Про попередження насильства в сім'ї

Світовою громадськістю насильство визнано одним із ключових моментів, які ставлять людину в залежне становище, наносять величезну моральну шкоду суспільству і є перепоною на шляху подолання нерівності і дотримання людських прав. Безумовно, проблема насильства в сім’ї є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім'ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства по відношенню до дитини, а й спостерігаючи за насильством у своїй сім'ї, а у майбутньому - переносять цей негативний досвід у власне життя.

Тому насильство в сім'ї є суспільною проблемою і потребує вирішення на рівні держави. Сім'я як первинний осередок суспільства, унікальний соціальний інститут формування і становлення суспільних відносин повинна перебувати під особливим захистом держави, в тому числі під захистом від проявів насильства та жорстокості. Адже саме від фізичного та духовного здоров'я сім'ї залежать стабільність і розвиток держави.

В умовах сьогодення, коли Україна знаходиться на шляху побудови демократичного, громадянського правового суспільства, у якому найвищою соціальною цінністю визнаються людина, її життя і здоров'я, честь, гідність, недоторканість, в українському законодавстві відбувається поступова адаптація до існуючих міжнародних стандартів з прав людини і прав жінок зокрема.

Важливим кроком у цьому можна вважати прийняття 15 листопада 2001 року Верховною Радою України Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", що свідчить про визнання державою цієї проблеми, винесення її з розряду приватної проблеми родини на державний рівень.

До прийняття цього Закону в Україні жоден юридичний документ не давав визначення цього поняття. Про існування проблеми насильства в сім'ї ще кілька років тому навіть нейшла мова, насильство в родині розглядалося як приватна сфера життя людини.

Законом України визначено основні поняття у сфері попередження насильства в сім'ї, форми насильства (фізичне, психологічне, сексуальне та економічне), а також органи і установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Відповідно до Закону здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї покладається на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, органи опіки та піклування, спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї. Координація діяльності цих органів та установ Указом Президента України покладено на Державний комітет у справах сім'ї та молоді (на сьогодні - Міністерство України у справах сім'ї, дітей та молоді).

На місцевому рівні завдання, покладені на Мінсім'ядітимолодь, в межах наданих повноважень реалізують управління і відділи у справах сім'ї та молоді, служби у справах неповнолітніх та центри соціальних служб для молоді.

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" до повноважень вищезазначеного органу належить участь в розробленні та реалізації державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, координація діяльності органів і установ у питаннях попередження насильства в сім'ї, збір та узагальнення даних про насильство в сім'ї, організація соціологічних, психолого-педагогічних та кримінологічних досліджень проблеми, організація та проведення просвітницької та роз'яснювальної роботи серед членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям, об'єднанням громадян, окремим громадянам методичної і практичної допомоги, консультацій з питань попередження насильства в сім'ї, організація надання відповідної допомоги жертвам насильства в сім'ї та інші.

На органи внутрішніх справ, зокрема службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, покладається виявлення причин і умов, що сприяють проявам насильства в сім'ї, та вжиття у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; ведення профілактичного обліку осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проведення з ними виховно-попереджувальної роботи; відвідання сімей, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проведення з ними профілактичної роботи; вжиття відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення такого насильства. Крім того, працівники органів внутрішніх справ мають повноваження виносити офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї та про неприпустимість віктимної поведінки, а також виносять захисні приписи і контролюють виконання вимог захисних приписів.

З метою забезпечення механізму практичної реалізації Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" на сьогодні прийнято ряд нормативно-правових актів. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 затверджено Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу. Відповідно до зазначеного Порядку управління (відділи) у справах сім'ї та молоді приймають і розглядають заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, в межах компетенції надають допомогу постраждалим від насильства в сім'ї та членам сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза його вчинення. У разі потреби направляють постраждалих до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.

Оскільки система здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї передбачає також притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, 15 травня 2003 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису", який набрав чинності у червні 2003 року.

Відповідно до цього Закону України вчинення насильства в сім'ї а також невиконання захисного припису тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. Ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення насильства в сім'ї, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку, а у разі, якщо застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Також ми працюємо над питанням вдосконалення механізму взаємодії органів і структур, на які законодавством покладено здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.

На сьогодні робота місцевих структурних підрозділів Міністерства спрямована перш за все на здійснення просвітницької та роз'яснювальної роботи щодо попередження насильства в сім'ї (інформування про Закон, встановлену законодавством відповідальність, органи, установи та організації, які надають ту чи іншу допомогу потерпілим від насильства в родині)

Здійснюється робота щодо виявлення кризових сімей, перш за все сімей з дітьми, та організації соціального супроводу таких сімей з метою збереження цілісності сім'ї, створення умов для належного функціонування та виконання сім'єю своїх функцій. Адже, як свідчать результати дослідження "Соціально-економічні причини насильства в сім'ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання", проведеного Міністерством України у справах сім'ї, дітей та молоді разом з Державним інститутом проблем сім'ї та молоді в грудні 2003 - січні 2004 р., найчастіше причинами прояву насильства в українських сім'ях є неблагополуччя в родині. Це й економічні чинники (зниження рівня життя значної частини населення, безробіття, соціально-побутова невлаштованість), соціальні (втрата морально-психологічних орієнтирів, високий рівень алкоголізації населення, поширення наркоманії) та психологічні (психічні розлади, високий рівень агресії, власний негативний досвід дитинства, низька самооцінка осіб, які чинять насильство). Усі ці фактори негативно відображаються на мікрокліматі в родині, призводять до загострення сімейних конфліктів, в тому числі й проявів насильства.

Основними формами роботи місцевих структурних підрозділів Міністерства в напрямку попередження насильства в сім'ї є проведення навчальних семінарів і тренінгів, круглих столів, організація роботи консультативних пунктів, видання інформаційних матеріалів з питань попередження насильства в сім'ї, проведення лекцій, бесід, тренінгів у навчальних закладах, створення шкіл підготовки молоді до подружнього життя та молодих батьків, тощо.

При центрах соціальних служб для молоді створені мобільні консультативні пункти, до роботи у яких залучаються кваліфіковані фахівці: юристи, психологи, медичні працівники. Проводяться виїзні лекторії з питань попередження і подолання домашнього насильства. З метою надання невідкладної психологічної допомоги особам, які стали жертвами насильства, працюють "Гарячі лінії" та "Телефони Довіри". Для надання правової, інформаційно-консультативної та медико-психологічної допомоги різним категоріям сімей, в тому числі при центрах соціальних служб для молоді створені та функціонують служби соціальної підтримки сімей "Родинний дім".

Впродовж трьох останніх років з 25 листопада по 10 грудня в усіх регіонах України проходить акція "16 Днів проти насильства", в рамках якої громадськими організаціями, місцевими структурними підрозділами у справах сім'ї та молоді, центрам соціальних служб для молоді проводяться заходи з попередження і подолання насильства в сім'ї.

Міжнародна акція "16 Днів проти насильства" була ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім'ї, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

Першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім'ї. Адже ця проблема досить часто є прихованою і для суспільства, і для тих, хто є жертвою такого насильства. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства в родині. А це можливо лише за умови проведення широкої просвітницької кампанії, спрямованої на подолання стереотипів у сімейних відносинах та впровадження у суспільну свідомість гуманістичних моральних і культурних цінностей, формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

І, безумовно, подолання такого негативного явища як насильство в родині можливе лише за умови об'єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. І кожен з нас має сказати "Ні!" насильству у власній родині. Адже сім'я - це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному - і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.

Олександра Лясковська, завідувач сектором попередження насильства в сім'ї Департаменту сімейної політики Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді




Додати новий коментар