Виставка творів з лозоплетіння. Діалог з природою

Виставка творів з лозоплетіння. Діалог з природою

Виставка творів з лозоплетіння, які прикрасили ландшафт природного парку, відкрилася нещодавно в історичній частині Києва на Пріорці. Самобутня краса створювалася століттями, поступово серед екзотичних дерев, а їх понад ста різновидів, створився дивний оазис.

метаморфи

У цьому краї бувала княгиня Ольга, проїжджаючи у свою резиденцію на Вишгороді; тут проживали католицькі ченці Домініканського ордену. Відомо, що саксонець Вільгельм Кристер придбав 40 десятин землі на цих мальовничих пагорбах із підземними ключами цілющої води. Територія наповнилася озерами, ставками, фруктовими садами, виноградниками, бах­човими плантаціями. Ві­до­мо, що під час свого другого приїзду до Києва на дачі родини Лободи жив Т. Г. Шевченко. Свідками цих подій є березовий гай, велетень-дуб та хата, де зупинявся Кобзар.

Майже в центрі мегаполіса вирує своїм науково-дослідницьким та творчим життям Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, який цього року святкує своє 90-річчя. За підтримкою його директора доктора педагогічних наук Володимира Вербицького саме там і відбувся Міжнародний пленер «Діалог з природою-2015». Команда професіоналів під керівництвом організатора проекту членів Національної спілки художників та Спілки дизайнерів України Володимира Балибердіна та куратора заходу Галини Дюговської, активно пра­цювала протягом десяти днів. З ранку до пізньої ночі народжувалися та втілювалися в життя нові ідеї, відбувалися зустрічі, майстер-класи, шліфувалися отримані мистецькі навики. Творча команда у кількості 18 митців щедро ділилася таємницями з різних видів декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Дендропарк наповнився оригі­нальними об’ємними інсталяціями, арт-об’єктами, ленд-артами, в яких прославлялося українське мистецтво. Слід зазначити, що це були фахівці різних спеціальностей: керамісти, флористи, ювеліри, мистецтвознавці, художники, фотографи: Євген Маслій та Вікторія Білосвітова, Олеся Дворик-Галік, Галина Дігас, Зінаїда Лугова, Наталія Гончарова, Ганна Оксимець, Ігор Балибердін, Ганна Матейко, Тетяна Пранчук, Андрій Кириченко, Єлізавета Портнова, Валентина Єфремова, Катерина Гончар, Юлія Яворська, Анатолій Шерстюк, Яна Жорна. Митці прийшли зі своїми творчими ідеями, але, побачивши величезну зламану вербу, якій біля ста років, відчули новий потенціал для оригінальних художніх образів.

Творче життя кипіло з ранку до пізньої ночі, ідеї зашкалювали масштабністю та яскравими образами. Головною героїнею стала гілочка лози, животворна й лагідна для обробки з необмеженими можливостями для фантазій. Дерева, галявини перетворилися у місця історичних подій, перекидаючи місток з минулого в сучасність. Сюжети арт-інсталяцій простежували істо­рію українського народу на шляху виборювання своєї ідентичності та незалежності. Складні теми свідчили про глибокі знання художників, фаховий рівень та любов до своєї землі.

голос

Творчий задум Євгена Маслія та Вікторії Білосвітової обумовлений глибокими знаннями української історії та філософськими роздумами над її долею. Власні досягнення в опануванні кераміки, сприяли створенню об’ємного твору «Голос предків», де у поєднанні гончарства та лози, була створена інсталяція, яка наповнювала оточуючий простір музичними акордами.

«Мій «Хронос» не просто загадкова назва, яка спонукає глядача дізнатися про історію одного з героїв Греції. Знайдений художній образ у вигляді могутнього птаха спонукає до філософських міркувань про мінливість часу та його колообіг», — поділився учасник пленеру Ігор Балибердін.

лоза

Творчий дует А. Кириченка та Є. Портнової вразив своїм виразним витвором «Потяг». Світлі стрічки древесної шерсті обплітали дерево та землю, створюючи дивний образ, до якого хотілося пригорнутися. Енергетична напруга коронувала цей арт-об’єкт, який органічно підкорював простір.

К. Гончар разом з Т. Пранчук звернулися до історичної теми «Древо життя», яка має важливе значення для збереження родоводу, прославлення роду людського. Ю. Яворська запросила у світ вірування наших предків, створивши об’ємну інсталяцію у вигляді восьмикутника «Алатир». Так символ Всесвіту з центральним образом Сонця, свідчить про непересічність вічності та кола обігу буття.

