Українська лінійка гендерної рівності

Українська лінійка гендерної рівності

Щоб розпочати нашу сьогоднішню тему, хочу з вами поділитися тими новинами, які я першими побачила з цієї проблематики. Ось ці заголов-ки: «Чи існує діалог влади і громадськості у гендерному питанні?» і «Українські чоловіки “відвоювали” свої позиції». Зразу видно дві площини, в яких ведеться діалог на цю тему:  влада – громадськість та чоловіки – жінки, можна навіть аналогії проводити, влада з чоловічим характером і громадськість з жіночим.

А що ж нам говорить світова історія?

Протягом трьох десятиріч, активістки прав жінок та ті, хто працював для посилення ролі жінок в академічній, міжнародній та волонтерській сферах, використовували декілька підходів для своєї діяльності, які включали наступне.

Підхід «Жінки в розвитку» був зосереджен на включенні жінок в процес розвитку. Потім це замінили на «Гендер та розвиток» в сфері соціальних відносин між чоловіками та жінками. Потім фокус перемістився на гендерну рівність, яка включає роль і чоловіка і жінки в суспільстві та питання поширення контролю чоловіків над ресурсами та прийняттям рішень.

Данні ООН показують, що в той час, як жінки складають 50% світової популяції, вони:
• володіють лише 1/100
   світової власності
• заробляють 1/10
   світового прибутку
• виконують 2/3 всієї
   роботи
• складають 2/3 неосві-
   чених людей в світі.

Зараз активно піднімається питання досягнення Цілей розвитку тисячоліття, яких всього вісім і третя з них – це досягнення гендерної рівності та посилення ролі жінок. Посилаючись на звіт Фонду популяцій ООН щодо стану світової популяції за 2005 рік, інші сім цілей можуть бути досягнуті лише за умови визначення гендерної рівності та репродуктивного здоров’я як пріоритету в порядку денному кожної країни.  

А що ж в Україні? Як говорять експерти, 2007 рік опустив Україну з 48 на 57 місце в глобальному рейтингу гендерної рівності. При цьому лідерами рейтингу залишаються Швеція, Норвегія та Фінляндія. А серед країн СНД нас випередили Молдова (21 місце), Білорусь (23 місце), Казахстан (32 місце), Узбекистан (41 місце) та Росія (45 місце). Глобальний рейтинг гендерної рівності складається на основі оцінки чотирьох основних критеріїв: економічної участі та можливостей (рівень зарплати, рівень зайнятості та можливості доступу до висококваліфікованої праці); рівень освіти (рівень доступу до основної та вищої освіти); політичні повноваження (представництво у владних структурах) та здоров’я і тривалість життя (оцінка тривалості життя та чисельне співвідношення населення за статтю). Згідно з доповіддю, Україна посідає 26 місце за критерієм економічної участі та можливостей, 73 місце – за рівнем доступу до освіти, 74 місце – за критерієм здоров’я і лише 109 місце – за представництвом у владі.

Можливою причиною такої ситуації деякі дослідники вважають те, що за часів СРСР намагалися започаткувати протекціоністський механізм по захисту прав жінок і, можливо, перестаралися. Була створена така законодавча база, яка не тільки зрівняла жінок і чоловіків, а навіть надала жінкам деякі преференції. Україна сьогодні зробила законодавчі кроки до встановлення  гендерної рівності у суспільстві, прийнявши Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.06 р. № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження  гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року».

На одному з семінарів були наведені цікаві аргументи на користь необхідності корекційної  гендерної політики:
1. Жінки складають 53% населення України. Проте, в органах законодавчої влади вони становлять лише 8,5%.
2. Середня тривалість життя чоловіків в Україні на 12 років менша, ніж у жінок. Проте, чоловіки йдуть на пенсію на 5 років пізніше, ніж жінки.
3. За прогнозом, через 20-30 років пенсія українських жінок становитиме у середньому 40-50% пенсії чоловіків.
4. Чоловіки частіше дискримінуються у своїх батьківських правах після розлучення.
5. Освіта, реклама, культура та ЗМІ є однаково недружніми для чоловіків та жінок, оскільки постійно продукують і закріплюють  гендерні стереотипи.

Рівень досягнення  гендерної рівності в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, стає критерієм, яким вимірюється розвиток сучасного суспільства. Тому знову жінки змушені брати ініціативу в свої руки і за допомогою інструментів громадянського суспільства вирівнювати ситуацію. Але хотілось би, щоб ці кроки підтримувалися і чоловіками, і вираз «жінки змінять світ, але швидше вони це зроблять у партнерстві з чоловіками» став реальністю для нашої неньки, яка так само асоціюється з втомленою від праці та навантаження турботливою матусею, якій допомагають її слухняні сини.

За матеріалами сайтів громадський простір, харківської правозахисної групи та www.civicus.org

Яна Салахова