Skip to main content
Брати Лев’яче Серце

Брати Лев’яче Серце, або Страшні подорожі до країни Нангіяли…

Сімейні читання під час канікул є особливим періодом часу. І це відбувається не лише заради освоєння шкільної програми із зарубіжної літератури. Бо не завжди наперед знаєш, куди потраплятимеш у тому чи іншому сюжеті. Отож спробуємо передати враження від прочитання повісті визнаної швецької письменниці Астред Ліндгрен «Брати Лев’яче Серце».

Без сумніву, найскладніші й доволі неоднозначні сюжети мають розвивати у дітей певні засади критичного мислення. І не лише у контексті вивчення літературної творчості, але й у плані розвитку особистості. Ця повість поєднує в собі елементи казки та середньовічної рицарської саги, розповідає про мужню боротьбу мешканців Шипшинової Долини за свою свободу і незалежність. Поневолювач Тегіл, який відібрав у них все, теж виявився не таким вже й сміливим героєм. А чому? Бо заховав себе у замку, використовував найдревнішу драконку Катлу заради охорони власної персони. Але сьогодні у світі багато чого відіграють сучасні технології. Так от у сюжеті повісті вже у фінальній частині, де відбулося повстання проти нелюдського і злочинного режиму Тегіла, відважний Юнатан відверто зізнався своїм однодумцям із партизанського руху, що він не може нікого вбивати. І що б ви подумали? Його вчинок виявився набагато креативнішим, ніж ми очікували. Бо сміливий виїзд на коні прямо назустріч смерті, тобто назустріч Тегілу, мав несподіваний для читачів результат. Хоча, відверто маю сказати, що ми під час сімейного читання щось таке очікували. Йдеться про вдале застосування якихось технологій. Наш мужній герой Юнатан просто на ходу вирвав з рук жорстокого й кривавого диктатора той таємний ріг, за допомогою якого відбувалося керування страховиськами. І драконка Катла інстинктивно зрозуміла, що вже влада змінилася. У неї тепер є новий хазяїн Юнатан. Зголодніла потвора просто зжерла свого колишнього хазяїна Тегіла, який, до речі, її тримав  на ланцюгу весь цей час «служби»… Ось вам «подяка» до найближчого оточення…

Сьогодні є безліч способів та можливостей успішного освоєння шкільної програми. За допомогою традиційного сімейного читання під час канікул, коли діти і батьки можуть спільно обговорити сюжети, поділитися враженнями після прочитаного. Також можна послухати аудіокниги, знайти хрестоматію із скороченим текстом, та й не тільки. «Мудра й мужня казка…» Так охарактеризував цей сюжет у своїй передмові до книги Андрій Баканов, кандидат філософських наук. Не буду заперечувати, повість дійсно має мудрий та мужній підтекст. Хоча, з іншого погляду, одразу варто попередити читачів, що у цій повісті на вас чекатиме чимало суперечностей. Уже від самого початку не зовсім зрозуміло, куди саме потрапляє головний герой. Лише коротко згадується країна Нангіяла. І молодший брат, Карл, Лев’яче Серце, який веде розповідь про мужні вчинки свого старшого брата Юнатана, теж постійно занепокоєний тим, що ж то за країна така, і де насправді зараз перебуває його брат.

Для любителів «драйву» чи поціновувачів більш детективного стилю розвитку подій ці відчуття виникатимуть зовсім не одразу. Приблизно у другій частині тексту. Хоча варто бути обережними тим, у кого діти занадто емоційні. Бо описання пригод має жахливі моменти, додайте ще й особливості скандинавського епосу, із різними чудовиськами. Можливо, читання ввечері перед сном не варто робити, аби  у дітей певного шкільного віку не виникало зайвих страхів темряви. Але, якщо книжка, взята у бібліотеці обмежує ваші часові можливості «розтягнути читання», то варто поспішати… Так само поспішають і наші герої. За відгуками читачів і слухачів, найкраще за всіх у фіналі почувається Софія, місцева лідерка руху опору Шипшинової Долини. Бо залишається при владі, не загинула й не зазнала пошкоджень. Її авторитет серед місцевих жителів постійно зростає, але ж когось таки дратує. Просто заздрощі роблять із людини щось нелюдське? Йоссі, такий популярний герой серед місцевих мешканців, що іноді використовує метод «підгодувати електорат», часто пригощає дітей солодкими тістечками, а насправді заманює їх у пастку. А найцікавіше те, що він таки виявився зрадником Шипшинової Долини. І Софія мало не загинула, якби ще трохи посперечалася із відважним хлопчиком, молодшим братом Карлом, якого просто звали Хрущиком. Він докладно намагався про все їй розповісти. Ніякі аргументи вона не сприймала, але лише тоді, коли він сказав про тавро на тілі Йоссі, то вона таки наказала чоловікові зняти сорочку. А далі по сюжету відбувається самоочищення. Природа Скандинавії сама очищує довкілля від подібних негідників. Зрадник спробував втекти від покарання, але потік води страшного й грізного водоспаду Карма зробив суспільно важливу справу. Відніс зрадника туди, де вже про нього ніхто не згадуватиме…

