Skip to main content

Суспільство

Зерна правди Богдана Гориня

Горинь Богдан Миколайович – письменник, мистецтвознавець, бібліофіл, громадський та політичний діяч, активний учасник національно-демократичного та правозахисного руху опору 60–80-х років ХХ ст. ...

«Чорнобривців насіяла мати…»

Весна 2022 року вийшла досить трагічною, тому не до святкування, але як з’ясувалося, цей день об’єднав сотні, тисячі людей, для яких ім’я матері – то святий вівтар…

Смачна перловка й помідорка…

Коли бюджетникам і освітянам урізають зарплату й затримують її виплату, то як виживати? Якщо раптом у черзі за «гуманітаркою» роблять оголошення, мовляв, пенсіонери, підходьте, кому треба, то варто не забувати і про дітей, про родини із дітьми. Ви згодні?

Крах Переяславського проєкту

Минуле завжди тяжіє до міфу. І це зрозуміло, бо з часом зникають у пам'яті людства реалістичні деталі, які в історичному контексті мають вирішальне значення.

Молоко та польова каша, або «Гуманітарка» як тест на людяність…

Зараз ми переживаємо нелегкі часи військового стану. Але ми прагнемо до миру. І тому спробуємо цими мирними сюжетами підтримати моральний дух усіх нас, дітей і батьків, вчителів і усіх педагогів, цивільних і військових, усіх, хто любить Україну і прагне до миру.

Війна розлучила з домом…

Саме така назва цієї невигаданої історії одразу виникла в голові, коли почав читати цього листа Еліни Дробко, нашої постійної авторки гуртка «Школа успіху» ЦДЮТ №5 м. Харкова. Судячи з настрою її мами, пані Зої, ця назва сюжету тимчасова. Адже наші земляки не планують їхати до Польщі чи далі в Європу, а думають повернутися до Харкова. І це вселяє певну надію на покращення життя. Ось так ми продовжуємо рубрику «Хроніка та будні воєнного стану». Розповімо нову коротку історію про наших мирних героїв воєнного часу.

Молитва за Київ

Кожне місто в Україні має своїх Янголів-Охоронців, емблему, раритетні пам’ятки, неповторні краєвиди, особливі архітектурні споруди, монументальні витвори мистецтва. Але дійсну візитівку створюють люди. На березі Дніпра милує око скульптурна композиція засновників Києва братів Кия, Хорива, Щека та їхньої сестри Либеді (автори архітектор М. Фещенко, скульптор В. Бородай, присвячена 1500-й річниці з дня заснування Києва). А на гірських кручах благословляє місто київський князь Володимир Великий. Пам’ятник відкрили у 1853 році, автори архітектор Олександр Тон, скульптори Василь Демут-Малиновський та Петро Клод.

Доля емігранта та його родини

«Незнання минулого неодмінно приводить до нерозуміння сучасності» (М. Блок) У добу випробувань людині властиво шукати історичних паралелей, звертатися за досвідом у минуле, до видатних історичних особистостей, іноді забутих.

«От де, люде, наша слава, слава України!» Т. Шевченко

«Нещодавно молитовно згадали велику людину в історії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря – Миколу Омеляновича Макаренка. Незважаючи на тиск тоталітарного режиму він все ж не поставив свого підпису під актом руйнації Злоточолої святині, яка в 2000 році постала з небуття і відіграє величезну роль в житті Києва та всієї України» – так написав на своїй сторінці у Фейсбуці протоієрей, священник, професор з наукової роботи Київської Богословської православної академії, доктор наук з богослов’я Віталій Клосс.

Світ добра та надій

Тетяна Майданович – українська письменниця, член НСПУ Окрилена, осяйна, радісна й щаслива увірвалася Тетяна Майданович у моє життя, у мій світ українського слова. Її зворушили мої падіння і злети. Вона щиро пройнялася моїми проблемами і всіляко намагалася заспокоїти при поразках.

Українська бабуся серед польських пані

І хоча вона не з України, а з Казахстану – для мене бабуся українська, бо ж говорить українською. Ми познайомилися в Польщі, в парку. Я давно придивлялася до бабусі в синій хустині з квітами, в синій спідничці і зеленавій кофтині. Вона щовечора приходила в парк, до дитячого майданчика, і сиділа на лавочці сама.