Круглий стіл на тему «Тарас Шевченко і національне виховання сучасного вчителя»

Урамках співпраці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Інституту літе­ратури НАН України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка 23 лю­того 2015 року на базі Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбувся круглий стіл на тему «Тарас Шевченко і національне виховання сучасного вчителя». Проблематика круглого столу охоп­лювала такі актуальні для освіти і науки питання, як спадщина Т. Г. Шевченка у вимірах педагогічної діяльності; мистецька педагогіка і педагогіка мистецтва у творчості Т. Г. Шевченка; морально-естетичне виховання молоді у творчій спадщині Т. Г. Шевченка; погляди Т. Г. Шевченка на формування національної ідентичності; творчість Т. Г. Шевченка та історичне самоусвідомлення ук­раїнців.

У привітальному слові до учасників круглого столу академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало акцентувала увагу на тому, що творча спадщина Т. Г. Шевченка акумулювала любов до України, до її народу, а все, що робиться з любов’ю, завжди красиве й вічне. Саме тому ідеї Тараса Григоровича мають бути покладені в основу підготовки вчителя, його національної свідомості. Адже значною мірою від учителя залежить виховання сучасної молоді. Мабуть, це символічно, зауважила Н. Ничкало, що літературно-меморіальний будинок, у якому жив, працював, творив Тарас Григорович у 1846—1847 рр., «став свідком» Революції гідності 2014 року, пам’ятає Марш гідності, який відбувся 22 лютого 2015 року.

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Павло Мовчан акцентував на знаковій ролі творчості Т. Г. Шевченка у розвитку нації, у формуванні її наукової, освітянської еліти. Павло Михайлович зауважив: «Тарас Григорович задав алгоритм розвитку нації. Вихід друком «Кобзаря» — це блискавка, яка запалила національну свідомість народу… Слово Шевченка рідне, об’єднувальне… Тарас Шевченко залишався оптимістом, пророкуючи: «І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».

Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський представив результати наукових пошуків, охарактеризувавши місію Т. Г. Шевченка як апостольську. Провівши історичні паралелі у контексті національного руху в Італії, Польщі, Швейцарії, учений обґрунтував значення Кирило-Мефодіївського товариства, ідейним натхненником і засновником якого був Тарас Григорович. «Мета товариства, викладена у «Книзі буття українського народу» М. Костомарова, — про європейський розвиток української нації. Це був давній і закономірний процес, який протистояв політиці «панславізму», яку проводить Росія донині», — зауважив Жулинський. Завершуючи виступ, сказав: «Голос Шевченка — то був грім, його слово — місійне, про що свідчить цитування його творів у період Революції гідності 2014 року».

Дійсний член НАПН України Георгій Філіпчук зауважив, що «світом рухають не ідеї, а світом рухають почуття». У виступі учений переконливо аргументував: «Тарас Григорович у дитинстві сам шукав людей, які б дали йому освіту. В результаті він сам дав українській освіті «Букварик» — книгу, в якій акумульована українознавча методологічна основа. У цій книзі є ті ідеї, що до цього часу ще не можемо реалізувати. Є важливою та ідея, що живе в людях…».

Малодосліджені сторінки життя і творчості Великого Кобзаря представила завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка Надія Орлова, зокрема, про його вчителювання в Імператорському університеті Св. Во­лодимира. Окремі факти з історії музейної колекції Літературно-мемо­ріального будинку Тараса Шевченка повідомив заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко. Завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фоль­кло­ристики і етнології імені М. Т. Рильського НАН України Микола Дмитренко представив зразки переказів, легенд про Тараса Григоровича, здійснив екскурс в історію Шевченкознавства.

Ці та інші виступи, екскурсія музеєм, серед експонатів якого були представлені особисті речі Т. Г. Шевченка, художні витвори, картини старого Києва створили атмосферу історико-культурного контексту середини ХІХ сторіччя. Зустріч науковців і громадськості підтвердила сучасність ідей великого сина українського народу й актуальність досліджень його спадщини.

Мирослава Вовк




Читайте також: 

Додати новий коментар