Skip to main content
Проблеми алкоголізму

Проблеми алкоголізму

Багато дослідників звертають увагу на недосконалість особистості алкоголіків, на схильність деяких людей до алкоголізму. Однак ця схильність, як правило, не спадкова, а набута. Вона не проявиться при правильному вихованні та соціальному контролі.

Алкоголізм відображається на всіх формах індивідуального і суспільного життя. Не тільки систематичне, а й епізодичне вживання спиртних напоїв причиняє шкоду здоров’ю, нерідко приводить до руйнування сімей, згубно відображається на вихованні дітей. Під впливом алкоголю люди втрачають почуття відповідальності перед суспільством і державою, здійснюють хуліганські вчинки та інші правопорушення. Алкоголізм веде до падіння рівня моральності, добробуту населення.
Встановлено, що алкоголь руйнівно діє на всі системи та органи людини. В результаті його системного вживання розвивається симптомокомплекс хворобливої пристрасті: втрата почуття міри і контролю за кількістю вжитого алкоголю, порушення діяльності центральної та периферичної нервової системи (психози, неврити та ін.) та функцій внутрішніх органів. Зміна психіки, що виникає навіть при епізодичному прийманні алкоголю (збудження, втрата утримуючих впливів, пригнічення) зумовлюють значно більшу частоту самогубств, що здійснюються під впливом алкоголю.

Порушення рівноваги, уваги, ясності сприйняття оточуючого, координації рухів, що виникають при сп’янінні, часто стають причиною нещасних випадків.
Порушення обміну вітамінів (особливо групи В), а також безпосередня токсична дія алкоголю зумовлюють враження периферичної нервової системи, що проявляються у вигляді невритів, поліневропатій та інших розладів.

Тремтіння пальців рук, повік, кінчика язика (особливо зранку до приймання алкоголю), які спостерігаються при хронічному алкоголізмі, можуть позбавити людину можливості виконувати звичну роботу. Майже у всіх питущих відмічаються розлади вегетативної нервової системи (сильна пітливість, похолодання кистей рук). У тих, хто п’є, тривалий час нерідко виникає зниження зору, послаблення реакції зіниць на світло; в окремих випадках знижується слух та нюх.

Дія алкоголю на слизову оболонку шлунка виражається в порушенні всіх його функцій, розвитку хронічного алкогольного гастриту, що звичайно супроводжується значним зниженням кислотності шлункового соку або повної його відсутності. Чим більше тривалість алкоголізму, тим більш важкі зміни розвиваються у слизовій оболонці шлунку.

Особливо згубно діє алкоголь на печінку: при його тривалому вживанні розвиваються хронічний гепатит та цироз печінки. Алкоголізм — одна з частих причин захворювань підшлункової залози (панкреатиту). Частою причиною смерті при алкоголізмі, поряд з травмою, є серцева або мозкова катастрофа. Спиртне викликає (в тому числі і у осіб молодого віку) порушення регуляції тонусу судин, серцевого ритму, обміну в тканинах серця і мозку, незворотні зміни в клітинах цих тканин.
Наслідком таких порушень при черговому сп’янінні та навіть поза сп’янінням (хвилювання, фізичне навантаження, гостре захворювання, хірургічна операція) можуть бути зупинка серця, набряк мозку.

Алкоголь чинить шкідливий вплив на залози внутрішньої секреції, і в першу чергу на полові залози; зниження полової функції спостерігається у третини осіб, що зловживають алкоголем, та у хворих на хронічний алкоголізм. Внаслідок «алкогольної імпотенції» у чоловіків легко виникають різні функціональні порушення центральної нервової системи (неврози, реактивні депресії). У жінок під впливом алкоголю рано припиняються менструації, знижується спроможність народжування дітей, частіше спостерігаються токсикози вагітних.

Систематичне вживання алкоголю призводить до передчасного старіння та інвалідності, тривалість життя знижується на 15—20 років.

Станіслав Смірін