Як чоловік позбувся бородавки

Давно колись був собі чоловік з великою бородавкою на правій щоці. Одного дня, коли той чоловік збирав у лісі хмиз, знялася страшна буря.
—    Цур тобі, пек тобі! — закричав чоловік і заховався у печеру.
«От лий?! Хоч би недовго лютувала»,— роздумував він, але буря його не слухалася, а щораз дужчала.
Тим часом день скінчився і надворі стемніло. Чоловіка охопив такий страх, що й сон його не брав.
Нарешті опівночі буря вщухла. З-за хмар показався місяць.
—    Ото була буря! — проказав чоловік, уже збираючись виходити з печери, та раптом почув знадвору галас. Висунув голову, дивиться — веселяться, ставши в коло, чудовиська оні. сині й червові, з бичачими рогами і без них.
«От тобі й маєш! Оце пригода!» —подумав чоловік і затрусився, мов у лихоманці.
А тим часом чудовиська заходилися танцювати під звуки барабана й флейти.
—    А-ха-ха! О-хо-хо! А-ха-ха! О-хо-хо!
Чоловік так захопився незвичайним видовищем,  що й  забув  про  недавній страх.  Навітів більше — ноги його самі просилися  до  танцю. Раптом вожак чудовиськ, що сидів посередині кола,  закричав:
—    Хто іще краще станцює?
Почувши ці слова, чоловік не міг стриматися:
—    Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!
Приспівуючи, чоловік вистрибував у танці, як несамовитий. Приголомшені чудовиська дивилися на нього, роззявивши роти, а тоді й самі пішли в танок, приказуючи:  «Ой та-та!  Ой то-то!  Ой та-та!  Ой то-то!»
—    От молодчага! От молодчага! — хвалив чоловіка вожак, звівшись на ноги.
Флейта і барабан грали щораз гучніше, а чудовиська весело стрибали навколо чоловіка.
Тим часом небо на сході засіріло і заспівали півні. Чудовиська відразу принишкли і перестали танцювати. Навколо стихло, і чоловікові знову стало лячно.
—    Ох і мастак ти танцювати! — сказав вожак, підійшовши впритул до чоловіка.— Такого видовища я ніколи ще не бачив. Слухай, приходь ще раз до нас у гості!
—    Обов'язково прийду! — відповів чоловік, хоча сумнівався, чи дотримає обіцянку.
—    З твого обличчя видно, що прийдеш! — раділи чудовиська, обступивши чоловіка.— Та все одно залиш нам щось коштовне під заставу. Ну хоч би бородавку.
«От і добре!» — подумав чоловік, але вирішив передчасно не радіти, бо, гляди, й життя ненароком позбудешся.
—    Трохи потерпи, ми тільки бородавку вирвемо! — сказали чудовиська.
—    О-ой! — скрикнув чоловік, і бородавка щезла у нього з обличчя.
—    Ку-ку-рі-к|І—вдруге заспівали півні, і чудовиська зникли, наче їх хто злизав.
Незабаром на сході з'явилося сонце,  і чоловік повернувся додому.
Треба сказати, що сусід того чоловіка теж мав бородавку, але на лівій щоці. Вранці, коли чоловік повернувся з лісу, сусід, побачивши його, здивувався:
—    Чоловіче, куди ділася твоя бородавка?
—    Ось послухай, що зі мною сталося,— сказав чоловік та докладно розповів про свою нічну пригоду.
—    От цікаво! От цікаво! — повторював сусід, а ввечері подався до лісу. Заліз у печеру і став дожидати чудовиськ.
Вони не забарилися і, добряче впившись,  почали танцювати.
«Які   страшні!   Це,   мабуть,   вони»,— вирішив   сусід,   відчуваючи,   як увесь тремтить.
—    Невже веселий дядько не прийде? — спитало одне чудовисько.
—    Мабуть, що ні,— відповіло друге.
—    Напевно прийде. Бо залишив у нас коштовну річ — бородавку,— заперечило третє.
Стрибаючи, чудовиська роззиралися навсебіч — шукали свого знайо мого.
«Ой, як страшно! Але ж треба будь-що позбутися бородавки»,— подумав сусід і, заплющивши очі, вибрався з печери.
—    От добре, що ти прийшов! Танцюй, швидше танцюй!
Чудовиська радісно заплескали лапами. Флейта і барабан зазвучали ще гучніше, ніж минулого разу.
Чудовиська стрибали навколо сусіда так близько, що йому здавалося: ось-ось вони вгородять у нього зуби.
Сусідові ставало щораз страшніше, тож ноги і руки його не слухалися.
—    Як ти погано танцюєш! Не так, як учора. Хлопці, проженімо його! — раптом закричав вожак.— Слухай, чоловіче, бери свою бородавку і геть звідси!
Сусід ойкнув і мацнув рукою праву щоку — тепер і там сиділа бородавка.
Аж тут заспівали півні. Чудовиська принишкли і вмить щезли.
—    Почекайте! Почекайте! — гукав сусід.
Та чудовиськ як і не було.
Ось так і залишився сусід з двома бородавками — на лівій і на правій щоці.




Додати новий коментар