Проект «Розвиток соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу»

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України».

Міністерство освіти і науки України приділяє значну увагу реформуванню системи освіти, зокрема зміни відбуваються у системі загальної середньої освіти. З вересня 2016 року стартує проект «Нова українська школа». Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України, зазначила, що ми починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з питань соціальної згуртованості та освіти дорослих свідчить, що цю проблему вивчали В. Кремінь, І. Зязюн, Н. Ничкало, Ю. Завалевський, С. Сисоєва, І. Фольварочний, Л. Лук’янова, Л. Хомич, О. Аніщенко, Г. Лактіонова, О. Василенко, Ж. Пархоменко, В. Берека, М. Соловей, М. Нестерова, О. Удалова, Н. Гущина, Н. Семчук, О. Демура, О. Космій.

Питанням патріотичного виховання займалися В. Івашковський, М. Зубалій, Б. Мисак, А. Афанасєв, Т. Анікіна, В. Дзюба, Т. Мельник, В. Третьяков, В. Радзиховський, В. Новосельський, В. Каюков, П. Онищук, Г. П’янковський, М. Томчук, В. Шевченко, В. Фарфоровський, О. Коркішко, С. Додурич, В. Дроговоз, М. Качур, В. Коваль, С. Оришко, О. Абрамчук, В. Мірошниченко, А. Ребрина, М. Тимчик, Е. Єрьоменко, О. Бондарчук та ін.

Метою загальноосвітнього навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, носієм національної та людської гідності, патріотизму, порядності, творців матеріальних та духовних цінностей.

Нова українська школа включає в себе 8 ключових компонентів:

— новий зміст;
— педагогіка партнерства;
— нова структура;
— орієнтація на учня;
— вмотивований вчитель;
— автономія школи;
— виховання на цінностях;
— справедливе фінансування і рівний доступ;
— нове освітнє середовище.
Випускник нової школи — це особистість, патріот, інноватор.

Особистість — усебічно розвинена цілісна особистість, здатна до критичного мислення.
Патріот — це особистість з активною позицією, яка діє згідно з морально-етичними принципами і здатна приймати відповідальні рішення.

Інноватор — це людина, яка здатна змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

На сьогоднішній день національно-патріотичне виховання усіх ланок освіти є предметом уваги з боку президента України, Верховної Ради, уряду та науковців.

Вивчення та розгляд наукової психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів є актуальною і мало розробленою в теорії та методиці виховання. На думку В. Сухомлинського, А. Макаренка, О. Вишневського, І. Беха та інших, патріотичне виховання, як складова національної системи виховання, завжди було і є одним із найважливіших напрямів освіти і виховання особистості.

В. Сухомлинський стверджував, що патріотизм — це серцевина людини, основа її активної позиції.

Так, за визначенням В. Сухомлинського, патріотичне виховання — це сфера духовного житт, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина.

Кожна дитина неповторна, на­ді­лена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи — допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Василь Сухомлинський зазначав: «Якщо вчитель стає другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло».

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу: повага до особистості; доброзич­ливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах, стосунках; діалог-взаємодія — взаємоповага; розпо­ділене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

В основі педагогіки партнерства — спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини.
Діалог і багатостороння кому­нікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель — учень.

Всеукраїнський проект «Розвиток соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу» розпочався з вересня 2016 року відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 р. №951 «Про утворення робочої групи та затвердження плану заходів робочої групи з питань розвитку соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу» з метою поєднання зусиль батьків, педагогів та громадськості для сприяння створенню комфортного та безпечного освітнього середовища для дітей в соціокультурному просторі.

Суб’єктами освітнього середовища є вчителі, батьки, учні, представники громади та громадськості, ЗМІ.

Метою проекту є розвиток культури згуртованості батьківської громадськості в освітньому середовищі шляхом вдосконалення інформування, надання знань і навичок, налагодження ефективної комунікації.

Завдання проекту:

— інформування громадськості через ЗМІ про можливості співпраці: вивчення та поширення кращих практик;
— комунікаційна стратегія;
— формування команди фахівців та розробка методичного супроводу;
— картування НЦО, дорожня карта;
— поширення мінімальних стандартів пакету залучення за двома моделями;
— сприяти підвищенню соціокультурного простору школи, формування зрілого соціокультурного середовища (внутрішнього та зовнішнього).

Висновки

1. Патріотичне виховання — це педагогічний процес, який передбачає формування національної свідомості, почуття вірності та відданості, гордості за минуле й сучасне (історія, традиції, культура), готовності до захисту інтересів Вітчизни, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

2. Нова українська школа несе суттєві зміни: будуть вдосконалюватися методики викладання в загальноосвітніх навчальних закладах, підвищуватиметься квалі­фікація вчителів, освіта буде зорієнтована на компетентнісне навчання, педагогіку партнерства та індивідуальний підхід.

Перспективи подальших роз­відок
1. Зростання залучення батьків, дітей, освітян до суспільного життя громади, підвищення активної участі у житті громади.
2. Розробити показники залучення батьків до суспільного життя громади.
3. Створення мережі центрів відповідального батьківства.

Галина Коломоєць