Любов і ревнощі: Як родина подолала виклик другого дитяти
Щасливі ті люди, яких кличуть «мама» і «тато». Бо ж тільки ставши батьками, розумієш, що на світі немає нічого важливішого і ціннішого за власну дитину. А коли їх ще й двоє, то й любові батьківської стає вдвічі більше.
Хоча, будучи вагітною, я ніяк не могла уявити, зрозуміти, як можна любити ще одну дитину? А менший, Даня, вирішив це відразу і після свого народження помножив мамину і татову любов на 2.
Зі старшим братиком було важче. Різниця між нашими дітьми – 1,9 року, тож уваги потребує і старша дитина, а з появою меншого він активно став її добиватися. Поки ми з чоловіком милувалися ручками-щічками нашого малюка, Максим злісно відтягував нас від нього. Ця звичка залишилася в нього і до цього часу, хоча з тим, що я ношу Даню на руках і годую його, він начебто змирився, але тата не підпускає до малюка ні на крок: кричить, плаче, кусає, б’є. Навіть автокрісло з малюком чоловік не може нести, коли поруч є старший син, все перетворюється в плач і крик.
У Макса з’явилася агресивність: почав кусати нас (добре, що тільки нас), щипати, плакати. Він наче повернувся в дитинство – став проситися на руки, спати в Даніному ліжечку, плакати, пісяти на підлогу, хоча вже більше як пів року користується горщиком.
Це продовжувалося три тижні. З часом Максимко підходив до малюка і довго-довго його роздивлявся, згодом торкався, а потім навіть цілував. Коли сусідка взяла Даню на руки, він кинувся до неї з криком і тягнув мене плачучи: «Даня! Даня!». Граючись на дитячому майданчику, Максим одразу погоджується іти додому, коли малюк заплаче у візочку. «Даня па!», тобто плаче. Він став справжнім помічником: приносить малюку памперси, серветки, пелюшки, вибирає йому одяг. Дає іграшки і хоче гратись, не розуміючи, що братик ще дуже маленький для цього.
Тож, що я помітила, як перебороти дитячу ревність, так би мовити, безболісно.
Намагайтесь зберігати спокій. Це дуже важко, так. Адже період звикання до малюка займе не більше трьох тижнів, тож треба просто потерпіти і допомогти старшій дитині звикнути.
Не кричіть і не сваріть старшу дитину. Зробите тільки гірше. Він почне робити все навпаки, Вам на зло.
Намагайтеся більше часу проводити всі разом. Ми були втрьох, бо чоловік працював. Я розповідала, який Даня маленький і хороший, що його треба любити і не можна ображати, вчила торкатися малюка.
Частіше просіть старшу дитину про допомогу, наприклад, принести памперс чи серветку. Часом це виручає. Мене здивувало, коли старший син взяв серветку і став сам витирати братика, щоб змінити йому памперс.
Як попередження: ніколи не залишайте дітей самих, хоч і здається, що старший нічого не зробить малюку, але варто перестрахуватися, бо я спочатку неодноразово ловила в повітрі іграшки, які старший кидав в молодшого.
Дозвольте старшій дитині допомогти вам купати малюка. Максим спочатку дивився, а тепер сам поливає братика водичкою.
Пам’ятайте, що має пройти трохи часу, перш ніж ваше старше дитя звикне, що тепер в домі є ще одна дитина. Але ж до цього звикаємо і ми. Тепер у вашого малюка новий розпорядок дня, нові умови, правила, до яких треба звикати не один день. Отож треба набратись терпіння і просто перечекати важкі моменти.
Успіхів!
Зіна ГОРДІЄНКО
