Исмислене читання з дітьми

Исмислене читання з дітьми

Батьки, читаючи казку своїм дітям, можуть  ставити їм рекомендовані запитання та завдання, що годяться для індивідуального виконання.

Наш досвід свідчить, що після таких занять наші діти набувають найважливіших навичок осмисленого читання:

  • оцінювати вчинки героїв казки з різних позицій;
  • обґрунтовувати власну думку;
  • співставляти життя героїв казки зі своїм;
  • висловлювати власну позицію відносно почутого чи побаченого;
  • вільно висловлювати ідеї та самостійні судження.

Упевнені, що після прочитання казки ви зможете не лише підтвердити, а й доповнити цей перелік.

В сімейному колі: 

«Умій думати читаючи і читати думаючи». В. Сухомлинський

Перша зустріч. Читаємо казку «Дубок» Надії Мацап’як. 

Важко дитині пройти етап ідентифікації й становлення, усвідомлення своєї унікальності, пізнання і прийняття себе.

«Що таке щастя?» - я спитала в учнів 2-го класу. Лідером щастя для більшості є власний день народження і рідних. Але були й інші відповіді: в зошиті з математики вчителька пише добрі слова; малюю, пишу, читаю; мої друзі; я щаслива, що маю усе!; коли я у бабусі; подарують щиглика; приходять друзі та приятелі; з котом Жорою і рибкою Вася; комп‘ютер; перемогти ворога; танцювати. Для мене щастя, коли казки Наталки Малини, Надії Мацап’як, Олени Петрушкевич, з якими я ділюся під час зустрічей, відгукуються в серцях дітей.

Щастя, коли бережуть природу, не вирубують дерева, не смітять, не вбивають тварин (казка «Визволення лісу», Наталка Малина).

На моє прохання спитати у батьків, що для них щастя, у Сергійка відразу знайшлася відповідь: Я і так знаю. Щастя – це Я.

Безумовним щастям для однієї з учениць - сім’я. Саме сім’я поруч, і вона  любить мене! 

Хіба можна сперечатися з дітьми, якщо вони на 100 відсотків праві. Сім’я - нездоланна фортеця для дитини, де її щиро люблять і розуміють, головний вихователь для дитини. Саме тут формуються її характер, смаки, світогляд. Важливим місточком, який об’єднує сім’ю, є спілкування і довіра.

Скільки часу ви приділяєте  спілкуванню з дитиною? Я не маю на увазі,  коли похапцем питаємо, де був, яка оцінка в школі, чи є кошти на обід? Або не забудь вимкнути світло у ванній кімнаті! Можливо, ми помилково думаємо, що тільки школа відповідальна за виховання? Можливо, думаємо, що навчившись читати, дитина вже не потребує спільного читання?

Здійснюючи тільки контроль за дитиною, перекладаючи обов’язки виховання на школу, нехтуючи вихованням в сім’ї, з часом ми помічаємо суттєві проблеми у взаєморозумінні батьків, вчителів та дітей.

За три роки неформального спілкування з учнями початкових класів різних шкіл Києва та області я переконалася, що діти чекають від батьків саме такого спілкування, яке дозволяє поговорити про страх, про життєвий вибір, про цінності тощо.

Я читаю дітям казки, об’єднавши їх однією ідеєю: читаємо казки – разом, щоб краще зрозуміти життя та людей навколо.  

Чому я обрала казку, бо саме казка:

  • своїм незвичайним змістом активізує мислення дітей, пробуджує в них допитливість, цікавість
  • є важливим засобом розумового, морального й естетичного виховання; 
  • казкові ситуації і конфлікти цілком доступні розумінню дитини і глибоко зачіпають їхні почуття.

В кожній сім’ї свої улюблені традиції такі, як спільні прогулянки, подорожі, підготовки до свят. Не менш важливою українською традицією є читання в сімейному колі. Це форма спілкування, в якій берете участь Ви, Дитина і Автор.

Хочу звернути вашу увагу не на просто читання, а на осмислене читання.

Варто підготуватися до такої зустрічі. Обрати тему спілкування, підібрати казку, яку ви будете читати, хвилин на 5, подумати над запитаннями до читання казки і  після, над завданням: чи то дописати/намалювати закінчення казки, чи то читати з зупинками і дати можливість самостійно дитині передбачати сюжет.

Щоб читання було приємним, намагайтеся дитину не обтяжувати часом, тобто розмова хвилин на 30, а от коли дитина розговорилася, то не поглядайте на годинник і дайте їй можливість з вами спілкуватися стільки,  скільки у неї буде бажання.

Намагайтеся не зупиняти дитину, якщо вона висловлює думку не ту, що ви б хотіли від неї почути.

Не давайте негативну оцінку  думкам, які ви почули, а спробуйте побудувати розмову так, щоб дитина почула і вашу думку з того чи іншого питання.

