Skip to main content
Україна — наш спільний дім

Україна — наш спільний дім

МЕТА УРОКУ:
Поглибити знання учнів про незалежну Україну та її державні символи, проаналізувати етапи здобуття українським народом державної самостійності;  розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію; виховувати почуття патріотизму та національної гідності, любов до рідного краю, розуміння своєї причетності до подій, що відбуваються в Україні, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів України.

ОБЛАДНАННЯ:
комп’ютер, презентація, ілюстративний матеріал.

ХІД  УРОКУ:

Вступне слово вчителя. Оголошення теми першого уроку.

Звучить пісня про Україну, яка супроводжується ілюстративним матеріалом.
Учитель. Чуємо над пісенним народним океаном багатоголосий поетичний хор, і кожна пісня в тому хорі — про Україну. Літає вона вільно в небесах, якщо освячена щирою любов’ю, а якщо народжена з фальшивої, то падає в розбурхані хвилі без материнського благословення. А в тому величному хорі, де злилося так багато дужих голосів, лунає молитва Тараса Шевченка (слайд №2):

Я так її люблю,
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!

Слайд №1

Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації — створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них — Україна.
Нація (лат. nation — народ) — 1) форма історичної спільності людей, що об’єднані між собою спільною мовою, походженням, територією. Психологією, культурою, ментальністю, побутом тощо; 2) країна, держава.

Слайд №2

У духовному й політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. А рік той — тисяча дев’ятсот дев’яносто перший.
Цьогорічний День незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.
Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея.

Учень-історик 1. Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.
Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, підступне нищення Січової Запорозької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій — розстріляне Відродження 20-х, голодомор 33-го, чорна наруга 37-го, операція «Вісла», Чорнобильська трагедія.

Учитель. Чи закінчилися перешкоди на зміцненні нашої держави? Що ще заважає нам?

Діти висловлюють свої думки.

Учень-історик 2. Називаючи тяжкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі — Запорозька Січ, і відчайдушний порив до свободи часів Івана Мазепи, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.

Учитель. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського: великого у звершеннях, у любові до землі предків і трагічного у помилках своїх Богдана Хмельницького, грізного вояка, оборонця вольностей козачих Івана Сірка, мудрого будівничого й політика, відданого ідеї незалежності української Івана Мазепу, творця першої української Конституції Пилипа Орлика.

Слайд №3

 

 

У найважчі часи сміливо піднімали свій голос за волю і демократію, за Україну такі велети духу, як Григорій Сковорода, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка.

Серед видатних діячів новітньої історії, історії кривавих, але і героїчних змагань за вільну і незалежну Україну віддамо шану Михайлові Грушевському та його сподвижника, котрі привели Україну до поетапного проголошення чотирьох Універсалів.

Учениця 1. Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати, і їй наша найсвятіша дитинна любов.
Є одна Україна, як Великий і Єдиний Бог. Будемо молитися неможними устами до Всевишнього, щоб нам Україну хранив, дав їй волю, і добру долю, і щастя, і ясного світа на многая, многая літа.

Учениця 2. Стоїмо на майданах, у концертних залах, у церквах і соборах, стоїмо благовісно, як діти перед мамою, і щира молитва витає над нами, і слово поета Олександра Кониського на крилах музики Миколи Лисенка летить до неба:
Боже Великий, Єдиний,
Нам Україну храни…

Учитель. Якими ж були перші кроки творення незалежної України?

Учень-диктор 1. 24 серпня 1991 р.  Акт проголошення незалежності України, в якому підкреслювалося: «…продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Слайд №4

Учень-диктор 2. 1 грудня 1991 р. відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обрано Президента республіки — Л. Кравчука (понад 61% голосів). Ось як прокоментував результати референдуму американський тижневик «Тайм»: «Росія може існувати без України; Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він закінчився».

Учень-диктор 3. 28 січня 1992 року — Верховна Рада затвердила Державний прапор України.
19 лютого 1992 року — Верховна Рада затвердила тризуб малим Гербом України.
6 березня 2003 року — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України».
28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію.

Слайд №5

Учитель. Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову.

Учень-історик 1. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор — символ незалежності та суверенітету нашої держави. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором синьо-жовте полотнище. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий — достаток і працелюбність. Прапор є офіційною емблемою, символом суверенітету України. Тому 23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно 23 серпня День Державного прапора України.

Слайд №6

Учень-історик 2. Герб нашої держави — тризуб — має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980—1015 рр.). Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, — Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного джерела. Ми можемо пишатися нашим Гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.
Український народ  із повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є святинями, тому їх слід шанувати й берегти.

Учень-історик 3. Гімн України — це головна пісня, яка виконується на всіх урочистих подіях. У його основу покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна…»

Звучить Гімн України.

Слайд №7

Двадцять років ми живемо в незалежній Україні й повинні гордитися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями  зміцнює її могутність.

Слайд №8

Хто, на вашу думку, є справжнім патріотом?

Слайд №9
Учитель. Ви народилися й живете в незалежній Україні. Ще багато проблем у нашій молодій державі — їй всього 20 років. Який вклад у розвиток і зміцнення України можете зробити ви — її сини і дочки, її майбутнє?

Слайд №10

Гра «Мікрофон» (учні висловлюють свої думки).

Учитель. Перші кроки незалежності стали випробуванням для всіх, тестуванням на зрілість, терпіння, толерантність, нарешті — на здоровий глузд. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Нам треба утвердити Україну як високорозвинену, незалежну європейську державу. Ми віримо, що український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі, розумно синтезувати найкращі національні надбання та світовий досвід на шляху розбудови своєї держави.

Слайд №11

Учениця. Вірш Віктора Баранова «До українців».

Учитель. Україна — наша земля, наша держава, і господарями в ній є ми! Нехай безсмертний героїзм предків скріплює нашу національну волю й наснагу на ниві розбудови й утвердження Української держави. Де б ти не був, із ким би ти не зустрічався, що б не робив — пам’ятай, що ти вільний громадянин вільної країни. У єдності переможемо й передамо в руки прийдешніх поколінь горду, вільну і багату Україну! 

(Звучить пісня Т. Петриненка).

АВТОР
Юрченко Валентина Степанівна,
вчитель української мови та літератури СЗШ № 111 м. Києва.