Сім’я і громада

Ювілейний рік моїх батьків

2019 рік — ювілейний у моїй родині: моїй матері, Кодьєвій (Кононовій) Ніні Федорівні, 6 серпня виповнилося б 100 років, моєму батькові, Кодьєву Петру Івановичу, 12 (25) липня — 120 років. Ці пам’ятні дати — звичайно, родинні, але не тільки. Батьки віддали багато сил, знань, творчого натхнення розвиткові культури, головним чином, на ниві мистецтва. Батьки зустрілися у 1943 році, коли кожен із них уже носив у серці власну трагедію. Мама втратила чоловіка, який загинув у боях під Великими Луками на самому початку війни, і маленького сина, що прожив лише півтора місяця. Тато зазнав страхіть Громадянської війни, будучи кавалеристом полку особливого призначення, пережив загибель брата, згодом — розпад власної родини. Зустріч відбулася в далекій Уфі, в Башкирському державному художньому музеї імені М. В. Нестерова, де в евакуації вже перебували Картинні фонди художніх музеїв України — цінності з музеїв Києва, Полтави, Сум, Одеси. Директором Картинних фондів у 1943 році було призначено одного з засновників Спілки художників України, організатора справи реставрації творів образотворчого мистецтва в Україні, першого директора Державної науково-дослідної реставраційної майстерні в Києві, людину мужню, чесну і відповідальну — П. І Кодьєва. А в цей час Н. Ф. Кононова працювала завідувачкою бібліотеки Башкирського музею. За доброзичливе і уважне ставлення моєї матері до своїх читачів їй були вдячні діячі української культури, які, перебуваючи в евакуації, працювали у чудово укомплектованій музейній бібліотеці: архітектор В. Заболотний, філолог С. Маслов, художники М. Шаронов, який зробив портрет моєї мами (переданий у Національний художній музей України), О. Шовкуненко та ін. «Пропадав» у бібліотеці й Петро Іванович Кодьєв. А Ніна Федорівна незабаром почала працювати за сумісництвом у Картинних фондах, спочатку науковим співробітником, а потім хранителем Фондів.

Світ без СНІДу та презервативу

Суспільство і навіть цілий світ без СНІДу та презервативу реальний та можливий. «Чому ж ми досі не побудували його?» — спитаєте ви. Тому що продовжуємо боротися з наслідками, але не з реальними причинами проблеми. Наш загублений корабель має знову спіймати перевірений часом курс.

Важливість сортування відходів

Вірю, що це правило може бути застосовано абсолютно до всього в житті. Багато чую відмовок про те, що сортування це складно, якщо держава не думає, чому я повинен, возити/носити далеко, зберігати ніде і так далі. Коли я дізналася, що така можливість є, то вирішила що спробувати однозначно варто. Сумнівів у мене не було — це мала частина того, що я можу зробити для планети в подяку за все, що вона нам дає.

Жіночі долі Роменщини

Кожне місто нашої славетної України має своїх видатних людей. Сьогодні розмова піде про жінок історичного міста Ромни Сумської області. Талановитий дослідник, письменник, краєзнавець Григорій Стрельченко доклав чимало зусиль для створення книжки «Жінки Роменщини», в яку увійшло 155 героїнь. Хто ж привернув його увагу, кому присвячене раритетне видання, яке побачило світ у 2018 році завдяки підтримці народного депутата Сумської обласної ради Тетяни Головко.

Ера інтернету та гаджетів

Мрієш стати супергероєм? Ласкаво просимо в еру інтернету. Це справжнє диво нашої планети! Як гадаєте, чи можливо уявити сьогодення без інтернету? Думаю, що ні, але якщо замислитися над цим питанням, виникає неоднозначне твердження з приводу цього.

Герої нашого часу

Про таких людей хочеться говорити не тільки напередодні Дня Захисника Вітчизни. Вони живуть серед нас, але щось відрізняє їх від нас... Максим та Олександр Ковеня, два брати дві долі...

Юрій Стельмащук: «Український дім: будь господарем»

Думаю, що великому загалу читачів не потрібно широко представляти нашого гостя, але більш докладніше про Юрія Івановича в інтерв’ю з ним. Громадський і політичний діяч, кандидат наук з державного управління, директор ДП «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», голова політичної партії «Український дім», священнослужитель кафедрального Собору Святого Апостола Андрія Первозванного в Києві, президент Київської обласної федерації по козацькому бою, волонтер. Має відзнаки та нагороди. Також батько двох дітей, чудовий сім'янин, і ще додам – людина з високими моральними християнськими цінностями.

Жінки світу за мир

Нещодавно в Житомирі радо вітали вельми поважне представництво — учасників Міжнародної конференції, приуроченої Дню матері, що відбулася у Києві. На заходи до міста прибули представники країн Європи та Азії: Великої Британії, Франції, Австрії, Нідерландів, Португалії, Японії, Південної Кореї, а саме жінки — керівники «Федерацій жінок за мир у всьому світі» цих країн, представники родних благодійних фондів. Делегацію очолила Голова «Федерації жінок за мир у всьому світі» України Тетяна Коцеба. Разом з іноземними гостями місто відвідали та долучилися до заходів Голова Правління «Федерації всесвітнього миру України» Михайло Ільїн, Голова Наглядової ради «Федерації жінок за мир у всьому світі» України Анна Калмацкая, заступник головного редактора «Видавничого дому «Справи сімейні» Людмила Грабовенко.

Данило Карачевський: «Не бійтесь змінювати своє життя»

Зустріч з Данилом Карачевським відбулася на одному з концертів у Будинку вчителя, які зазвичай проводить Ірина Миколаївна Персанова — педагог вокалу, заслужена артистка України. На концерті ми були просто заворожені однією з кращих, на мій погляд, пісень Данила з мюзиклу Notre Dam de Paris — Le temps des cathedrales. Склалося враження, що Данило вже такий маститий та відомий молодий співак, і здивування, що раніше не чула його чарівного голосу. Під час подальшого знайомства я дізналася, що Данило із задоволенням навчається на 3-му курсі факультету аграрного менеджменту в НУБіП Украіни. Отримує знання з різних дисциплін, спілкується з цікавими людьми — як студентами, так і викладачами. В майбутньому хоче знайти гідну роботу по спеціальності, але музикою буде займатися і надалі, адже для нього це щось більше, ніж просто хобі. «Я цим живу! Я намагаюся добре вчитися у ВУЗі, займатися музикою і працювати! Хоча іноді буває дуже важко, але я розумію, що усе це мені знадобиться у майбутньому. Якщо є бажання, то можна встигнути все», — каже Данило.

Ольга Богомолець: нове обличчя українського відродження

Ольга Богомолець — одна з найбільш яскравих постатей в українській політиці, науці та культурі за останнє десятиліття. Вона стала наочним прикладом того, як людина, що має волю, розум та харизму, здатна підкорювати будь-які вершини, ставати успішною в різних сферах життя.

Сторінки