По закінченні, обов’язково спитайте, про що дитина хотіла б поговорити наступного разу, можливо, вона  зможе підготувати вам казочку.

Залучаючи дітей до читання, ви тим самим допомагаєте їм бути успішними в житті.

Батьки, використовуючи книжку, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

В. Сухомлинський: «Одна з причин духовної порожнечі - відсутність справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися  в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє». 

Не засмучуйтесь, якщо вам здалося щось складним. До кожної казки я буду давати окремі поради. Всі казки, які будуть запропоновані, вже неодноразово прочитані мною і знайшли відгуки в серцях дітей. Думками, малюнками дітей я обов’язково поділюся з вами після кожної казки.  Ви повинні розглядати їх, як приклад того, що можна почути, якщо уважно слухати дітей. Я точно знаю, що у вас виникне бажання обирати інші казки, самостійно писати їх дітям і буду вдячна, якщо ділитиметеся своїм досвідом.

Учителі теж можуть використовувати матеріал  на своїх уроках, що допоможе їм відкривати для себе учнів різносторонньо.

В. Сухомлинський: «Виховуючи учнів початкової школи, я вчив їх бачити в звичайному незвичайне, шукати й відкривати причинно-наслідкові зв'язки,  відповідаючи на запитання чому?

Всі запропоновані мною казки увійшли до збірки «Казки і думки»: читаємо казки для розуміння себе і розвитку мислення. Методична ідея – Олена Пометун, практичні матеріали – Тетяна Завойська, загальне редагування – Тетяна Ремех.У збірці казки містять рекомендації щодо читання  з використанням технології «читання та письмо, письмо в малюнках для розвитку критичного мислення» для батьків, які опікуються розвитком своєї дитини.

В. Сухомлинський: «У дитинстві і ранньому отроцтві учень сприйнятливий  до порад старших, він з інтересом робить те, що  корисне, потрібне, необхідне; починає спостерігати за собою, розрізняти і оцінювати в собі хороше і поганеДуже важливе місце у самовихованні посідає загартування».

Читаємо казку «Дубок»

Запитайте перед читанням

  • Чи схожий ліс на світ людей (суспільство)? 
  • Які закони для мирного співіснування ти б запропонував?
  • Кого б на посаду старійшини лісу затвердив ти? Чому?

Передмова.

Матінка-Природа доручила розповісти тобі, мій друже, про особливості облаштування своїх зелених господарств. Зауваж, що кожнісіньке деревце  в лісі має свої характерні особливості. Для цього звичайно потрібна твоя спостережливість і бажання бачити неповторність природи!

Давай спробуємо уявити себе лісовим героєм-деревцем, і послухаємо одну з історій, яку оповідає природа.


Надія Мацап'як

Дубок

На розкішній галявині серед квітучого різнотрав'я ріс Дубочок. В основі його стовбурця було невелике озерце, що слугувало йому дзеркалом. Щоранку Дубок вмивався у його водах, пригладжував листочки і з цікавістю вдивлявся у своє відображення. Справа в тому, що Дубок з нетерпінням чекав появи перших плодів, які б відкрили йому його особливість, корисність та засвідчили дорослішання. Та коли нарешті з'явилися дрібні зеленуваті жолуді, був спантеличений! Адже вони зовсім не схожі на соковиті янтарні груші, духмяні сливи, шовковисті персики.

Щоб розвіяти свою невпевненість, дубочок звернувся до сусіда.

- Доброго дня, - почав ніяково розмову з високочолим Кедром. Не прошу у Вас багато, лиш гляньте на мене і скажіть, на що годяться мої плоди?

Кедр одягнув окуляри, розправив листки книги, у якій нотував свої спостереження, і став напружено їх вивчати. Раз у раз він кидав погляд на молоде деревце, наче звіряв інформацію, і врешті мовив:

- Не маю на меті тебе образити, бо рід твій славний! Дід-прадід не раз головували у дібровах і прилісках. Але ті плоди, що цьогоріч породив ти, ні на що не схожі. 

Стримав Дубок свої гіркі сльози, які глибоко просочились у його раниму душу, подякував старійшині Кедру і залишився стояти, похнюплений від зневіри.

- Нездара! - скривилась яблуня. - Ще й воду доводиться з ним ділити! Краще б напувались мої вітамінні яблучка.

Саме був час, щоб Кедр переглянув свій архів і неодмінно знайшов запис про те, що яблуня без роду-племені, іншими словами - дичка, і кислиці її годяться лиш на добриво для ґрунту. За це її й цінували! Однак відчуття безумовної пошани вона виплекала у невиправданий егоїзм. 

