Залили сусіди: що далі?

ЗАЛИЛИ СУСІДИ: що далі?

Що робити в ситуації, коли вас несподівано залили сусіди з верхнього поверху? Існують, як у відомому анекдоті дві новини: гарна і погана, тобто є два варіанти вирішення цієї проблеми. Про це й поговоримо докладніше.

В першу чергу варто зробити відеофіксацію, фотографії у різних ракурсах (стіни, меблі, стелі) залитої частини квартири. Ці знімки слугуватимуть у подальшому доказом. У разі звернення до суду знадобиться офіційна фіксація факту залиття.

Відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком №4. Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито, та затверджується начальником ЖЕО.

В додатку №4 до цих Правил та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. № 12/20-11-1975) зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої та винної сторони є обов`язковою. В акті повинно бути відображено таке: дата складання (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність, у цьому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини відповідача. До речі, такої правової позиції дотримується і Верховний суд України. Тому Постановою у справі №6-2125 цс 16 від 23.07.2017 року Судова палата у цивільних справах ВСУ відмовила у задоволенні заяви про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. ВСУ підтримав позицію суду касаційної інстанції, який зазначив, що позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а суди попередніх інстанцій, установивши факт залиття, не з’ясували причини залиття квартири позивачів та не установили особу, відповідальну за завдану шкоду.

Як визначити розмір збитків, завданих затопленням ?

Для цього є кілька способів. Скажімо, в Акті про залиття може бути вказано розмір збитків або ж у подальшому житлово-експлуатаційна організація може скласти дефектний акт, вартість відшкодування, за яким буде розраховуватись відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Так само розмір збитків можна визначити на підставі кошторисної документації, складеної будівельно-ремонтною організацією. І більш затратний варіант ― це проведення будівельно-технічної експертизи тим експертом, який має відповідні знання в даній сфері, що підтверджується посвідченням. Дані про експерта, наявність і дійсність свідоцтва експерта можна перевірити на сайті Міністерства юстиції України в Реєстрі атестованих судових експертів. При визначенні розміру збитків експерти відповідно до наявних методик, визначають також і фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири, який може становити 70-80%, що має значення для визначення суми, яка підлягає відшкодуванню. До речі, у судовій практиці є рішення судів, коли позовні вимоги позивачів задовольняють, тоді суди стягують з мешканців квартири, з вини яких сталося залиття, навіть десятки тисяч гривень матеріальної шкоди. Але варто при цьому не забувати, що за проведення експертизи попередньо доведеться заплатити чималу суму позивачу.

Що важливо врахувати під час подачі позову?

Під час подання позову до суду позивачу слід звернути увагу на визначення належного відповідача. Адже не завжди протікання з боку вище розташованої квартири свідчить про наявність вини саме того сусіда. Цілком ймовірно, що в певних випадках належним відповідачем може бути як балансоутримувач будинку, так і постачальних житлово-комунальних послуг. Тому тут доцільно визначити розмежування відповідальності між власником вище розташованої квартири та іншими суб’єктами. Для цього необхідно встановити точну причину залиття.

Нещодавно на практиці був випадок, коли в Акті про залиття квартири, складеному 23.10.2017 року комісією в складі: керівника, інженера та сантехніка, не було вказано осіб, які допустили таке залиття. А стосовно об`єму завданого збитку лише зазначили, що пошкоджено стелю (гіпсокартон), шпалери та багет. При цьому не визначили, де саме в квартирі це сталося і обсяг робіт, не здійснили їх орієнтовану вартісну оцінку. Також в акті були відсутні докази огляду квартири відповідачки та імовірність залиття саме з її вини.

Тому, за висновком суду, цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Леонід ГАПЄЄВ