До 140-річчя М. О. Макаренка

У столиці України відбулася історична подія — Перша всеукраїнська наукова конференція «Історія музейної справи кінця ХІХ ст. — 30-х років ХХ ст.: Люди і колекції», яка була присвячена 140-ій річниці з дня народження Миколи Омеляновича Макаренка (1877—1938). Широкомасштабний захід ініціювала куратор проекту Катерина Чуєва, науковий співробітник Національного музею імені Богдана та Варвари Ханенків (знайомий киянам як музей Західного та Східного мистецтва). Організаторами наукової конференції стали Національний художній музей України, Національний музей історії України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Інститут археології України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Український комітет міжнародної ради музеїв, громадська організація «Сумське земляцтво у місті Києві».

Змістовна програма конференції свідчила про зацікавленість науковних працівників України щодо висвітлення справедливих фактів з життя та діяльності українського вченого, археолога, музеєзнавця, мистецтвознавця, художника високого рівня, володаря ордена Станіслава ІІІ ступеня. Дійсно, доля перекрутила М. Макаренка через жорна сталінських репресій у буремні 30-ті роки минулого століття. Вчений зі знаннями енциклопедичного рівня був страчений у розквіті літ, як і тисячі української еліти з числа «Розстріляного відродження».Щоб осмислити здобутки вченого, його патріотичний вчинок як захисника від знищення пам’яток архітектури та сакральних надбань українського народу, потрібно здійснити крок на століття назад, що і зробили у своїх доповідях дослідник Наталія Німенко (м. Суми), кандидати історичних наук Вікторія Колесникова, Олена Мокроусова, Юлія Зиновіїва, Людмила Поліщук, Анжеліка Колісниченко. Вагомий київський період наукової та музейної діяльності М. Макаренка висвітлила кандидат історичних наук Анастасія Чередниченко (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник). Але альма-матер Макаренка була археологія — саме в цій галузі він зробив відкриття, які вивели Україну до світового визнання, що і розкрив у своїй доповіді кандидат історичних наук Юрій Кухарчук.

Масштабність діяльності Миколи Омеляновича в Київський період розкрили доповідачка з міста Полтави кандидат історичних наук Олена Замура, завідувач Краєзнавчого музею міста Ромни Сумської області Оксана Голуб (яка підкреслила вагомість Роменського періоду в формуванні археологічного напряму М. Макаренка), доктор історичних наук Галина Ковальчук із Києва (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського).

Друковану спадщину М. Макаренка, що зберігається в Фонді державної наукової бібліотеки Інституту археології НАН України, висвітлила Ірина Черновол. Учасники конференції дізналися про раритетні книги з бібліотеки М. О. Макаренка, які прикрашають приватні збірки київських колекціонерів, побачили яскраві ілюстрації з інскриптами Миколи Омеляновича у Фонді Національної історичної бібліотеки України. Історія створення колекції Богданом Ханенком розкрила цікаве коло меценатів, дослідників, краєзнавців Києва складного періоду початку ХХ століття.

У конференції всього брали участь 54 доповідача з бібліотек, музеїв, вищих учбових закладів України, Національних заповідників міст Бережани, Переяслава, Одеси, Чернігова, Канева та ін. Згадали вклад М. Макаренка у формування фондів музеїв у Полтаві, Прилуках, Луганську, Чернігові, Ромнах, Донецьку, Маріуполі.Визначили надзвичайну роль вченого у створенні колекцій музеїв України, наукових дослідженнях Покровської церкви у Ромнах, Чернігові, Софії Київської, Михайлівсього Золотоверхого собору. Дійсно, Микола Макаренко був, за словами Миколи Реріха, «невтомним у праці». Розкрилося дивне коло науковців, митців, яких звела доля працювати разом з М. Макаренком. Серед них Борис Реріх, Георгій Нарбут, Олександр Бенуа, Дмитро Айналов, Олександр Спіцин, Іван Кавалерідзе, Борис Ернст, Вікентій Хвойка, Дмитро Самоквасов, Олександр Грушевський, Бернгард Петрі, Григорій Павлуцький, М. Біляшівський, Георгій Лукомський, Павло Альошин, Дмитро Яворницький, Іполіт Моргілевський та ін. Цей неповний список красномовно ілюструє інтелектуальний рівень оточення, в якому працював вчений.

Розібралися у сфабрикованих йому звинуваченнях, врешті Макаренко був тричі реабілітований. Згадали його дружину Анастасію Сергіївну Фердорову-Макаренко, яка поїхала за чоловіком на заслання, а там, у Казані, доклала чимало зусиль для його реабілітації.

Учасники конференції ділилися результатами своїх досліджень, зворушливо доповідали про неймовірно важкий життєвий шлях М. Макаренка, його вклад у формування духовності, науки, освіти та культури молодої Української держави. Всі ці новини потрібно ще осмислити.

Чимало несподіваних відкриттів зробили музейні працівники в процесі роботи за темою конференції, що були продемонстровані на влаштованій в музеї виставці. Раритетна експозиція включала портрети Миколи Макаренка та його дружини Анастасії Федорової-Макаренко, які були виконані Борисом Реріхом у пастелі; вибрані твори європейського мистецтва з колекції, повернутих Макаренком з Росії; унікальні документи, книги з автографами вченого.

Валентина Єфремова, фото Ю. Кухарчука




Читайте також: 

Коментарі

Зображення користувача StevenVek.
мы в kvastar тоже увлечены творчеством Макаренка
Зображення користувача RichardCix.
Представляете в это же время неизвестный в солнцезащитных очках, шапке и с накладной бородой уничтожил в Оперной галерее Аспена (штат Колорадо, США) картину стоимостью 2,95 миллиона долларов
Зображення користувача SergioAsper.
под его творчеством занимаюсь прогоном сайта логин скайпа ka***
Зображення користувача Mskaptek.
Здравствуйте, уважаемые пользователи. Я зарегистрировался. Данная тема не спам, очень интересная и главное полезная. Кратко, просто взяв готовую формулу. К слову сказать в Российских около 95%, в США – 10-15%, в Японии – 25-30%, в Германии – 35%, во Франции – 50%, в Англии – 55%, в Италии – 60%, в Канаде – 64% реальный пример, широко известный.

Додати новий коментар