Чому я пишаюся татом

Більченко Анастасія, учениця 7-А класу
------------------------------------------------------------------------------
У житті кожної дитини є дві найважливіших людини - це мама і тато. Про маму складено багато пісень та віршів, ми вдячні їй все наше життя, любимо та цінуємо свою матусю. А ось про тата ми завжди забуваємо. Але ж це він вчить нас розуміти життя, допомагає своїми порадами у скрутну хвилину, захистить нас у негаразди.

Ось і я хочу розповісти про свого татуся. Я на нього дуже схожа: у нас спільні риси обличчя та характеру. Він у мене один єдиний на цьому прекрасному світі. Коли мені було 5 років, тато навчив мене читати по складах, саме він є часткою мого життя. Мій тато дуже гарно малює, має гарний смак та дизайнерський хист, хоча й працює геофізиком. Він може відремонтувати будь-яку квартиру, робить усю роботу по господарству. У його руках усе «горить»: так швидко він працює. Цей хист передався й мені, адже я його донечка.

Швидкоплинно летить час. Скоро і я виросту, залишу своє родинне гніздечко. Однак мій тато завжди буде підтримувати мене своїми думками, де б я не була. Тому я хочу подарувати йому такі рядки:

Тато , татусю!

До тебе горнуся.

Я твоя квіточка.

Я твоя зірочка,

Доня кохана,

Назавжди жадана.