145-ліття Олександра Кошиця
«Моє життя – це моя пісня»
Ці слова Олександра Кошиця злітають з уст українців саме зараз, коли вшановуємо його пам'ять – 145-ліття.
Завдячуючи Олександру Кошицю – одному з засновників і керівників Української республіканської капели, Україна перестала бути німою для світу.
З 1919-го по 1921 рік капела Олександра Кошиця здійснила турне, охопивши всю Європу, а 1922-го перетнула Атлантику й з тріумфом виступила в Америці. Лише в Мехіко капела зібрала 32 тисячі глядачів. У 1922 році хор Кошиця виступив в американському Карнегі-хол і саме там уперше прозвучав «Щедрик». А потрапили наші музиканти в далекі світи на прохання (чи за наказом) голови Директорії Симона Петлюри. Там вони мали популяризувати самостійну Україну.
«Яке це щастя бути українцем!» - захоплювалися після концерту знаменитого хору Олександра Кошиця в брюссельському оперному театрі Ла Монне.
Вшанували пам'ять Олександра Кошиця саме у день його народження у селі Тарасівка на Черкащині, де пройшло його дитинство. Зі столиці на урочистості приїхали Герой України, народний артист України, майстер художнього слова Анатолій Паламаренко, народний артист України, бандурист і лірник Василь Нечепа, академік, літературознавець Микола Жулинський, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович і повний склад уславленого хору імені Григорія Верьовки. Організатором вшанування пам’яті Олександра Кошиця виступив Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України, який очолює Ігор Юхновський.
На малій батьківщині в селі Тарасівка місцеві жителі спорудили меморіальний знак на честь знаменитого земляка, а в місцевій школі відкрили музей. Неподалік зеленіє дуб, який ще пам’ятає Олександра Кошиця. Хати, на жаль, уже немає.
Завітала до Тарасівки з книжкою «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира» авторка Тіна Пересунько. У книжці - історія хорової капели й Олександра Кошиця. У виданні вперше оприлюднюється унікальна хроніка тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919—1924 роках. Авторка зібрала кількасот унікальних рецензій європейської та американської преси, листи видатних політичних і культурних діячів світу з відгуками про Україну і українську культуру. Тут і фрагменти подорожніх щоденників учасників турне, і листування Симона Петлюри з Олександром Кошицем.
«Пам’ять українського народу століттями нищили, затирали, спотворювали. Ми докладаємо багато зусиль для її відновлення, – говорив у Тарасівці голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Якщо ми сьогодні розкажемо своїм дітям і онукам про Олександра Кошиця, то зробимо нашу національну пам'ять міцнішою».
Співачка, народна депутатка Софія Федина нагадала, що найпопулярнішою колядкою світу стала колядка Миколи Леонтовича, яку поніс у світ хор Олександра Кошиця: «Щедрик, щедрик, щедрівочка...» А наша колискова «Ой ходить сон коло вікон» завдяки Кошицю в Америці перетворився на один із найвідоміших у світі джазових стандартів.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ
У шкільному музеї Олександра Кошиця екскурсії проводять учні
Фото авторки
