Масляна – 2018! Вшановуємо – Захисників!

      Коли збігає день і під завісу вечора,  до самої ночі, тобі  все ще хочеться його перегортати - кадр за кадром, і, від  пережитих хвилювань, втоми відчуваєш задоволення це – щастя. Саме такі дні, хвилини, ми, пам’ятаємо,  цінуємо, і,  довго тримаємо  при собі, а потім вони лягають у нашу скарбничку  життя.  Пам’ятним днем - із такої «життєвої скарбнички», стане для усіх, його, учасників святкування  - МАСЛЯНОЇ  2018!  Вечір вшанування наших захисників, який  відбувся 13 лютого у приміщенні клубу  військового  госпіталю  (НВМКЦ «ГВКГ»).
За ініціативи ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» її Голови пані Тетяни  Коцеби, координатора проектів пані Наталії  Ільїної,  за підтримки волонтерів «Мешканці Сирцю» - офіс О.Бродського, ТОВ «Видавничий дім «Справи сімейні» - заступника головного редактора  пані Людмили Грабовенко, колективу клубу шпиталю - команди  небайдужих, ініціативних  українців це свято набуло по - особливому  теплих рис, і, спонукало до душевного спілкування . Геніально написала  Ліна Костенко,- Нехай підождуть невідкладні справи.

Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми…   Цього дня до  «дзеркальної  зали» клубу, на святкування Масляної, були запрошені, наші захисники, військовослужбовці, які проходять лікування у різних відділеннях шпиталю. Хлопці збиралися  в  музеї госпіталю: ознайомилися з історією найстарішого медичного закладу країни, поспілкувалися з  його завідувачем  Колос  Ю.В., і, вже там відчули  зв'язок поколінь та нездоланний  дух, мудрість своїх  пращурів.   Потім, воїни, були запрошені до святкового  столу, де  відповідно до свята,  на них вже чекали:  млинці з медом, запашні кекси, фрукти, чай, кава  і фірмові, гарячі вареники  з сиром та картоплею від лідера - «МастерШеф - 4» Віктора Перехрест, який сам їх і доставив на це свято.  Хлопці були приємно вражені, здивовані такою увагою, вони, щиро  посміхалися, жартували  і  пригощалися.

Те, що сучасні українці надзвичайно міцно зв’язані із своїм минулим, бережуть традиції своїх пращурів, плекають шанують рідне слово, на цьому вечорі, кожним номером святкового концерту  стверджували  юні, талановиті артисти. Учні та випускники столичної, музичної школи № 23 з своїм викладачем вокалу Валентиною Гаркушею, просто, занесли до залу настрій свята, в усій красі його традицій. Діти  в етнічно українському вбранні, яскравих, тканих сукнях, вишитих сорочках дарували  українську пісню, показували музичні, веселі сценки - бувальщини.  Вихованці цієї школи неодноразово підтримували піснею, словом наших  військовослужбовців  у шпиталі, тож , на цьому вечорі від командира Центру  Казмірчука Анатолія Петровича, ансамблю Народної пісні  та керівництву школи  № 23 було урочисто вручено Почесні грамоти.

Потім високий, дзвінкий, небесний голос підхопив і поніс далі українську народну  пісню - «На вулиці скрипка грає». Свій талант дарувала  учениця музичної школи № 26 Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних  конкурсів Ольга Мельничук.   Родзинкою вечора стала зустріч,  неперевершене поетичне слово та спілкування з  Народним  артистом України Володимиром Талашко ,- Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,- оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо,  усе як є – дорога, явори,  усе моє, все зветься – Україна.           
   
Артист, так проникливо, читав поезії - Ліни Костенко, що здавалося усі присутні затамували подих, і,  відчули, побачили, ту високу - красу. В ході спілкування  пригадали легендарний фільм  «В бій ідуть одні старики» , те , що історія України мала багато трагічних періодів.  Завжди,  найкращі сини і дочки нашої держави ставали  на захист своєї землі, що війна на Сході змінила кожного з нас: від сивочолих чоловіків до молодих, геть юних і навіть дітей;  українці  серйозно переосмислили чимало подій – історичних і сучасних, і, зробили висновки. Сьогодні люди вшановують і всіляко підтримують своїх патріотів, захисників рідної землі:  тих хто відстоює нашу свободу,і,  нині береже мир та спокій рідної землі. Про подвиг, одного з  воїнів,  який  був присутнім  на цьому святі,  розповіла  ведуча вечора Ольга Добровольська.

Петро Дубовик - солдат ЗС України,  кавалер ордена «За мужність». Воїн, який  під суцільним вогнем, будучи сам поранений, ризикуючи життям,– спасав своїх побратимів. Він  на своєму БМП з «котла»  під  Дебальцевим вивіз сотню військовослужбовців. Про нього писали газети, було знято телевізійний сюжет (31 грудня /112 канал ) і цього вечора усі присутні подякували воїну теплими оплесками.

Під завісу вечора, легендарною піснею Миколи Мозгового «Край мій рідний край» привітала воїнів Заслужена артистка України , солістка ансамблю Прикордонних військ Олена Лукашова. Вечір добіг кінця, але гості не поспішали розходитися, і, це - добрий знак. Одні, ще довго робили світлини з іменитими гостями, роздивлялися та вибирали подарунки, які виготовили і передали воїнам школярі столичної спеціалізованої школи I-III ступенів №138 Шевченківського району міста Києва. Подарки были предоставлены Наталіеї Веселицької, представником проекту "Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій", які подарували серца воинам. Зосередившись,  чекали своєї черги,  до чарівною хустини,  із  знаменитої  колекції пані Людмили Грабовенко: хустини, що  виконує - заповітні бажання. А господарі свята  бажали хлопцям, скорішого одужання, повернення до рідних домівок, дякували їм за  мирні дні та спокійні ночі. 

Шануймося друзі! Тільки разом ми сильні, тільки  разом переможемо і побудуємо багату, вільну Україну!
 

 

 




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар