Skip to main content
Інтерактивні форми роботи з батьками в інноваційному навчальному закладі

Інтерактивні форми роботи з батьками в інноваційному навчальному закладі

Одним із важливих завдань освіти є взаємодія школи й родини.

Робота педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів, на нашу думку, має спрямовуватися на активне залучення сім’ї до нав­чаль­но-виховного процесу, на гуманізацію стосунків між членами родини та педагогами школи.

Педагогізація батьківської громадськості в умовах навчального закладу має набувати інтерактивного характеру.

Інтерактивна форма роботи з батьками — це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови спілкування та навчання батьків, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спромож­ність, є рівно­правним, рівнозначним суб'єк­том.

Варто зазначити, що організація інтерактивного навчання батьків передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивна взаємодія виключає як домі­нування одного учасника над іншими, так і однієї думки над іншими. 

Під час інтерактивного навчання батьки вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Доцільно наголосити, що досить продуктивною інтерактивною формою роботи з батьками є робота в групах.

Роботу в групах варто організовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного обговорення.

Залежно від змісту та мети педагогізації батьківської громадськості можливі різні варі­анти організації роботи груп.
 

Форми інтерактивної роботи з батьками

Пометун О.І., Пироженко Л.В. у науково-методичному посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» пропонують такі форми інтерактивної роботи, як:

 

«Діалог»

Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Створюється 5—6 робочих груп і група експертів. Робочі групи отримують 5—10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. Занотовується кінцевий варіант.

 

«Синтез думок»

Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання учасники не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані резуль­тати передаються експертам, які знову ж таки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь колектив.

 

«Спільний проект»

Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних сторін. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.

 

«Коло ідей»

Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учасників до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з кількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вчитель (психолог) запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

 

«Акваріум»

Варіант навчання, що є формою діяльності учасників у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, якщо учасники вже мають добрі навички роботи в групах.

 

Організація роботи з батьками

Учитель (психолог) об'єднує батьків у групи по 4—6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центрі приміщення. Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

— прочитайте завдання вголос;

— обговоріть його в групі;

— за 3—5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель (психолог) знайомить решту учасників із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вголос протягом 3—5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учасники, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу, група повертається на свої місця, а вчитель (психолог) ставить до всіх такі запитання:

— Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

— Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

— Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? 

На таку бесіду відводиться не більше 2—3 хвилини. Після цього місце в «Акваріумі» займає друга група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель (психолог) повинен обговорити з учасниками хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. 

Варто зазначити, що до інтерактивних форм роботи з батьками також можна віднести: батьківські тренінги, ринги, читання, вечори, родинні свята, фестивалі тощо.

 

Батьківські тренінги

Батьківські тренінги — це досить ефективна активна форма роботи з батьками, які усвідомлюють наявні проблеми родини, прагнуть змінити стиль взаємодії, зробити її більш відкритою і розуміють необхідність набуття нових знань і вмінь у вихованні власної дитини.

Величезне значення мають тренінги для батьків, що тільки-но почали набувати досвіду у вихованні дитини.

Бажано, щоб у батьківських тренінгах брали участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу підвищуєть­ся і результати не змусять на себе чекати.

Батьківські тренінги будуть результативними за умови активності та регулярності. Тренінг проводиться з групою у складі 12—15 осіб. Щоб тренінг мав кінцевий позитивний результат, він повинен містити п'ять—вісім занять. Зазвичай він проводиться шкільним психологом або вчителем, який володіє тренінговою методикою. 

Рекомендуємо використовувати у практиці роботи з батьками програму педагогічного тренінгу для батьків «Культура взаємин батьків і дітей» (автор І.Л. Сіданич — старший викладач кафедри теорії та методики початкової освіти Київського міського педагогічного універ­ситету імені Б.Д. Грінченка).

 

Батьківські ринги

Крім тренінгів з учнями та їхніми батьками, корисною формою просвіти батьків вважаємо батьківські ринги.

Батьківські ринги — одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування бать­ківського колективу.

Проведення бать­ківсь­ких рингів у школі є навіть необхідним. Багато батьків від самого початку виявляють категорич­ність суджень з багатьох питань виховання дітей, абсолютно не беручи до уваги можливості та здібності своєї дитини, реальний рівень її навчального потенціалу. Дехто вважає, що методи виховання в родині не підлягають обговоренню та коригуванню з боку педагога. Батьківський ринг проводиться насамперед для того, щоб батьки мали змогу впевнитися в правильності своїх методів виховання або провести «ревізію» свого педаго­гічного арсеналу. 

Батьківський ринг готується у формі відповідей на найбільш актуальні питання педагогічної та психологічної наук. Питання батьки обирають самостійно — від самого початку навчального року. Перелік проблем­них питань для участі в ринзі батьки одер­жують на перших батьківських зборах. Під час проведення рингу з одного й того ж питання полемізують дві або більше родин, можливо, навіть знаходячись на різних позиціях. Решта аудиторії реагує на полеміку родин лише оплесками. Експертами в батьківських рингах можуть виступати молоді педагоги, які працюють у школі, а також діти-старшо­клас­ники.

Останнє слово в ході рингу залишається за фахівцями, запрошеними для участі в зуст­річі, або за класним керівником, який може навести вагомі докази з життя класного колективу на захист певної позиції.

Корисність таких зустрічей полягає ще й у тому, що вони дозволяють припинити будь-які приватні суперечки між батьками з питань організації освітнього простору їхніх дітей, змісту навчального й виховного процесу.

Батьківські ринги набувають широкого впровадження в практику роботи навчальних закладів України. 

Пропонуємо розробку такого заходу з досвіду роботи педагогічного колек­тиву загальноосвітнього навчального закладу №118 м. Дніпропетровська.

Підготувала: Кондратюк І.Д.,методист вищої категорії відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, координатор науково-педагогічного проекту «Інтелект України»