І багато подібних епізодів спонукають замислитися. Філософське занурення у народний епос Скандинавії має теж свої особливості. З одного боку, відчувається постійна боротьба за правду і справедливість, добро таки перемагає зло. Але, з іншого боку, це відбувається як би в іншому потойбічному світі. Згодом ми дізнаємося, що мається на увазі. Це страшні подорожі дорогами країни Нангіяли. Саме там відбуваються події. Саме там, молодший брат Лев’яче Серце, що у попередньому житті був прикутий до ліжка, стає мужнім і відважним героєм, помічником старшому брату. Насправді він дуже багато встиг зробити заради допомоги іншим, ризикував часто власним життям. Хоча є чимало епізодів, де він природно боїться різних речей, але ж молодшому брату пощастило мати поруч сміливого й відважного старшого брата Юнатана. Хоча й не завжди він буде поруч. Бо кожен з братів Лев’яче Серце, особливо у другій і третій частині повісті активно задіяний у партизанській боротьбі проти злочинного тагілового режиму.

Не буду переказувати інших, не менш цікавих епізодів, аби не заважати вам самостійно помандрувати скандинавськими шляхами казкової повісті…

Єдине, про що хотілося би ще сказати. Це неоднозначність розвитку сюжету. Замість того, щоб стати справжнім національним героєм країни Нангіяли, Юнатан зізнається, що був поранений та отруєний смертоносною рідиною. Це зробила драконка Катла, коли востаннє цей старший брат відвозив її до скелі. Бо саме так врятував казкову країну від катастрофи. І до останнього моменту люди змушені боротися із нелюдською силою. Але природа іноді таки допомагає. Герої вже стомилися і навіть приготувалися до смерті. Бо в останній момент Юнатан упустив чарівний ріг. Драконка знову відчула свою силу? Але тут стався двобій з її прадавнім ворогом. То був дракон Карм. В результаті поєдинку обидва чудовиська знищили одне одного. Вони нарешті таки загинули.

Життя у країні Нангіялі є суцільним стресом, часто Юнатан говорить, нібито це казка, але у ній є багато такого страшного, чого не повинно бути…

Замість щасливого й радісного фіналу, ми так і не відчули достатньо радості від перемоги добра над злом. 

І стосовно героїв сюжету, і достойних, і негідних, виникають під час прочитання неоднозначні думки. З одного боку, у тексті безпосередньо не сказано, що вони потраплятимуть після смерті до іншої казкової країни. Але деякі читачі при цьому впевнені, що саме так і відбуватиметься. І боротьба знову триватиме,  але згодом в іншому вимірі. А якщо так, то виникають сумніви у тому, чи потрібно було проводити ту визвольну боротьбу? Мабуть, кожен це сприйматиме по-різному. Бо складний  і неоднозначний сюжет повісті, що також показує особливості скандинавського епосу.

Ми з вдячністю згадуємо про Матіаса, місцевого лідера Шипшинової Долини, який свого часу врятував життя хлопцям, братам Лев’яче Серце. Сміливий та справедливий дідусь Матіас, часто ризикуючи власною свободою та життям, надав прихисток головним героям повісті. На превеликий жаль, Матіас загинув у цій визвольній боротьбі під час повстання. Але незабаром він опинився в іншому вимірі, де на нього вже чекала чудова Яблучна Долина. І наші герої-брати вже готові вирушати на допомогу дідусеві. Адже через поважний вік Матіасу буде дуже важко впоратися там по господарству. 

Хоча іноді складається враження, що головні герої сюжету брати Лев’яче Серце так і не отримали заслуженого й належного визнання серед співвітчизників. І тепер вони вже наважилися це зробити, тобто вирішили змінити своє життя, або ж, на їхнє переконання, знову вирушають до іншого виміру. І тепер потрапляють до іншої країни, що має назву Нангіліма…

 

Сімейні читання провів Леонід ГАПЄЄВ