Анімалотерапія - лікують тварини

Анімалотерапія - лікують тварини

Давно відомо, що спілкування з живою природою заспокоює людину, лікує їй душу й тіло. Дійсно, багато бажаючих з великим задоволенням милуються домашніми чи дикими тваринами, птахами, рибками, метеликами та іншими живими істотами, особливо в їхньому природному середовищі, де вони гармонійно співіснують і добре себе почувають. Однак, виявляється, це не все, що так благотворно може впливати на нас і на нашу психіку…

Безпосередній, але, зрозуміло, забезпечений від недружелюбних і навіть агресивних проявів живих істот контакт є дуже корисним і навіть цілющим для покращання самопочуття людини, зняття з неї стресу, наповнення її душі радісними емоціями. Після того, як ви погладите кішку, послухаєте її ласкаве мурчання, поганий настрій вас залишить. Або, приміром, якщо поплескаєте по холці собаку — вашого улюбленця, то, по-перше, особисто отримаєте заряд позитивної енергії, по-друге, щасливий собака буде вам дуже вдячний за таку увагу до нього… Крім того, спілкування тварин із людьми сприяє найшвидшому видужанню їх від різних захворювань. Про це знали ще древні люди, але свідомо почали використовувати благотворні властивості та лікувальні здібності тварин всього кілька століть тому.

Анімалотерапія. Історія питання

Перший в історії медицини і документально підтверджений відомий досвід лікування хворих людей за допомогою фізичного та психологічного контакту з тваринами відмічений у кінці ХVIII ст. (це було у графстві Йорк, Англія). Очевидно, тоді і народилася анімалотерапія в її сучасному розумінні. Звідки ж виникла ця назва, що така важка для вимовляння? У перекладі з грецької вона означає «лікування тваринами». Можна навіть сказати точніше: «зцілення за допомогою тварин».

У медичній і художній літературі існує багато прикладів й описів того, як хворі люди видужують завдяки «братам нашим меншим». Наприклад, у О. І. Купріна є зворушливе оповідання «Слон» про те, як циркова тварина допомогла видужати дівчинці…

Про неймовірні здібності тварин зцілювати людей здавна складали цілі сказання та міфи. Але й дійсно були численні випадки зцілення людей за допомогою тварин, і цим фактам є історичне підтвердження. Крім того, ще від живих істот можна отримати майже все необхідне й незамінне для людини (наприклад, молочні та кисломолочні напої, продукти бджолярства, а також препарати та вироби на основі оленячих пантів, бджолиної та зміїної отрут, шерсті тварин тощо). Найголовніше — це те, що самі представники світу природи володіють дивовижними якостями цілителів. Ймовірніше за все, перший досвід анімалотерапії древні люди придбали після приручення собаки, точніше, саме вона зализувала небезпечні рани, що були отримані в боях і на полюванні.

Можна перерахувати багато кого з диких і домашніх живих істот-цілителів, які слугували потім основою в таких різновидах нетрадиційної медицини, наприклад, як фелінотерапія, каністерапія, гіпотерапія, дельфінотерапія, акваріумотерапія, серпентотерапія, гірудотерапія, апітерапія, орнітотерапія тощо. Однак у зв’язку з тим, що в одній статті просто неможливо більш-менш докладно розповісти про всі напрямки анімалотерапії, то ми вимушені поки що зупинитись на одному, головному, найбільш поширеному виді лікування тваринами — фелінотерапії.

Фелінотерапія. Кішки лікують

Почесне місце серед тварин-цілителів займають, звичайно, кішки. За ефективністю лікування фелінотерапія (від лат. felis — кішка) не знає собі рівних. Чому саме так? Відповідь на це питання неоднозначна. Але ми все ж таки спробуємо відповісти. Почнемо з історії взаємовідносин людини та кішки.

Відомо, що перші згадки про кішок дійшли до нас із Стародавнього Єгипту. Ще кілька тисячоліть тому тодішні жителі долини ріки Ніл збирали рекордні врожаї зернових культур. Сприятливий клімат спричиняв масове розмноження мишей та щурів, які пожирали зерно у величезних кількостях. У зв’язку з цим запаси зерна на випадок можливого неврожаю дуже важко було зберегти. Проблему допомогли вирішити кішки, Однак, як і звідки вони потрапили до Єгипту? Історики припускають, єгиптяни вивезли кішок із Нубії (стародавня африканська країна у верхній течії Нілу). Одомашнення кішки сталося майже за 4 тис. років до н.е. — це встановили археологи, що знайшли вирізьблене на кам’яній плиті її зображення з ошийником на шиї. За здібність кішки швидко розмножуватись, звичку до нічного спо­собу життя, ще за незвичайні очі, що світяться в темряві, її стали шанувати як священну істоту, що володіє магічною силою. То ж як кішки лікують людей? Від яких власне хвороб і наскільки ефективно?

