Skip to main content

Нарешті банк вибачився перед клієнтами (Частина 2)

Проблема захисту прав споживачів фінансових послуг є актуальною, і в мирний, і у воєнний час. На превеликий жаль, окремі випадки незаконного зняття коштів банками з рахунку клієнта таки трапляються у реальному житті. Отож на прикладі цієї невигаданої історії дізнаємося про те, які є алгоритми дій з метою економії сімейного бюджету в таких ситуаціях.

Після звернень до різних держорганів, про що розповідалося у попередній статті, банк таки увійшов у стан клієнта, поставивши себе на його місце, якщо сказати сучасною мовою психології.

Завдяки яким факторам банку довелося визнати свою помилку або неправильність і неправомірність дій перед клієнтом? Чим завершилася ця невигадана історія? Дізнаємося тут і зараз.

 

Банкам довелося вирішувати проблему, завдяки десяткам депутатських звернень

Відверто скажу, що НБУ як профільний держорган не відреагував до кінця належним чином. Тоді ми застосували на практиці метод депутатських звернень. Через електронний «особистий кабінет» на порталі Верховної Ради нами було відправлено кілька десятків колективних звернень до нардепів. Втім від народних депутатів відповіді були неоднозначні. Були такі, що радили звертатися до суду, інші відповідали, що не депутатські повноваження вирішувати цю проблему. Але чимало серед нардепів таки зробили свої депутатські звернення до НБУ. І автор після позитивного вирішення проблеми по суті надіслав 3 електронні листи вдячності. Пригадую, як дехто із моїх знайомих навіть із гумором зауважив, мовляв, молодець, змусив депутатів попрацювати. Насправді саме деякі нардепи таки змусили банки (НБУ та «Ощадбанк») знайти способи відновлення порушених прав клієнтів. Бо Нацбанку довелося відповідати і нам, і народним депутатам. Однією із перших народних депутатів своє депутатське звернення до НБУ направила пані Василюк-Смаглевська. А тоді автор став обирати серед народних депутатів тих, хто до обрання у парламент займався правозахисною діяльністю чи адвокатською практикою. Особисто був приємно вражений, коли народний депутат Яцик Юлія Григорівна вже наступного дня після отримання нашого колективного звернення на її адресу миттєво й дуже професійно відреагувала. Вона зробила депутатське звернення на адресу прем’єр-міністра та голови Нацбанку. Ось коротко процитую. «До мене, як до народного депутата України, звернулась спадкоємиця клієнта банку щодо порушення конституційних соціально-економічних прав споживачів фінансових послуг з боку АТ «Державний Ощадний банк». Вказані питання відносяться до компетенції Кабінету Міністрів України та Національного банку України. Керуючись статтею 16 Закону «Про статус народного депутата України», прошу розглянути звернення та сприяти у вирішенні питань, порушених в ньому. Крім того, прошу надати мені та заявниці інформацію щодо ситуації, яка виникла та шляхів можливого її розв’язання». Суттєвий момент: відповідно до ст. 16 Закону «Про статус народного депутата України» особи, яким адресоване депутатське звернення, зобов’язані протягом 10 днів з моменту одержання його розглянути і дати письмову відповідь.

 

Дієвий правовий захист: пишіть колективні звернення!

У подібних випадках варто дізнатися у банку (усно чи письмово), про можливість зняття залишку на картковому рахунку без зайвих переплат. Втім проблему можна вирішити. Десятки наших звернень до народних депутатів України, парламентських комітетів, груп та фракцій, Мінфіну; Національної поліції та Офісу Генерального прокурора України і не тільки дали свій позитивний результат. Уже на початку жовтня 2021 року, після завершення двох з половиною місяців активної переписки з різними інстанціями, після надсилання заявницею паперових документів до банку в іншому місті (поштові послуги сплатив отримувач), ці скромні 500 гривень спадкоємиці таки повернули. У кількох листах банк письмово вибачився перед клієнтами.

І хоча проблему вирішено, але ж тривалий час, завдяки десяткам наших звернень і відповідних депутатських звернень, Нацбанк та банк, що визнав свою неправоту, відповідали НБУ про вжиті заходи стосовно захисту прав споживачів фінансових послуг. Отож дієві механізми правозахисту варті уваги

Добре, що проблему було вирішено у позасудовий спосіб. Бо судова практика нині є недешевою справою для заявників, враховуючи необхідність сплати судового збору. Та й фактори певної економії часу вирішення проблем без судів, коли підготовка процесуальних документів для учасників судового спору теж потребує часових витрат, теж мають практичне значення для кожного з нас.

 

Леонід ГАПЄЄВ