Велика сила любові рідних

У дитинстві

Таня пізнала всі радощі дитинства, вела здоровий спосіб життя. Разом зі своїми друзями вона вчилася в школі, грала з ними в різні ігри, взимку каталися на санчатах. Також вона любила доглядати за своїм племінником Сашою, гуляла з ним, носила на руках.

Зараз Олександру 18 років, і вже він підтримує Тетяну фізично: переносить її в потрібне місце. Пригадуються яскраві літні канікули, коли Таня їздила до своїх бабусь у Миронівку і Расаву. До цього часу згадує неповторний смак ягід, страв, які вони збирали. І всюди Таню оточували добрі друзі, люди, яких вона любила і досі щиро згадує про всіх. А по-іншому і бути не могло. Спілкуватися з Тетяною просто і приємно, вона сонячна людина.

Ми познайомилися з Таньою Лукашенко кілька років тому, відвідуючи село Кашперівка, коли наша організація приїхала на День села. Тоді ми дізналися її сумну і абсолютно незрозумілу історію.

Закінчивши школу

Тетяна не тягнула з вибором професії та вступила до Київського училища, де здобула фах оператора комп'ютерного набору. Після закінчення навчання Таня пропрацювала в друкарні в м. Фастів півроку.

Життя складалося цілком вдало, вона працювала і насолоджувалася життям, поки в якийсь момент не почала боліти шия і відмовляти руки. З 2005 року почало погіршуватися здоров'я, довелося лягти в лікарню на 4 місяці.

Довелося пройти багато обстежень, поки не виявилося серйозне захворювання кісткового мозку. Операція нічого не вирішувала, так лікарі і не рекомендували її робити, тому що операційне втручання могло погіршити стан здоров’я.

Налля Ільїна з Танею

Згодом відмовили ноги, і 20-річній Тані довелося пересуватися на візку...Повернувшись додому, Таня стала приймати ліки народного цілителя Анатолія Марковича з Вінницької області. Ставало трохи легше. Як тільки відчула свої руки, то почала вишивати, робити вироби з бісеру. Таня не здалася. Щоб розвивати чутливість рук, почала вишивати. Виявилися й інші таланти — хендмейд, починаючи від біжутерії з бісеру, закінчуючи вишивкою ікон. Треба ж було чимось займатися в такі довгі дні, в той час, коли ти молодий і повний сил.

Батьки Тетяни: мама Надія Григорівна, тато Євгеній Павлович, сестри Лариса, Леся, зяті Сергій, Руслан і племінники весь цей час підтримували її. Тепло і турбота близьких людей зробили свою справу, Таня стала відчувати свої ноги. Вдома встановили бруси, тримаючись за які Танюша може пересуватися.

Голова сільської ради села Кашперівки Лариса Анатоліївна познайомила Таню і її батьків з «Федерацією жінок за мир у всьому світі». Кожного року ми відвідуємо Таню. Коли стала потрібна інвалідна коляска, Федерація жінок допомогла, привезли коляску. І Таня почала пересуватися по хаті сама на колясці. Підтримали ми і в справі рукоділля. На благодійних ярмарках ми продаємо вишивки і вироби з бісеру, що дозволяє купити ліки.

У 2015-му Таня вперше змогла поїхати в санаторій «Арктика» в Бердянську, там вона відчула, наскільки може бути самостійною. Ще для Тетяни ця поїздка показала, що вона не одна бореться зі схожими проблемами. Познайомилася з людьми, які, як і вона, не здаються і продовжують боротися, вірячи в те, що вони встануть.

Зараз

У Тані є мрія: знову поїхати в санаторій, щоб знайти нових друзів, нові відчуття, нові враження. А також вона дуже хоче потрапити в реабілітаційній центр. На це, на жаль, поки в родині немає коштів.

Так, життя триває, і завдяки підтримці батьків, рідних вона має можливість виїжджати на прогулянки в парки, в гості і кафе.

Існують і проблеми. Рідко ви­їжджає з дому, тому що вуличка не заасфальтована, а висипана камінням. Та й село не пристосовано до колясочників. Тому, щоб виїхати в село, потребує допомоги.

В останній приїзд в Кашперівку в мене була можливість виступити зі сцени і звернутися до жителів села. Я відчула, що там живуть небайдужі люди, Лариса Анатоліївна, голова сільської ради, однокласники, сусіди Тетяни. Але головне — це  бажання Тані знову ходити. Вона постійно робить зарядку, фізичні вправи. І всі ми віримо в те, що Бог дасть їй сили встати.
Наш напрямок ФЖММ «Допомога людям похилого віку та людям з обмеженими можливостями» завжди буде допомагати Тетяні, підтримувати її творчість. Можливо, ще знайдуться небайдужі люди, у яких є бажання допомогти Тетяні.

Наталія Ільїна




Додати новий коментар