Лікувальна дія кішок на людину до кінця ще не вивчена, але накопичені знання дозволяють стверджувати, що вона комплексна. Цілюща сила проявляється як при погладжуванні тварини, так і завдяки дії її потужного біополя. Це покращує самопочуття людини (і не тільки хворого, але й просто стомленого від тягаря проблем і турбот), нормалізує роботу систем організму (особливо серцево-судинної) та обмін речовин.

Треба сказати й про здібності кішок ефективно знижувати підвищений кров’яний тиск. Японські наукові дослідники встановили, що якщо кожний ранок гладити цю граціозну тварину протягом 10—15 хвилин, то артеріальний тиск нормалізується, а вірогідність інсультів та інфарктів значно знизиться. А британські медики встановили, що людям, які щойно перенесли інфаркт міокарда, надзвичайно корисна присутність поряд любимої кішки (або кота). І це дійсно так.

При остеохондрозі шийного та грудного відділів хребта рекомендується класти кішку на шию та середню частину спини. При безсонні кішку кладуть на лоб і шию, при бронхіті та запаленні легень — на верхню частину грудини та на спину (між лопатками), при гастриті та виразці шлунку кішку прикладають до сонячного сплетіння, при кишкових хворобах і захворюваннях сечостатевої системи — до найбільш хворобливого місця.

Навіть грип може лікувати це ласкаве пухнасте звіреня. Треба тільки для цього трохи притиснути до нього стопи обох ніг (але, зрозуміло, сильно не тиснути на тварину). Однак зразу слід зробити застереження — результативно лікувати людину можуть, як правило, здорові й ситі кішки, доброзичливо настроєні до людини та звиклі до зміни обстановки. Деякі спеціалісти вважають, що основна причина високої результативності фелінотерапії полягає в тому, що по­тужне біополе «цілителя-мурлики» коригує більш слабке поле хворої людини. Чудові результати подібний спосіб лікування дає при різних запалювальних захворюваннях внутрішніх органів і опорно-рухового апарата. Причому терапевтичний ефект виникає навіть при хронічних (застарілих) процесах, особливо в суглобах.

Кішки часто вилизують своїм шершавим язичком вуха, точніше, вушні раковини людини. Справа в тому, що на вушних раковинах розташовані нервові закінчення, що з’єднують ту або іншу ділянку з певним внутрішнім органом. Вилизування вушних раковин — це цілющий масаж, яким кішки майстерно володіють. Впливаючи таким способом на орган, в якому виник патологічний процес, тварини спроможні зупинити негативний розвиток його, якщо патологія не набрала повної сили.

Легеньке подряпування пазурками — теж своєрідний масаж. Але при цьому ніколи не відштовхуйте кішку, якщо вона злегка випускає зовні пазурі та намагається «ласкаво» вас подряпати. Зверніть увагу: вона робить це на певних ділянках вашого тіла. Чи не нагадує вам подібне її втручання процедуру, схожу на голкотерапію? Єдина умова доступу до виконання «голкотерапевтичного» маса­жу: кошачі лапки та пазурі повинні бути чистими.

Іноді буває так, що кішка, захопившись, дряпає сильніше, ніж звичайно. Тут слід пам’ятати нехитре правило: лікувальний масаж не повинен бути занадто болючим (тобто не переходити больовий поріг). Якщо вам стає неприємно, зупиніть його, але не грубо.

Ні в якому разі не можна кричати на тварину, яка щойно намагалася по-своєму вилікувати вас, тим більше замахуватися на неї або бити. Спокійно відстороніть її від себе, дайте кішці зрозуміти, що ви зазнаєте болісні відчуття. Навіть якщо вона образиться (всім відомо яскраво виражене почуття власної гідності кошачого племені), то через якийсь час мир між вами обов’язково буде відновлений.

І навіть приємне людському слуху кошаче мурчання теж діє, як цілющі ліки. Коти та кішки, що мурчать, видають звуки — акустичні коливання певних частот (від 4 до 44 Гц, частіше 16—20 Гц), які найблаготворнішим чином впливають на нормалізацію обмінних процесів в організмі, прискорюють заживлення на­віть при серйозних травмах і пораненнях. Дуже помітна ефективність мурчання при остеопорозах — звукові коливання підвищують щільність кісткової тканини, знижують ризик виникнення переломів, особливо у старих людей.

Чи всі кішки і коти можуть лікувати?