лоза

В таємничі кодові знаки Трипілля занурилася Г. Дігас, яку цікавить «гармонія усього живого». Вона розповіла, що останні роки вивчає історію нашого народу і це не тільки надихає її до створення нових образів, а й допомагає пережити випробовування, які випали на долю нашої держави. Мальовнича загадкова робота під назвою «З минулого у майбутнє» — своєрідний перфоменс, сповнений особливої магії вірувань наших предків, шугає в повітрі між деревами та запрошує до діалогу.

В. Єфремова спробувала створити образ добра та здійснення мрій, звернувшись до вірша Бориса Олійника «Мати сіяла сон». Образ веселки підкреслював зріз верби у вигляді півмісяця, обрамленого хмелем та колосками пшениці. В об’єкті домінують кольори українського прапору, що надає йому особливого настрою.

лоза

Для Н. Гончарової, яка вперше взяла в руки лозу, творче натхнення спрямувалося на тему «Задзеркалля», яку вона і розкрила у своїй просторовій композиції, використовуючи лозу та складне плетіння, складене із білосніжних шнурів.

З Німеччини приїхав А. Шерстюк, у серці якого вже розцвів творчий задум створити веселу конячку, майстерно поєднавши метал, глину та лозу. А Я. Жорна розкрила романтичну тему жіночого одягу, свій перфоменс на березі вона так і назвала «Причепурилася».

З. Лугова зі своїми вихованцями показала, як можна опанувати соломку, як з цього тендітного матеріалу створюється справжній оберіг у вигляді «Великого ткаля», який пряде шляхи людських доль, «Павука». Ганна Матейко вважає, що лоза — це знахідка для втілення творчого задуму, продовжила свій діалог «Володарів лісу» та присвятила його пам’яті своїх батьків.

Програмною роботою пленеру став арт-об’єкт під назвою «Метаморфози верби», в якому проявилася творча майстерність організаторів проекту подружжя Г. Дюговської та В. Балибердіна.

Величний зріз вікового дерева набув філігранності ювелірного витвору, а могутнє плетення різнокольорових гілок верби надало твору особливого магнетизму, сповненого простору для роздумів.

Магнетизм унікальної природи буквально спонукав для створення особливої творчої атмосфери. Ідеї зашкалювали за своїм розмахом, але практичний досвіт Володимира Балибердіна охолоджував нагромадження планів, приводячи їх до логічного завершення. Дивовижна гілочка лози перетворилася в яскраві художні образи, в яких вирувала Україна.

Оригінальні арт-об’єкти ще довго будуть слугувати людям, спонукаючи до творчості, даруючи духовну насолоду та добрий настрій. Відчути «Діалог з природою» можна всім бажаючим, бо такі твори не тільки збагачують позитивом, а й спонукають до творчості.

Партнери проекту: Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Журнал «Ландшафт и архітектура» (головний редактор О. Камоликова, творче об’єднання «Світлина» (керівник Л. Петрова), ГО «Сумське земляцтво у м. Києві» (голова І. Рішняк, виконавчий директор І. Родченко), Український Фонд культури (голова правління Б. Олійник), Культурний центр «Сан» (директор А. Калмацкая), ГО «Світ добра» (очольник Г. Михайлова), «Видавничий дім «Справи сімейні» (директор А. Лесів), Український Центр сучасного мистецтва; Всеукраїнський альянс бійців та волонтерів АТО (заступник голови О. Касьян).

На презентації проекту відбулися майстер-клас з виготовлення Журавликів миру майстра орігамі Саорі з Японії, ознайомилися з колекцією «Мамина хустка» Людмили Грабовенко, плели маскувальну сітку для батальйону «Азов», ділилися своєю майстерністю з дітьми та молоддю. Проект відбувся власним коштом учасників, які своєю творчістю намагалися привнести красу в наше складне та буремне сьогодення.

Учасники пленеру «Діалог з природою-2015» поєднані любов’ю до мистецтва, під рясним дощем слухали концертну програму під режисурою заслуженої артистки України Світлани Мирводи. Освячені звуками бандури Віталія Гурнака прославляли Україну.

Валентина Єфремова,
мистецтвознавець, заслужений працівник куль­тури України,
лауреат мистецької премії ім. П. Білецького

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України