Податкова соціальна пільга — законно економимо

Серед законних способів зекономити є цілком проста можливість — скористатися податковою соціальною пільгою. Що вона собою являє, хто має право її оформити? Про це і не тільки поговоримо докладніше.

Одразу варто пояснити, що податкова соціальна пільга практично означає право кожного працю-
ючого на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати. На підставі ст. 169, пп. 169.1.1 Податкового Кодексу України (далі ― ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму цієї податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Це стосується будь-якого платника податку.

Податкова пільга: життєва арифметика

У наш час суцільної дорожнечі людям доводиться усе частіше міркувати й рахувати. Отож спробуємо зрозуміти користь податкової пільги з точки зору простої життєвої арифметики?

Відповідно до пп. 169.4.1. ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Із урахуванням ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762 грн (для порівняння, минулого року ця сума складала 1600 грн). Нині, у 2018-му, розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн (тобто прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн помножимо на 1,4 та округлимо до найближчих 10 гривень). Порівняно із 2017-м, цього року розмір податкової пільги теж дещо збільшився. Втім порахувати охочим не буде складно. Скільки б разів не збільшувався розмір мінімальної зарплатні протягом цього року, податкова пільга залишиться у певному «соціальному вимірі». Тому її розмір протягом цього року не буде змінюватися, адже орієнтиром є розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб станом на 1 січня 2018-го, що дорівнює 1762 грн.

Податкова пільга — можлива для сумісника

Для чіткого розуміння взаємин між людиною та державою одразу зауважу, що кожна працююча особа може скористатися своїм правом на отримання податкової соціальної пільги лише в одного роботодавця, тобто в одному місці доходу. Цей нюанс є актуальним для працівників-сумісників. Вони мають право самостійно обрати, за яким саме місцем роботи цим скористатися.

А далі буде цікавіше. Звернімо увагу на деякі практичні нюанси. Бухгалтери нараховують та виплачують приблизно в середині місяця аванс, а в кінці місяця решту суми заробітної плати. Отож варто подати заяву про податкову пільгу в першій половині місяця, щоб встигнути відчути економію вже в цьому місяці. На підставі пп. 169.2.2. ПКУ податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет міністрів України. Так, Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1227 затверджено «Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
У п. 2 цього Порядку зазначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги за встановленою Державною податковою службою формою.

Як письмово повідомила Державна фіскальна служба України, на даний час спеціальної форми заяви для оформлення податкової соціальної пільги не затверджено. А раніше діючу форму такої заяви скасовано. Тому для практичного втілення права на податкову соціальну пільгу працюючий платник податку може подати заяву в довільній формі. Далі можна дати короткі поради з власного досвіду. Незалежно від того, чи оформляєте податкову пільгу вперше, чи користувалися нею в попередньому році, у новому звітному 2018-му варто з’ясувати ситуацію в бухгалтерії за місцем роботи. Нерідко бухгалтери радять працівнику надати їм з другого місця роботи довідку про те, що в іншій організації людина не користується податковою пільгою. Саме в такий спосіб бухгалтери перестраховується від перевірок податківців. Але практично, отримавши такий підтверджуючий документ, бухгалтерія за вашим обраним місцем роботи (можна й за сумісництвом), напевно вже без сумнівів оформить цю соціальну пільгу.

До яких доходів вона не застосовується?

На підставі п. 169.2.3. ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата. Також не можна оформити цю пільгу, якщо заробітну плату працівник протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету. Не передбачено застосування податкової соціальної пільги до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

У бланку заяви в довільній формі є нюанси, на які слід звернути увагу. Працівник власноруч чітким розбірливим почерком має заповнити певні графи і правильно вказати інформацію.

Спочатку пишеться назва юридичної особи роботодавця та ПІБ працівника повністю. Далі вказується ідентифікаційний номер платника податку та посада. Після назви документа «Заява» будьте уважні! У пункті 1-му бланку заяви після тексту «Прошу застосовувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в підпункті» слід написати «пп. 169.1.1.».

У графі про надані документи зазначте копію ідентифікаційного коду в разі його надання до бухгалтерії.

Порівняно із окремими соціальними категоріями (скажімо, одинокими матерями, одним із батьків, що виховує 2 і більше дітей до 18 років) податкову пільгу для «звичайних» працівників оформити нескладно. Максимум документів, окрім заповненої заяви, що можуть від вас попросити в бухгалтерії, це копія ідентифікаційного коду і паспорту. Тому покваптеся. Новий звітний податковий рік надає нові можливості. Отож варто завчасно подбати про власну законну економію.

 

 




Читайте також: 

Додати новий коментар