Особистість і спілкування. Культура поведінки. Етикет

Особистість і спілкування. Культура поведінки. Етикет

ХІД ЗАНЯТТЯ:
Вступне слово керівника гуртка. Доброго дня всім, я знову рада бачити вас на занятті нашого гуртка. Сподіваюсь, що воно буде цікавим і принесе всім нам користь і насолоду. Давайте пригадаємо з вами, про що йшла мова на минулому занятті. (Відповіді вихованців гуртка).

Керівник гуртка. Ми пригадали: на минулому занятті ми говорили з вами про мораль, етикет, «золоте правило» моральності та їх значення в житті людини. Сьогодні ми продовжимо говорити про це, а саме головне — про ті прості речі, які так необхідні в нашому житті, щоб наше життя було цікавим і яскравим. Тож продовжимо нашу розмову про:

• обов’язковість;

• ввічливість;

• тактовність;

• скромність;

• точність;

• совісність.

Спробуємо з’ясувати, що вони означають і чому вони так необхідні у нашому повсякденному житті.

Основна частина заняття: І. Значення понять «ввічливість» і «тактовність».

Керівник гуртка. Мені б хо­ті­лося почути від вас, яких людей ви вважаєте ввічливими і тактовними? Чи тотожні ці поняття? (Відповіді вихованців гуртка). Керівник гуртка. З ваших відповідей я зрозуміла, що ввічлива і тактовна людина — це та людина, яка вміє не помітити будь-яку не­обачність. Адже бувають такі обставини — коли вказуєш на неї, то ставиш людину в незручне становище. Іноді наполегливість, назойливість, навіть, якщо вони викликані найкращими спонуканнями, наприклад, надати якусь послугу, допомогти, викликають негативну реакцію. Справжня ввічли­вість полягає в умінні вислухати спів­розмовника, не перебивати його, поки він не закінчить свою розповідь, краще дослухати все до кінця, а вже потім заперечувати. Адже спілкуватися з тим, хто уважно слухає, набагато приємніше. А ще в спілкуванні потрібно бути стриманим, не притягувати уваги до своєї особистості. Отже, виховану, ввічливу і тактовну людину легше відрізнити не потому, як вона говорить, а потому, як вона слухає. 

ІІ. Поговоримо про значення понять «скромність» і «совісність».

Керівник гуртка. В народі кажуть: «Скромність прикрашає людину». Мені б хотілося почути від вас, яку людину ви вважаєте скромною і совісною? (Кілька відповідей гуртківців). Керівник гуртка. Скромність — невід’ємна риса культури взаємовідносин між людьми. Ця риса характеризує людину в її вмінні бути самою собою, а не грати будь-яку роль.  Бути скромним — це значить бути вільним від надуманості й позерства. Але скромність не повинна бути джерелом скутості в поведінці. Скромність тісно пов’язана з простотою, яка не повинна заставляти вас відмовлятися від загальноприйнятих в суспільстві норм етикету. Якби ви задали мені питання: «Хто зможе навчити вас ввічливості?» То я б відповіла зразу і відверто: «Ніхто не зможе».

Навчити бути вихованою і ввічливою людиною можете тільки ви себе самі. І ніхто інший. І щоб ви впевнились у цьому, я пропоную послухати розповідь про Авраама Лінкольна, президента США в 1861—1865 роках, яку підготувала для вас Онищук Анастасія. Якось англійський посол побачив, як Авраам Лінкольн чистить собі взуття. Лінкольн мастив черевики гуталіном, проходився щіткою, а потім м’якою ганчіркою наводив блиск.  Ця справа Лінкольнові відчутно подобалася, а от англійський посол був вкрай здивований. — Пане президенте, — спантеличено мовив він, — ви самі собі чистите взуття?! — Звичайно, — спокійно відповів Лінкольн. — А ви кому? Безперечно, посол вважав себе культурною і освіченою людиною, яка чудово розуміється на правилах гарної поведінки, етикету. Крім того, він досконало знав правила політичного протоколу, всіх тих церемоній та умовностей, за якими відбуваються зустрічі офіційних представників різних держав. Такі ж самі знання мав і Лінкольн. Та на відміну від англійця, його знання були живими, дійовими, навіть життєдайними. Вони були потрібні президентові щомиті — в розмовах з підлеглими або простими, звичайними людьми, у своїх буденних справах і вчинках, він залишався таким же ввічливим і вихованим, як і в офіційній обстановці. Він, напевне, знав, що справжній джентльмен має сам потурбуватися про свої черевики. Ось у чому різниця між Лінкольном і послом. 

Жоден ковбой не стане справжнім джентльменом, якщо черевики йому чиститиме батько, брюки прасуватиме мати, а носовичка до кишені кластиме кохана Оксана — швидше Оксана буде зустрічатися з якимсь іншим, самостійнішим ковбоєм. Керівник гуртка. Дякую тобі, Настусю, за цікаву розповідь. І підсумовуючи сказане, хочу наголосити на одній із істин: «Вдячність — є скромність сильних, невдячність — марнославство ницих». Тож будьте скромними, совісними, і ви будете сильними. Сильними духом і душею!

ІІІ. Важливість поняття «обов’язковість» у житті людини.

Керівник гуртка. Ще з дитинста ви чули такі слова, як почуття обов’язку, дотримуватися слова, не кидати слів на вітер та ін. Всі вони співзвучні зі словом обов’язковість. А людина, яка наділена цими властивостями, завжди виконує те, що обіцяє, робить все вчасно. На цю людину завжди можна покластися, вона ніколи не підведе, підставить плече в потрібний момент. Про таку людину кажуть, що вона пунктуальна і точна, цінує своє слово. А «точність в нашому житті — це моральна норма, це велика справа в боротьбі за наше багатство», — як говорив відомий педагог А. С. Макаренко. Особливо це проявляється в суспільному житті, в ділових і службових стосунках, в нашому повсякденному житті. Адже своєю неточністю можна підвести іншу людину, колектив, в якому ти працюєш, зірвати виконання важливого завдання. Тому вона так важлива в стосунках між людьми. 

Підсумок заняття.

Керівник гуртка. Сьогодні ми говорили з вами про дуже важливі речі, приводили приклади з життя відомих людей. Із всього, про що ми з вами говорили, ви на все життя повинні запам’ятати: «Навчитися бути вихованою і ввічливою людиною можете тільки ви самі. І ніхто інший вас не навчить!» Щиро дякую вам за співпрацю. До побачення! До нової зустрічі в нашому «Молодіжному клубі».

Тамара Котеля

Category