“У малярстві, як і в музиці, є своє форте, легато, стакато”
Пейзажі, квіти, натюрморти, у які закохана мисткиня, – основні мотиви полотен української художниці Ольги Самар. Мисткиня працює у жанрі реалізму та імпресіонізму. У минулому році твори художниці демонструвалися разом із роботами відомих художників на виставці у Франції (м. Париж та м. Баньоль-де-л’Орн). Наразі кияни можуть помилуватися квітами і пейзажами Ольги Самар у Центральній бібліотеці ім. Ф. Достоєвського Солом’янського району.
- Олю, у ваших картинах віднайшла цікавий сюжет: річка і місточок. Це реалістично чи вигадка? У якому жанрі працюєте?
- Всі мої роботи з натури. Так як зараз відчуваю потребу і задоволення від реалістичного виконання, то цей жанр поки що переважає у моїй творчості. У природі шукаю мотиви, які перш за все торкають мою душу. Я завжди милуюсь старим мостом, хвилями річки, шукаю серед природи свої майбутні пейзажі. Очима малюю завжди. Аналізую середовище, стан, відчуття. Дивишся на небо, яке це захоплююче враження – співвідношення землі і неба. В моїй уяві часто виникають картини з філософськими мотивами щось із мінімалізму. А взагалі це все настрій. Як і в музиці тут є своє форте, легато, стакато.
- Так було із соснами, що шумлять? У глядача таке враження, що ви передали навіть їхній шум…
- «Де шепочуться сосни» – так називається це полотно. Високі велетні верхівками торкаються хмар, граються вітрами, пліткують про таємниці, які знають їх коріння. То, можливо, і вдалось передати їхній шепіт…
- Як народжуються інші картини, скажімо, квіти? Що вас надихає малювати?
- Вже квіти самі по собі надихають. А коли займаєшся улюбленою справою, то і поготів. Днями на підвіконні (і це на початку весни!) заквітла одна хризантема у зрізаному восени букеті. Серед напівзів’ялого, напівсухого листя хизується квітка… Це якесь диво, ніби проситься на полотно.
- Знаю, що ви полишили свою ділову кар’єру заради мистецтва. Чому вам захотілося зайнятись живописом?
- Я досить пізно почала цим займатися. Одного вечора просто дуже захотілося малювати… крім кулькової ручки, вдома нічого не знайшлось і вже наступного дня побігла у магазин за фарбами. Спочатку копіювала роботи класиків і сучасних художників, потім того стало замало. Пішла на навчання малярству до відомих і талановитих художників. А оскільки людина має займатися тим, що найбільш подобається, – залишила перспективну кар’єру заради улюбленої справи.
- Ви багато малюєте природу. В Ольги Самар є улюблена пора року?
- Як художник, я люблю малювати всі пори року. Осінь – тепле золото, зима – у синіх тонах. А як людина, що закохана у життя, дуже люблю весну. Весна – це початок усього: у природі, у житті людини також. Розпускаються первоцвіти, витикаються тюльпани, які я дуже люблю. Весняна мінливість кольорів і станів вражає щодня.
- У вас дуже красиві натюрморти, особливо із мідним самоваром. Атрибутика для натюрмортів спеціально відібрана, чи є речі з особистого вжитку?
- Натюрморти частіш за все – спеціальні постановки і для їх наповнення йдуть в діло всі складові, які матимуть смисловий і естетичний зміст у загальній композиції і у межах загального колориту.
