Екслібрис — улюблений жанр Георгія Сергєєва

Cучасний екслібрис розмаїтий за стильовими ознаками, технікою ви­конання, вправні­стю компонування сюжетів. Свідчення цьому і творчість київського художника-графіка Георгія Сергєєва, який працює в цьому жанрі чотири десятиліття. У 1973 році він закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова — відділення графіки за спеціальністю художник-графік з оформлення та ілюстрації книги. За роки творчої діяльності ним створено значну кількість графічних та живописних портретів, пейзажів, натюрмортів, оформлено кілька десятків книг, та улюбленим жанром творчості художника незмінно залишається екслібрис. Саме він приваблює Сергєєва можливістю вмістити одночасно багато елементів цього складного синтезу, який включає і зв’язок з архітектурою книги, і з світом книжок, і з світом власника і творця книжкового знаку. Натяк на професію, на склад творчої діяльності власника бібліотеки дуже часто лежить в основі творчого замислу художника. Іноді в екслібрисі вгадується ласкава усмішка в замальовці характеру книголюба.

Понад 600 книжкових знаків створив художник. Він учасник понад п’ятдесяти міжнародних виставок в Україні, Естонії, Росії, Данії, Великобританії, Франції, Японії, Литві, Італії, Югославії, Іспанії, Польщі, Голландії, Бельгії, Словаччині. Серед них «Європа в екслібрисі» (Данія, Німеччина, 1991), «Світова виставка майстрів екслібриса» (Японія, 1992), «Екслібрис з усього світу» (Італія, 1994), «Міжнародна виставка екслібрисів» (Чехія, 1996), «Всесвітній екслібрис» (Росія, 1998) та інші. За витончений, технічно досконалий книжковий знак, присвячений Художньому товариству святого Луки в Барселоні, компетентне журі товариства визнало його шрифтовий знак кращим. Художник був удостоєний першої премії та іменної медалі конкурсу.

Екслібриси художника зберігаються в Національній бібліотеці України імені Володимира Вернадського, у численних приватних зібраннях колекціонерів України і світу. Вони адресовані переважно друзям і знайомим художника, серед яких науковці, художники, письменники, поети. Тематична спрямованість митця досить широка: його хвилює доля видатних діячів нашого минулого, тому часто їх образи відтворено в екслібрисах. В них представлені портретні зображення князя Данила Романовича, українських гетьманів та інших представників козацтва: Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Сірка тощо. Художник також створив галерею образів відомих у світі визначних постатей: Пітер Брейгель Старший, Герард Меркатор, Амедео Модільяні, Генрик Сенкевич, Георг Пінзель, Тарас Шевченко. Часто над портретами є напис «in memoriam»: Альда Мануція, Генрі де Тулуз-Лотрека, Джорджо де Кіріко, Леона Вичулковського, Хокусайя тощо. Це і екслібриси пам’яті українських художників: Георгія Нарбута, Сергія Конончука, Анатолія Петрицького, Георгія Малакова, Алли Горської й Віктора Зарецького та інші. Екслібрис пам’яті Якова Гніздовського кияни могли бачити на ювілейній виставці американського художника українського походження, яка експонувалася влітку в Національному художньому музеї Києва.

Екслібрис — улюблений жанр Георгія Сергєєва

Книжковий знак Г. Сергєєва — це і форма вираження внутрішнього світу книголюба, своєрідна лаконічна поетична метафора, яка або з підкресленою стриманістю, або з м’якою усмішкою, чи з замріяною увагою характеризує духовну, емоційну атмосферу творця бібліотеки, розкриває його відношення до книги через його відношення до «світу книжок», світу улюблених ним образів. Екслібриси художника не перевантажені зайвими деталями, немає у них ні пишних прикрас, ні банальної ілюстративності. Графічно ясні і лаконічні книжкові знаки не лише чудово читаються на площині аркуша, досягаючи благородно стриманого декоративного ефекту, але й образні, і поетичні за своєю природою. І це не дивно, бо київський художник сам пише вірші. Натяк на професію, на склад творчої діяльності власника бібліотеки часто лежить в основі його творчого замислу. Іноді в екслібрисі вгадується лагідна усмішка в передачі характеру книголюба: любителя джазу Гліба Юхимця, художника Анатолія Омелянчика або литовського митця Альфонса Чепаускаса. Тут варто нагадати й про численну серію карнавальних, театральних, ритуальних та інших масок, які заполонили його екслібриси. Серед них і маски народів Африки, Сибіру, Шрі-Ланка, острова Пасхи тощо. Напрацьований матеріал, як це часто буває, спонукав Сергєєва на створення серії живописних творів «Портрети і маски», які експонувалися в бібліотеках Києва у 1996 і 1999 роках.

Проте художнику можуть бути притаманні й полярно протилежні настрої. Знаковою роботою виставки українського екслібриса ХХ століття, підготовленою за активною участю автора цих рядків до експозиції у приміщенні Польського інституту в центрі Лейпцига в 2003 році, став саме екслібрис Г. Сергєєва. Молодий козак, що зажурено сидить, підібравши під себе по-турецьки ноги над монограмою «А.R.S.» (Адамович Роман Сергійович), виконаний 1982 року в техніці офорту з акватинтою, ліг на обкладинку каталогу та прикрасив афішу й запрошення на виставку.
Чимало екслібрисів художника оспівують архітектурні мотиви Риму, Вавельського замку у Кракові, визначні пам’ятки Києва, Львова, Острога. Мальовничо виглядають пам’ятки дерев’яної архітектури в екслібрисі «Карпатика Олекси Мишанича».

Ряд екслібрисів присвячені музеям України: Літературно-меморіальному музею-квартирі Павла Тичини в Києві, Музею Оноре де Бальзака у Верхівні та країн світу: Музей Рембрандта в Амстердамі, Родена, Чюрльоніса в Каунасі, музею в Глівіцах, Адама Міцкевича в Парижі тощо.

Майстер часто звертається до кольору. Попри те, що колірна гама його екслібрисів загалом є стриманою й тяжіє до локальної площинності, він застосовує розтяжку кольорів, наприклад, «Пушкініана Дмитра Косарика», кольорову підкладку (екслібриси Миколи Біденка, Альберта Мякіна, В. Жежери тощо). Розглядаючи екслібриси Георгія Сергєєва, дивуєшся декоративній виразності в зображенні шрифту, його смаку до графічного стилізаторства. В екслібрисі В’ячеслава Рисцова зображено голову чоловіка, борода якого декорована саме цим шрифтовим написом. Часто шрифт є складовою композиції екслібриса, іноді займає домінуюче місце, наприклад в автоекслібрисі з девізом «Ars longa vita brevis est». До речі, художник широко використовує девізи в своїх екслібрисах, особливо вдалою є шрифтова композиція, адресована Івану Красницькому. Враховуючи, що значна частина книжкових знаків була виконана в техніці цинкографії, художник широко застосовував розмаїття шрифтових вирішень багатьох країн світу. Його мініатюри свідчать також про високу майстерність володіння різноманітними графічними техніками: дереворитом, ліноритом, офортом, акватинтою тощо. Художник вміло користується контрастами чорного і білого, застосовує сріблястий штрих, вільно володіє малюнком. Якщо спробувати дати загальну характеристику мистецькій творчості Г. Сергєєва, то можна сказати, що вона відзначається серйозністю, лаконічністю і монументальністю.

Петро Нестеренко,
кандидат мистецтвознавства, президент Українського екслібрис-клубу




Читайте також: 

Додати новий коментар