Skip to main content
Використання методу проектів на уроках української мови та літератури

Використання методу проектів на уроках української мови та літератури

Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Дозволю собі невеликий екскурс в історію питання. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи.

Нині, коли в української школи виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоціль­ність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.

В основі методу проектів лежать:

— розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

— уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

— уміння самостійно конструювати свої знання;

— уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

— уміння критично мислити.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.

Проект (у буквальному значенні слова — «кинутий вперед») спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнем комплекс дій, що завершується створенням продукту, який складається з об’єкта праці, виготовленого в процесі проектування, і його представлення у вигляді усної чи письмової презентації. Отже, проектом, як на мене, можна назвати роботу різного плану: від звичайного реферату і нестандартно виконаного завдання до дійсно серйозного дослідження із наступним його захистом, бо в основі його — спрямованість на результат діяльності школяра. Зовнішній результат можна буде побачити, застосувати на практиці. Внутрішній результат — досвід діяльності — стане безцінним досягненням учня, який поєднує знання і вміння, компетенції і цінності.

Типи проектів

За видом діяльності — це:

— дослідницькі;

— пошукові;

— творчі;

— рольові, ігрові;

— прикладні (практико-орієнтовані);

— інформаційні (ознайомлювально-орієнтовані).

За кількістю учасників:

— індивідуальні;

— парні;

— групові.

За терміном виконання:

— міні-проекти (урок чи частина уроку);

— короткострокові (від одного до кількох уроків);

— середньострокові (від місяця до кількох місяців);

— довгострокові (від півроку — до кінця навчального року).

Проект — це «шість П»:

— проблема;

— планування;

— пошук інформації;

— продукт;

— презентація;

— портфоліо.

Яка ж роль учителя у проектній діяльності учнів?

— Помічник у визначенні мети діяльності;

— консультант у плануванні та організації роботи;

— спеціаліст у багатьох галузях науки;

— ентузіаст у мотивації учнів для досягнення поставленої мети;

— координатор групового процесу;

— партнер спільної діяльності;

— експерт результатів творчої діяльності.

Залучення до проектної діяльності

Залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 6-х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:

— авторський кросворд на певну тему з української літератури (не менше 15 слів);

— повідомлення (на 5—7 хвилин). Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.

Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.

Стаючи дев’ятикласниками, а осо­бливо старшокласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирі­шен­ня значущої проблеми. Найсер­йознішим проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.

Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності — здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.

Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробці інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

Критерії оцінювання проекту

Критерії оцінювання проекту можуть бути різними, в залежності від типу проекту і складу його учасників. Моїми ж параметрами оцінювання захисту виконаного проекту є:

— якість доповіді;

— аргументованість, — переконливість, упевненість доповідача;

— обсяг і глибина знань теми;

— загальна ерудиція;

— культура мови, відчуття часу;

— імпровізований початок, утримання уваги аудиторії;

— відповіді на запитання;

— ділові й вольові якості доповідача;

— лаконічність і аргументованість кожного висновку (якщо груповий про­ект — колективний характер рішень, взає­мо­доповнення).

Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом дія­льності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який різновид проектної технології не застосував би, в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі.

В. М. Карпенко, учитель української мови та літератури Бучанської української гімназії