Skip to main content
суд

Заочний розгляд справи: які «сюрпризи» нового ЦПК?

Черговим «сюрпризом» нового Цивільного процесуального кодексу України став заочний розгляд справи. Навіть окремі судді на різних блогах доволі критично висловлюються стосовно певної невизначеності цих правових норм. Про те, чого тепер варто чекати пересічним громадянам під час заочного розгляду цивільної справи, дізнаємося докладніше.

Заочний розгляд справи знайшов своє місце у главі 11 ЦПК. Умови проведення заочного розгляду справи визначені у ч.1 ст. 280 ЦПК. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо одночасно існують 4 такі умови: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний її розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ст.281 ЦПК).

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК. Також у заочному рішенні суду має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (ст.282 ЦПК). Ця норма практично корисна для громадян, які мають правильно зорієнтуватися у подальших діях.

Не з’явився на судове засідання — чекай заочного рішення…

На підставі ст. 283 ЦПК відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272-ю ЦПК. А порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення визначено у статті 284-й.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суттєвий нюанс. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Це можливо зробити, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

Тепер докладніше про те, як слід оформити цю заяву. На підставі ст. 285 ЦПК заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено 6 необхідних складових: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву і докази про це. Ще мають бути зазначені: посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.

Після того, як детально прописано усі ці складові, заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. А далі слід розмножити комплект документів, на практиці це доведеться зробити не в одному примірнику. Так, на підставі ч. 4 ст. 285 ЦПК до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. Також до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

Ще один фінансовий нюанс.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. Якою буде «ціна питання»? Судовий збір ???справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ст. 4 Закону «Про судовий збір»). Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-19, у 2018-му прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня становить 1762 грн. За подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою доведеться сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 352, 40 грн.

Також відповідно до ч. 7 ст. 285 ЦПК до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 ЦПК. Там описані різні ситуації, коли заява повертається заявнику. До речі, це стосується не лише порушення вимог щодо змісту документа (ч. 2 ст. 285 ЦПК). Причиною повернення заяви може стати і повна несплата або часткова недоплата розміру судового збору. Так, на підставі ч. 9 ст. 285 ЦПК заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. 

Судова практика: стягнення боргів можливе за неявки відповідачів

Щоб було зрозуміліше, як виносяться заочні рішення, наведу приклад із судової практики. 13 березня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до особи_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач в судове засідання не з’явився, але до суду подано заяву, в якій представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, справу розглядати у її відсутності. Відповідач в судове засідання повторно не з’явився. Згідно з повідомленням УДПЗ «Укрпошта» поштове відправлення не вручено адресату та повернуто до суду з поміткою про причини невручення: «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи, що представником позивача до позову додано заяву, в якій він не заперечує проти заочного вирішення справи, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав його, суд постановляє ухвалу про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін про стягнення заборгованості за кредитним договором.