Skip to main content

Мій тато – найкращий!

Учениця 11 класу Якір Охтирської гімназії Чикало Ярина
-----------------------------------------------------------------------
Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.
Сергій Рачинець

Зараз, з посмішкою на обличчі згадуючи дитячі роки, я розумію, що щасливим вони стали завдяки моїм найкращим у світі батькам. Адже саме вони подарували мені піклування, виховання, моральні цінності та безліч іншого. Мама виростила вдячну доньку-помічницю, а тато – справжню українку.

Саме мій батько Борис ще з дитинства прищеплював мені любов до рідного краю, виховував мене справжньою патріоткою. Він показав мені неймовірну красу нашої солов'їної мови, її мелодійність та солодке звучання. Це розпочалося ще з вибору мого ім'я – Ярина.

Працюючи вчителем географії, тато з самого малку дарував мені безцінні знання, за які я йому дуже вдячна. З юних літ, закоханий у цю науку, батько вирішив пов'язати з нею своє життя.

Татові завжди була притаманна жага нових знань, що збереглася в ньому й донині. Доля склалася так, що батько змушений був покинути вчителювання, ставши натомість чиновником, а згодом – журналістом. Але донині щодня він поповнює скарбницю своїх знань, передаючи її читачам.

Ще коли я була маленькою, тато почав прищеплювати мені свої патріотичні цінності. Я ніколи не бачила людини, яка б так щиро вболівала за долю своєї країни!

Не залишив мене байдужою тато і до спорту. Пам'ятаю, як ще змалку він учив мене грати в бадмінтон та баскетбол, брав з собою на футбольні матчі. Він виховав у мені здоровий бійцівський дух та жагу до перемоги.

Тато підтримує мене у всіх моїх починаннях. Я справді щаслива, що мої батьки ніколи не обрізали мені крила, а навпаки допомагали злетіти. І навіть у час невдачі вони підтримували мене, указували на помилки та допомагали їх виправити.

Роки неминуче несуться в невідомість. Чоло тата вже починає обрамлювати сивина. Але для мене він не постарів, просто я подорослішала. Вік – не головне. Час пройде, але для тата я назавжди залишуся його маленькою донечкою, а він – моїм найкращим у світі татом!