діагноз Рейна

«…зневажай смерть! Адже ніщо так не завдає душі жалю, як острах смерті» (Сенека) «Щоранку, …я сприймаю наступний день, як останній у житті, …подумки позираючи вічність. А надвечір, …маю бути вдячним Богу за цей дарований мені день у житті». Ось так, щодня, щороку йшов на двобій із долею Петро Аркадійович Столипін. Він усвідомлював, що приречений: тривалий час полювали на нього біси революційного терору. Більше сторіччя минуло від загибелі Столипіна: вбивча куля вразила його у Київському оперному театрі. Чимало спогадів лишилося про ту трагічну подію; проте лише професор Георгій Єрмолайович Рейн спромігся належним чином оцінити ії наслідки в історичному контексті й дійти гідного висновку: «… якби не було злочину 1 вересня, не було б, напевно, й світової війни, не було б і революції … отже, вбивство Столипіна набуло не тільки всеросійського, але й світового значення».