Інші кидали на Дубочка погордливі погляди. Як от береза, яка зацвіла рясними «сережками». Її плоди були корисні лиш для неї самої, оскільки, коли опадали, цвітіння залишало бруньки, з яких розпускалися молоді листочки. Інколи її пилок провокував приступи алергії з гучними чханнями, які дошкуляли жителям галявини... Однак у берізці вбачали провісника весни, пробудження краси. За це її й любили.

Цю ситуацію спостерігала Сосна, що була близькою родичкою Кедра. Таку несправедливість вона стерпіти не могла! І звернулася до старійшини зі словами:

- Брате, твій авторитет безперечний, бо мудрість накопичував віками. Чому не захистиш малого? Чому не підживиш молоде коріння? Лиш твоє добре слово і підтримка допоможе Дубочкові вирости справжнім дубом.

Ніколи було продовжувати бесіду - Кедр поспішав до своєї книги. Він з'ясував, що Дубку незабаром має виповнитися п'ять років від дня проростання жолудя. Зазвичай, так рано ці дерева не плодоносять... А цей малий зміг! Зазвичай, молодняк росте у дібровах серед своїх родичів, де про нього дбають, даючи достатньо затінку, сонця чи вологи... А цей - пробився серед чужих! 

Кедр скликав на свої віти усіх сорок, щоб вони розскрекотали новину: завтра святкуватимемо День народження нашого почесного жителя галявини - Коренистого Дуба.

Ніхто не здогадувався, про кого мова, але всі з особливим трепетом чекали на нове знайомство! І навіть Дубочок із щемом чекав зустрічі, не підозрюючи, що це зустріч із собою - новим і непізнаним.

А Кедр дбайливо загортав подарунок для іменинника - архівний фотопортрет крислатого, величного Дуба з розкішною кроною, цупким корінням і золотистими масивними жолудями - батька Дубочка. Старійшина сподівається, що відтепер цей образ назавжди залишиться у пам'яті й серці Дубка замість побоювань, невпевненості і тривоги.

Запитання після прочитання  казки

  • За що ви поважаєте самі себе/своїх батьків/товариша?
  • На початку читання я просила вас уявити  себе лісовим героєм - деревцем. Напишіть/намалюйте, щоб ви б хотіли побажати  своїм  лісовим дітям? 

Післямова

Любі мої, у кожного на цій Землі є своє призначення. З жолудя обов'язково проросте дуб, з горішка - ліщина. Загляньте у своє серце, щоб відкрити, яка насінина у ньому захована. Дайте їй достатньо любові, переконайте у вірності й чекайте плодів! Лише від вас залежить, чи цупко вхопитесь за ґрунт, чи будете тягтись до сонця і чи не поб'є верховіття негода.

Надія Мацап'як

Дитяча Мудрість.

Читаємо казки – разом, щоб краще зрозуміти життя.

Казка Дубок. 4-й клас

  1. Я бажаю вам не соромитися самого себе. Робіть, що підказує душа. Не треба повторювати за кимось, а я підтримую вас, ви найкращі.
  1. Я - яблунька, я хочу, щоб ти, моє яблучко, розрослося в красиве дерево і кожного року бавило дітлахів своїми плодами. Щоб ти не бачило ніколи горя і нікого не ображало.
  1. Я бажаю своїм дітям, щоб вони завжди були здорові й радісні. А я буду рада вас зустріти у своїй домівці, мої брами завжди відчинені для вас.
  1. Я - сосна, я висока, я бажаю малим соснам, щоб вони росли на благо лісу. Думаю, що вони будуть ділити воду й поживні речовини, тому що в лісі соціалізм. Іншими словами, треба ділитися.
  1. Я схожа на березу. Мої діти, я бажаю вам, щоб ви були гарні, працьовиті, щирі, здорові та найкращі. Ваша мама.
  1. Я уявляю себе сосною, тому що вона мудра, як я.
  1. Я - дуб. Мій любий син, я б хотів, щоб ти вчився в дубовій школі, отримував 12 балів, ніколи не хворів, жив 121 рік і побив рекорд Гіннеса, а тебе люблю (цьом).
  1. Мій любий сину, я хочу, щоб ти виріс та досягнув  того, що хотів, і ти повинен це зробити.
  1. Щоб ти була чемна й, саме головне, щоб ти жила довго і щасливо!
  1.  Моя люба донька береза, ти у мене найкраща, хороша, мила, гарна, красива, я тебе люблю, донька, ти - найкраща донька, люблю тебе.
  1.  Щоб не ображала інших людей: всі люди мають однакові права і ти не можеш ображати інших, будь чемною. Моя люба донечка, моє любе сонечко, бажаю тобі щастя і добра.


Дорога сосно! Я бажаю, щоб ти, моя донька, ніколи не думала, що хтось краще за тебе. Кожен гарний по-своєму. Будь доброю, нікого не ображай і завжди обдумуй свої вчинки. Ти маєш захищати слабших, мати свою думку. Ти дуже гарна донька!

Category