації. Все це свідчить про активну життєву позицію художника та плідну творчу працю. Тому недаремно М. Надєждін отримав почесні звання – заслужений діяч мистецтв України, народний художник України.

Слід зазначити премію у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства ім. О. Осмьоркіна в номінації «Новітні спрямування» (2005). На цьому зупинимося у зв’язку з проведеною ретроспективною виставкою до 70-ї річниці з дня народження у Будинку художника НСХУ. Саме тоді ми з митцями «Мистецької світлиці» вітали короваєм свого земляка. Відчувати свою причетність до знаного митця було почесно й приємно.

Представлені твори авангардного спрямування красномовно демонстрували новітні стилістичні знахідки митця. Картини вражали самобутніми творчими образами, наповненими експресією та вибуховою енергією. Таким був внутрішній стан художника, який прагнув чистоти кольору, побудови лінійного простору, який додавав можливості сформувати закодовану творчу думку. В цьому лаконізмі власна художня мова, якою наповнював митець свої картини, була лаконічна й водночас красномовна, бо спонукала глядача приймати участь у творчому діалозі. Деякі твори, вперше побачені мною тоді на виставці, стали знаковою окрасою нинішнього вернісажу: триптих «Сади Едему», «Натхнення», «Біля моря» та ін.

Слід з вдячністю згадати політичного діяча, мецената, очільника художньої галереї «АВС-арт» Михайла Поживанова, який започаткував мистецькі проєкти, присвячені видатним творчим українським родинам. Знаковою була виставка Надєждіних «Мистецький шлях у спадок» у галереї в 2013 році, яка була розташована ще на вулиці Воздвиженській.

Михайло Володимирович зазначив, що галерея приділяє увагу родинним династіям, в рамках якої була влаштована виставка «Мистецький шлях у спадок», де киянам показали живопис Михайла Надєждіна та його дітей – Андрія й Оксани. Яскрава, сучасна, повчальна, сповнена новітніх образів, в яких проявлявся власний стрижень сміливих живописних інновацій кожного автора.

Згадаємо також виставку «З вірою у життя», яка відбулася під час війни у 2022 році. Про значимість такої події згадувала преса, відзначаючи, що потужна енергетика творів, прагнення автора до гармонії та радості, свідчили про перемогу добра над злом. Саме так сприймали представлені твори відвідувачі. Філософське забарвлення експозиції інтригувало, спонукало до роздумів, сприяло розкриттю піднятих тем. Особливо знаковим стало те, що художник, відкриваючи нові всесвітні обрії, оспівує гімн перемоги розуму над безглуздям. Збереглися фото з цієї визначної події, де відчувається сила впливу художнього твору на глядачів, спонукаючи багатьох замислитися над сенсом життя.

І ось нова презентація проєкту «Абстрактна реальність», який відкрили за ініціативи Михайла Поживанова. На урочистій презентації Михайло Володимирович зазначив, що до цієї виставки готувався провідний культуролог, доктор мистецтвознавства, академік НАМУ Олександр Федорук (1935–2025), який раптово відійшов у засвіти. Він казав, що ретроспективна виставка «Абстрагована реальність» – свідчення пошуків творчого шляху митця, який через філософські роздуми, декоративні прийоми та узагальнені форми намагався розкрити власне кредо пізнання світу. Дійсно представлені картини підкреслили асоціативний ряд виставки, в якому побудована експозиція вдало підкреслює творчі знахідки художника.

Представляючи виставку, арт-директор Алла Марічевська приділила увагу побудові експозиції, яка вдало розкривала кожен яскравий творчий образ. Своєрідні локації перетворили мистецький простір на життєве оповідання, що розкривало насичений творчий стан самого автора, який через свої задуми створював есеї культурно-мистецького життя української нації.

Арт-простір галереї наповнився сміливими художніми образами, в яких простежується космічний величний простір. Умовні площини, декоративна романтика стильових рішень, геометричні локації, об’єднані вишуканою, прозорою кольоровою гамою, приваблюють емоційною виразністю. Так на хвилі розвитку андеграунду в Україні засвітився непересічний талант М. Надєждіна.

Те, що почалося в 60-х, коли були представлені потужні твори «Художник і модель», «Українська Венера в просторі та часі», «Пошук», «Курка чи яйце», серія автопортретів вдало трансформувалися на виставці «Абстрагована реальність» з творами останнього творчого періоду. В цій циклічності та величності знакового безкрайнього простору яскраво засвітилися твори митця, який увібрав у свою творчість мову Всесвіту.

Згадала рядки з поетичної збірки «Пелюстки полум’я» Анатолія Драгомирецького: «Скіф’янка зупинись, дай випити води живої із долонь. І вічність нас навіки поєднає»… Так і з творчими образами Михайла Надєждіна, які додають дивної енергетики засмученим серцям українців в цей непростий період випробувань…

Творча спадщина митця щедра на здобутки, в його портфоліо – жанрові та декоративні композиції, тематичні композиції, розписи, портрети, пейзажі, натюрморти. Об’єднуючим слугує власний творчий стиль філософської спрямованості митця, який з самого початку виставкової діяльності. Недаремно твори М. Надєждіна зберігаються в Національному художньому музеї України, Сумському, Кіровоградському, Черкаському, Дніпропетровському обласних художніх музеях, Художньо-меморіальному музеї О. Осмьоркіна, приватних збірках в Україні й за кордоном.

Але є ще одна характерна риса, яка притаманна саме Михайлу Надєждіну – вірність ідеалам українського народу, які передавалися від покоління до покоління славетної Слобожанщини, краю мужніх козаків, сповнених вільнолюбного характеру, внутрішньої сили та цілеспрямованості. Досить назвати уродженців Білопілля Олександра Олеся, який оспівував у своїй ліриці історичний край, сповнений працьовитих людей та «всякого добра». І як продовження оновленої України Михайло Надєждін створює масштабні художні образи «Відображення», «Стандартизація», «Пошук», «Переможець» та багато ін.

Творчий та життєвий шлях митця сповнений творчих здобутків, культурологічних проєктів, спрямованих на примноження ідентичності усієї Української держави. Завдяки таким Людям з великої літери, як Михайло Надєждін, ми живемо, боремося, будуємо гуманне суспільство, показуючи приклад усій Європі.