Новгород-Сіверщина – наша рідна земля

«О земле -- красо, українського краю перлино!
Ти намисто моє,  найдорожчі у світі скарби!
Ти  хліба нам ростиш і красуєш суцвіттям калини,
Хай дає тобі Бог на роки  із води і роси!»

О.  Ходацька

24 квітня 2018 року за ініціативи президента  Київської торгово-промислової палати Засульського М. В.  відбувся круглий стіл  «Моя Новгород-Сіверщина – моя рідна земля»,  на яку зібралося земляцтво Новгород-Сіверського осередку Товариства «Чернігівське земляцтво». З вітальним словом виступив заслужений економіст України Микола Васильович Засульський, який щиро вітав своїх земляків у дружньому колі, які вже вкотре збираються разом, щоби порадіти за успіхи спільної роботи, відпочити в родинному колі, послухати тиху українську пісню, поетичне слово та просто поспілкуватись.

Особливою родзинкою для присутніх була велика  виставка українських хусток та вишитих рушників «Обереги української родини», організована заступником директора Видавничого дому «Справи сімейні», секретарем наглядової ради Фонду культури України, журналістом Людмилою Іванівною Грабовенко, яка з особливою любов’ю розповідала цікаві і щемні  історії хусток, зібраних із різних областей України, як окремі історії з життя людей, які є сумними і веселими, такими, що гріють душу, і такими, що від доторку стискається серце.

Рушник матуся вишивала
У пізній вечір за столом,
У нього душу свою вклала,
Благословляючи добром.
Цвіте на ньому та доріжка,
Що повела мене у світ,
Її ласкавая усмішка,
Як цвіт калини край воріт.
У барвах там життя відбито:
І кольорові, й сірі дні…
Цвітуть там маки, квітне жито,
І очі мамині сумні.
Вклоняюсь низько тобі, мамо, 
За все «спасибі» я кажу,
А твій рушник над образами,
Як спомин теплий бережу. 

О. Ходацька

Микола Васильович Засульський з особливою теплотою розповідав про рідний Чернігівський край, про людей праці – своїх земляків, про ставлення кожного до своєї батьківщини. З особливою повагою він говорив про кожного присутнього на цьому заході, але з окремою гордістю розповідав про одного з активних організаторів Новгород-Сіверського осередку земляків  Товариства «Чернігівське земляцтво» Шишкова Володимира  Миколайовича, пенсіонера Міністерства оборони України, інваліда ІІ групи Другої світової війни, полковника, який продовжує працювати у ветеранських організаціях м. Києва та Київського військового училища, генерал-лейтенанта Козацтва.

Народився В. М. Шишков 12.08.1923 року в місті Новгород-Сіверський. У 1943–му закінчив Київське самохідно-артилерійське училище, брав участь у боях на Курській дузі, визволяв Глухів, Кролевець, Конотоп, Бахмач, Ніжин, Лютізький плацдарм. Визволяв Київ, Житомирщину. Після закінчення війни він служив у дев’яти гарнізонах України, Румунії, Німеччини, Казахстану. Після виходу у відставку в 1969 році працював інженером Київського управління пасажирського транспорту. За заслуги перед Батьківщиною В. Шишков нагороджений трьома орденами й 24 медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Володимир Миколайович, натхненний великою любов’ю до родини й України,  відшукав архівні матеріали та відтворив «родовідне древо» свого роду Шишкових-Зубкових (з 1850 р.), що є прикладом для нас та сучасної молоді, як треба берегти історію роду та народу в цілому.

А моєї Вкраїни краса,
Кольорова й нев’януча зроду.
Це земля моїх предків свята,
Це земля українського роду!
Ці багатства земної краси,
Які Бог дарував Україні,
Ти у серці довіку неси,
Передай їх по колу родиннім. 

О.  Ходацька

У День пам’яті та примирення голова Новгород-Сіверського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» М. В. Засульський привітав Володимира Миколайовича  Шишкова та його родину із Днем Перемоги над нацизмом.

Щиро вітало Новгород-Сіверське земляцтво Людмилу Миколаївну Ященко-Салюту  –  самобутню співачку і композитора, яка словами українських пісень торкнулася найпотаємніших куточків серця кожного, бо тільки в пісні відчувається, як тонко натягнуті струни душі кожного з нас.

Читаючи свої вірші та уривки з оповідань, я спостерігала, як усміхаються очі статечних дам і поважних чоловіків, адже в них ішлося про рідний поріг, криницю біля воріт і калиновий кущ, про вишитий рушник і мамину хустку, про долю людини і держави в цілому.

За чашкою чаю та смачними пирогами ще довго тривали приємні тихі розмови, цікаві спогади земляків, українська задушевна пісня і щирі слова вдячності Миколі Васильовичу Засульському за теплий прийом Новгород- Сіверського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво».

Від імені своїх колег та всього земляцтва щиро дякую Вам, шановний Миколо Васильовичу, за запрошення на таку прекрасну зустріч, від якої  ми отримали велике задоволення, бо ніщо так не гріє душу, як приємні спогади про край, де ти народився і виріс, де ходив босими ногами по землі і набирався від неї сили і впевненості, де слухав неймовірні історії про людей праці і ветеранів війни, де став Людиною на землі.




Галерея: 
Читайте також: 

Додати новий коментар