Медобстеження наречених: право вибору чи життєва необхідність?

Створити чесні й відкриті для обох «правила гри» перед укладанням шлюбу... Напевно, це можливість для кожного нареченого. Розуміючи, що сучасні стреси, інші соціальні та екологічні фактори не створюють абсолютно здорових людей, варто подумати, як убезпечити свого майбутнього супутника життя та нащадків від зайвих ризиків. 

Ст. 30 Сімейного кодексу України (СК) передбачає взаємну обізнаність наречених про стан здоров'я. Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я. Результати медобстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим. 

Взагалі, для чого це потрібно? Дуже проста відповідь міститься в Законі. Відповідно до ч. 5 СК, приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їх ніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Відповідно до ст. 30 СК постановою Кабміну від 16.11.2002 р. No1740 (зі змінами) затверджено «Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених» (далі Порядок). На виконання цієї урядової постанови Міністерством охорони здоров'я розроблено та затверджено перелік видів добровільного медичного обстеження наречених та зразок бланка направлення на таке обстеження.

Добровільно, але необхідно?

Для скептично налаштованих читачів можна одразу уточнити, що медичне обстеження наречених є добровільною справою. Хоча й досить-таки необхідною. Цей Порядок визначає механізм організації добровільного медобстеження наречених з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захворювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків. У п. 2. Порядку чітко визначено: медичне обстеження наречених проводиться тільки за їх бажанням. 

Звідки про таку можливість молодята можуть дізнатися? З уст добросовісних працівників органів держреєстрації актів цивільного стану. Принаймні, так має бути... Орган державної реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує осіб, які подають таку заяву, про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим МОЗ. При цьому медобстеження осіб за направленнями органів державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється в акредитованих лікувально-профілактичних закладах за визначенням управлінь охорони здоров'я обласних держадміністрацій. Перелік таких лікувально-профілактичних закладів ці органи доводять до відома органів Державної реєстрації актів цивільного стану (п. 4 Порядку).

Лікувально-профілактичні заклади, зазначені у пункті 4 цього Порядку, зобов'язані здійснити медичне обстеження наречених протягом 20 днів після їх звернення до цих закладів. А перелік видів медобстеження затверджується МОЗ. Варто не хвилюватися про нерозповсюдження інформації з боку медпрацівників. Адже п. 5 Порядку передбачено, що відомості про результати медобстеження повідомляються лише особам, які пройшли таке обстеження, і заносяться до їхніх медичних карток.

Направлення на добровільне медобстеження особи, яка подала заяву про реєстрацію шлюбу (форма No147-2/о), заповнюється і видається особі, яка направляється на таке обстеження працівниками відділів Реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад під час прийняття заяви про реєстрацію шлюбу. Під час видачі направлення необхідно враховувати бажання заручених здійснити таке обстеження в певному лікувально-профілактичному закладі.

Консультації лікарів та клініко-лабораторне обстеження

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.12.2002 р. No480, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 р. за No44/7365 затверджено «Перелік видів добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу». Таке добровільне медичне обстеження складається із 2 частин: I — консультації лікарів, II — клініко-лабораторне обстеження.

Серед консультацій лікарів доведеться відвідати терапевта або лікаря загальної практики — сімейного лікаря, акушера-гінеколога, уролога, генетика. А ще лікарів кабінетів, центрів планування сім'ї. За показаннями, можливо, знадобляться консультації лікарів інших спеціальностей.

Клініко-лабораторне обстеження передбачає 6 процедур. Це загальний аналіз крові та сечі. Ще аналізи крові на цукор, сифіліс та ВІЛ. Також необхідно зробити флюорографію органів грудної клітки.

Для чого ці медобстеження можуть знадобитися? Відповідь дає саме життя. Для того, щоб наречені змогли бути краще взаємно обізнаними про стан здоров’я кожного. Це також убезпечить від можливих негативних правових наслідків, які пов’язані із визнанням недійсним шлюбу за рішенням суду.

Правові наслідки прихованих хвороб...

Один із випадків визнання недійсним шлюбу передбачений у п. 3 ч. 1 ст. 41 СК. Так, шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків. 

Правові наслідки недійсності шлюбу визначені у ст. 45 СК. Шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. (ч. 1 ст. 45 СК). Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки. А ще особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої людини у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена. Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (ч. 2 ― ч. 5 ст. 45 СК)

Правові наслідки, встановлені частинами 2―5 цієї статті, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Особливі правові наслідки недійсності шлюбу визначені у ст. 46 СК. Це може стосуватися того з подружжя, хто не знав і не міг знати про серйозні хвороби, приховані ще до реєстрації шлюбу. 

Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має такі права: на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом; на аліменти відповідно до ст. 75, 84, 86, 88 цього Кодексу; на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.




Читайте також: 

Додати новий коментар