Антон Дубішин - волонтер за покликанням.

Творіння Господа – людина

Антон Дубішин – герой моєї сьогоднішньої розповіді. Він дуже відкрита людина, проста та жадаюча  спілкування зі світом. Від народження Антон – особливий. І таким він сам себе почав усвідомлювати років з чотирьох. У десять місяців лікарі поставили малюкові безповоротний і непоправний діагноз: «Спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана. Рання дитяча форма».

Це дуже рідкісне та важке генетичне захворюванням, при якому атрофуються м'язи спини. Для батьків це стало ударом, але мама Наталія не здалася: вона вірила в майбутнє свого сина. Наталі Дубішин мільйони разів пропонували здати маленького Антошу в інтернати, спеціалізовані будинки, але вона навідріз відмовлялася. Наскільки сильно страждало материнське серце, коли не було можливості допомогти своїй єдиній дитині? Важко склалися стосунки з батьком Антона – Валерієм. Коли Антону виповнилося 4 роки, батько покинув сім'ю, попередньо познущавшись над Наталею. Переживши таке гендерне насильство, свідком якого Антоша став в такому юному віці, хлопчик просто стер зі своєї пам'яті саме існування цієї людини.

Життя в соціумі

З ранніх років Антон відчув на собі неприйняття зовнішнього світу таких особливих людей як він. Коли мама вивозила його у двір, то він зустрічав тільки глузливі посмішки і здивування дітей. Навіть дорослі казали Наталі, що її сина потрібно тримати в клітці... На жаль, культурі та менталітету в нашій країні притаманне жорстоке ставлення до особливих людей. Це настільки засмучувало Антона, що часом він подумував закінчити своє життя і перерізати собі вени. Але зробити це зупиняла любов до мами Наталі та бабусі Світлани, які все своє життя присвятили вихованню такої, ні на кого ні схожої, дитини. А також, з часом у Антона почали з’являтися думки, що якщо Бог створив його таким, значить, це було Йому для чогось потрібно... І так поступово дорослішаючи, ще юний Антоша незважаючи на своє становище і повну нездатність пересуватися, вирішив стати корисним цьому світу.

Участь у теле-шоу

У житті нашого героя на початку 2015 року відбулися ще дві важливі події. У січні йде з життя улюблений дідусь Григорій. А через кілька днів Антон знайомиться з Інною Силантьєвою, експертом з соціально-політичних питань. Ця зустріч була знаковою, тому що Інна запропонувала Антону та його мамі взяти участь в ток-шоу на каналі «Україна». Антону було цікаво подивитися, як працює шоу зсередини, тому він з радістю погодився. Тим паче він давно мріяв познайомитися з ведучим Олексієм Сухановим. Пізніше Антон поділився своїми враженнями від шоу «Говорить Україна»: «Один плюс – я побачив живого Олексія Суханова». Ведучий запропонував Антону розкрити не тільки теми його волонтерської роботи, а й, м'яко кажучи, нав'язав йому тему про одруження. Антон не був готовий розкривати перед усіма свої почуття, але шоу на те і шоу, що у нього свої рамки та закони. Щоб викликати ще більший інтерес у глядачів, йому довелося піти на поступки.

Волонтерська робота

Спілкуючись з Антоном і його мамою Наталею, можна зрозуміти, що ці люди справжні волонтери, патріоти України. Вони часті гості у військових госпіталях, куди приносять подарунки бійцям, влаштовують концерти. Антон завжди знаходить потрібне слово підтримки для кожного пораненого. Наталія показала кімнату-склад, яка постійно поповнюється продуктами та іншими необхідними речами для передачі бійцям у зону АТО. Також викликає захоплення бажання Антона допомагати іншим особливим людям. З мамою вони створили ГО «Особлива команда». Під їх опікою знаходяться 22 особливі людини, з якими Антон і Наталія постійно спілкуються, допомагають вирішувати різні проблеми, виїжджають разом на природу. Наталія та Антон розповіли, що вони вже кілька років поспіль влаштовують з особливими дітьми конкурси з рибної ловлі спільно з соціальною службою Дніпровського району. Також сім'я Дубішин – часті гості Ладижинського інтернату. У ГО «Особлива команда» є свій прапор, на якому зображений ангел-охоронець, який тримає на своїх руках весь світ. Від ангела в усі боки виходять промені світла. І, думаю, що такий символ був обраний не випадково. Спілкуючись з сім'єю Наталії та Антона Дубішин відчувається тепло та щира любов до світу, особливо до особливих людей, яким так непросто жити в наш час.

Спілкуючись з Антоном, розумієш яка у нього чиста душа: він зміг її зберегти незважаючи на пережиті труднощі і приниження. Антон також поет. Він випустив уже три збірки поезій: «Мир і я», «Ми – не такі!», «Творіння Господа – людина». Через поезію Антона можна відчути настільки велику силу і віру в себе, у Всевишнього, його тягу до життя, до людей. У віршах стільки оптимізму, любові до всього Всесвіту, і, звичайно, до своєї Батьківщини.

Зворушує ще один момент – Антон продовжує не просто повноцінно жити, в цьому році він поступає вчитися на психолога до університету «Україна». І я більше ніж впевнена, що на цьому він не зупиниться. Адже людина, яка з відкритим серцем може впустити в свій дім і в своє життя будь-яку людину – незвичайна за своєю природою. Крім поетичних збірок, в яких Антон відкриває свою душу, є задумка написати книгу про своє життя, а також зняти документальний фільм.

Будемо сподіватися, що всі плани та мрії Антона здійсняться, а наше знайомство, яке тільки почалося, триватиме та реалізується в безлічі спільних волонтерських проектів.

 

 

 




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар