Жінки гуртуються заради миру

Четвертий рік кровоточивою раною болить нам Донбас. Продовжують гинути як військові, так і мирне населення. Кількість вимушених переселенців на сьогоднішній день сягнула за мільйон. Ця біда породила волонтерський рух, в якому задіяно багато жінок. Бо жінка, як ніхто інший, близько до серця приймає чужий біль й поспішає на допомогу. І це — природно.

Зараз, коли питання миру на Донбасі «зависло у просторі», громадські жіночі організації цим дуже стурбовані. Вони шукають нові способи впливу на миротворчі процеси. Проводять семінари, конференції, аби разом знайти відповідь на головне питання: як, яким чином наблизити довгоочікуваний мир. Подібний захід відбувся нещодавно у м. Боярка, що на Київщині.

10 лютого до Боярського центру соціально-психологічної реабілітації (директор Ангеліна Лахтадир) прибула делегація з Києва на чолі з Тетяною Коцебою Головою правління Федерації «Жінки за мир у всьому світі». Ініціатором цієї зустрічі стала молодіжна організація «УМСА-БОЯРКА» (президент Вікторія Трофимова). Спочатку кожна із запрошених організацій стисло окреслила сферу своєї діяльності. Виявилося, що вони дуже схожі. Так, в русі «УМСА» основними напрямками роботи є захист прав людини, зокрема жінок. Організація проводить тренінги для молоді, пропагуючи здорове дозвілля, арт-терапію, вивчення іноземних мов.

Американський Корпус Миру, що почав працювати у Боярці, був представлений інструктором Кейлін Леру. Організація допомагає залученню грантів до України, пропагує здоровий спосіб життя, сприяє підвищенню освіти. Волонтери з Корпусу Миру працюють в 140 країнах світу.
Федерація жінок «За мир у всьому світі» відома своєю благодійністю. Під час бойових дій жінки-волонтери рятують поранених бійців. Організація допомагає дітям-сиротам та витягує з того світу онкохворих дітей, купуючи їм дорогі ліки.

Про діяльність культурного центру «Сан» розповів його директор Анатолій Кікін. Центр працює з дітьми та молоддю. Пропагує самобутню японську культуру, здоровий спосіб життя. Проводить майстер-класи чайної церемонії, виготовлення орігамії.

Розмова про мир відбулася у цікавій формі. Було запропоновано поділитися своїми міркуваннями про те, хто для кожного з присутніх є прикладом справжнього подвигу і надихає та додає сил на шляху до миру.

Американка Кейлін Лерубула в захваті від постаті Мішель Обами, яка, на її погляд, є великим правозахисником.

Представниця «УМСА-БОЯРКА» розповіла про героїню сьогодення — дівчину-медика Яну Зінкевич. Добровольцем вона вступила у ряди бійців АТО, рятувала поранених. У 2015 році потрапила в аварію, але не зламалася. Видужала і продовжує волонтерську діяльність.

Людмила Грабовенко — заступник директора «Видавничого дому «Справи сімейні» з теплотою і вдячністю згадала свою матір — маленьку жіночку, яка у важкі повоєнні часи разом із односельцями підіймала рідне село, відновлювала заклади народної освіти.

Сама Людмила Іванівна теж може бути прикладом витримки, бо є дуже дієвим волонтером. Не тільки відвідує бійців на передовій, а й допомагає в лікуванні.

Представниця Культурного центру «Сан» Мігокі Цудзукі розповіла про видатних жінок Японії. Так, Нііджина Яе — мужня жінка-воїн. Жила в ХVIII сторіччі. В чорні часи для свого народу вона пішла зі зброєю захищати рідну землю. А потім, уже в мирний час, освоїла всі премудрості чайної церемонії і стала визнаним професіоналом.

Кошино Аяко — всесвітньовідома жінка-модельєр. Уперше в Японії відкрила магазин європейського одягу, заснувала свій бренд. Здобула визнання і отримала безліч нагород.

Особливу увагу привернув до себе виступ Тетяни Юріївни Коцеби. Із теплотою і захватом вона розповіла про двох дійсно легендарних жінок України. Вони є найвидатнішими лауреатами щорічної премії «Жінка року».

Це Доліна Марія Іванівна. Ветеран Великої вітчизняної війни, герой Радянського Союзу. Тендітна, худорлява дівчина пішла добровольцем на фронт. Воювала на бомбардувальнику в одному строю з чоловіками. На її рахунку не один знищений ворожий літак. У повоєнні роки Марія Іванівна майже до останнього дихання була дуже активною у добрих справах. Її енергії вистачало, аби «завести» всіх довкола. Сумно, але зовсім недавно її не стало.

Науменко Галина Олексіївна — жінка-героїня незвичної професії дипломата-протоколіста. Вона свого часу разом із Громико заснувала державну Службу Протоколу. Все своє життя присвятила Галина Олексіївна надзвичайно складному мистецтву Протокола. Працювала завжди з першими особами держави. Ця справді дивовижна жінка й зараз є головним радником Президента з питань «Його величності» Протоколу. Галина Олексіївна завжди сповнена енергії, сил і оптимізму. Весела і моторна, наче дівчина.

Підводячи підсумки великої розмови про мир, жінки — учасниці Боярського форуму прийшли до висновку, що сьогодні потрібно гуртуватися, відпрацьовувати методи і сміливіше втручатися в миротворчі процеси.

Виявлено, що чисельність жінок в парламентах країн позитивно впливає на загальну політику. Чим більше жінок в парламенті, тим миролюбивіша політика цієї держави.

Потрібно також активніше спрямовувати спільні зусилля у напрямку соціальної адаптації як евакуйованих, так і бійців АТО. Бо життя — продовжується. Мир — рано чи пізно — настане!

 




Читайте також: 

Додати новий коментар