Дослідники по-різному відповідають на це питання. Хоча деякі кішки володіють більш вираженим лікувальним даром, ніж інші їхні родичі. Як правило, це чорні кішки — тварини із традиційно більш сильною біоенергетикою. Вони швидко та ефективно знімають хронічну втому. Кішки білого кольору допомагають при розладах обмінних процесів. Сірі, блакитні та сіро-блакитні — чудові невропатологи. Руді — взагалі універсали, однаково добре лікують при будь-яких захворюваннях. Кішки кремового окрасу нормалізують біополе людини. Триколірні (які, за древнім повір’ям, приносять щастя в дім) прекрасно борються зі стресом та його наслідками.

Спеціалісти також вважають, що в кішок існує певна спеціалізація по лікуванню тих чи інших захворювань в залежності від породи. Приміром, із розладами нервової системи краще справляються довгошерсті та напівдовгошерсті кішки (наприклад, ангорські, перські, балінезійські тощо). Короткошерсті кішки (наприклад, абіссінські, сіамські, орієнтальні, шотландські клаповухі, європейські короткошерсті, руські блакитні тощо) добре лікують хворих із патологією внутрішніх органів, перш за все, шлунково-кішкового тракту.

Британські короткошерсті та екзотичні короткошерсті — чудові «кардіологи», вони прекрасні помічники сердечникам. Сіамські кішки, крім всього іншого, допомагають у профілактиці простудних захворювань. Як вони це роблять? Учені з’ясували, що ці горді красені якимось невідомим чином знищують патогенну (хвороботворну) мікрофлору в домі, знезаражують атмосферу навколо себе.

Існує багато суперечок про те, хто ефективніше лікує — коти чи кішки. Базуючись на багаторічних спостереженнях, можна стверджувати, що в них у цьому сенсі будь-яких суттєвих відмінностей немає. Як перші, так і другі, при інших рівних умовах, однаково добре зцілюють людину. Виключення — кастровані та стерилізовані тварини. Їхня лікувальна дія значно гірше, ніж у їхніх повноцінних братів, — це встановлений факт.

А що ще вміють наші пухнасті улюбленці та улюблениці? Практично майже всі вони чудові природні екстрасенси й передчувають як різного роду катаклізми, так і майбутні події. Подібним же незбагненим способом ці тварини визначають, що їхній хазяїн скоро захворіє або почав захворювати. Здібність кішок відчувати землетрус, що наближається, здавна використовувалась народами, що мешкають у сейсмонебезпечних зонах.

Крім явного терапевтичного ефекту при дії на внутрішні органи, кішки прекрасно зарекомендували себе при усуненні різних психічних розладів людей. Медики-психіатри та невропатологи добре поінформовані про цю їхню унікальну здібність. У цілому ряді психіатричних клінік такі лікарі-тварини допомагають нещасним душевнохворим отримати правильне сприйняття світу, відновлюють їхню здібність розумно мислити.

Нерідко можна зустріти котів і кішок у домах для старих людей. Там вони допомагають людям літнього та похилого віку, часто зовсім немічним людям достойно прожити залишок своїх днів. І взагалі це справжні супутники життя багатьох пенсіонерів і, звичайно, перш за все тих, хто залишився наодинці зі старістю, що впритул уже наблизилася. Для них коти та кішки — рідні та милі істоти, ближче яких не залишилось нікого на світі.

До недавніх пір була широко розповсюджена думка, нібито будь-яка кішка сприяє виникненню алергії у дитини. Тому хочемо декого заспокоїти, бо цю точку зору вже спростували дані американських лікарів.

Післямова до теми про анімалотерапію

В останні десятиліття ХХ віку та на початку нинішнього століття почався й продовжується інтенсивний розвиток анімалотерапії. Цьому в значному ступені сприяють сучасні наукові методи досліджень взаємовідносин людини та тварин. Постійно поширюється і сфера застосування живих істот як цілителів. Підсумовуючи сказане, треба відмітити — в анімалотерапії, безумовно, великі перспективи й вона буде слугувати людині.

«Браття наші менші», може, й поступаються людині в силі інтелекту, але виграють у багато чому іншому. Власне, в області надсприйняття або екстрасенсорики. Телепатія у тварин — зовсім не фантастика, це доведено наукою.

Насамкінець, хотілося б ще раз підкреслити: фелінотерапія — не панацея від усіх захворювань. Якщо лікар призначив якісь ліки, призначив те або інше лікування, треба все це виконувати у суворій відповідності з наданими рекомендаціями. Однак звернення за зціленням до кішок залишається прекрасним засобом, що допоможе повернути втрачене здоров’я.

Станіслав Смірін